акціонерні товариства»). В інших країнах такі AT називаються компаніями однієї особи і мають свою специфіку. Попри докори в тому, що подібні AT називати товариствами не можна і що виходить штучна конструкція, схожа з унітарним підприємством, і законодавство, і практика інших країн уже давно пройшли шлях адаптації до діяльності компаній однієї особи. Англійська, американська, французька, німецька та інші правові доктрини виходять з того, що корпорація не обов'язково мусить бути складним утворенням, хоча вона саме як така найбільш типова1.
Сама назва «товариство» нібито вказує на об'єднання, але це лише данина історичній традиції, оскільки особи, які придбали акції діючого AT на фондовому ринку, навряд чи замислюються над тим, що купуючи акції, вони об'єднують свій капітал з іншими особами. У цьому розумінні точнішим є вживання терміна «залучення капіталу» з установленням засобу й мети такого залучення.
Особливості такого AT полягають у тому, що фактично вся «корпоративна влада» зосереджена в однієї особи, одного акціонера. Звідси виходить зайвим і проведення загальних зборів, бо навряд чи можна так назвати самого акціонера, й існування наглядової ради. Специфіку має й прийняття рішення акціонером, і порядок його оформлення, доведення цього рішення до виконавчого органу тощо.
3.4.3. Найменування at
AT має своє найменування, що має відповідати вимогам ст. 90 та ч. З ст. 152 ЦК, а також ч. 4 ст. З Закону «Про акціонерні товариства», згідно з якими повне найменування AT українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) й організаційно-правову форму (акціонерне товариство). AT може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами). AT може мати фірмове найменування.
Ці положення ЦК і Закону «Про акціонерні товариства» надто лаконічні і не позбавлені суперечностей в порівнянні з іншими статтями ЦК. Зокрема, це стосується позначення в найменуванні AT його організаційно-правової форми. Натомість у ст. 83 ЦК вказується, що існують лише дві організаційно-правові форми - товариства та устано-
1 Цит. за: Мусин В.А. Указ. соч. - С.44.
ви1. Виходить, що «акціонерне товариство» - не є організаційно-правовою формою, а є видом господарського товариства.
У зарубіжному законодавстві цьому питанню приділяється більше уваги. Так, згідно з положенням (а) § 4.01 Revised Model Business Corporation Act, США, найменування корпорації має включати слово «корпорація», «інкорпороване», «компанія» або «з обмеженою відповідальністю» або абревіатуру «Корп.», «Гнк.», «Ко», «Ltd», або слова чи абревіатуру, запозичену з іноземної мови, і при цьому не має містити слів або словосполучень, які вказують на те, що корпорація створена в цілях, інших, ніж це передбачено відповідним положенням цього Закону або документом про її створення.
Отже, очевидні істотні відмінності в порівнянні з українським підходом, який взагалі не припускає іншомовних позначень, а скорочення дозволяє лише в скороченому найменуванні.
Незважаючи на чіткий припис ч. З ст.152 про вказівку на те, що в найменуванні має позначатися «акціонерне товариство», інколи вживається урізане позначення на кшталт «акціонерний банк».
Часто в найменуванні AT поміж іншим вказується «компанія», «фірма», «лімітед», «Ltd», що з одного боку, й не забороняється, а з іншого - є явно зайвим або помилковим. Так, «компанія» і «товариство» є однопорядковими назвами відповідної юридичної особи, «фірма» - це позначення не суб'єкта, а його найменування («право на фірму» - це право на фірмове найменування); «лімітед» та «Ltd» -позначки не українського походження і відображають обмежену відповідальність, що й так зрозуміло, адже це притаманно АГ (ч. 2 ст.152 ЦК). Тобто такий дубляж не є виправданим, а являє собою «масло масляне».
Тобто, як і раніше, закриті AT так і називалися, відтепер у найменуванні приватного AT має міститися слово «приватне», а відповіно в найменуванні публічних AT зазначатиметься, що вони є публічними. Можливо, виникне практика скорочення їх найменувань, адже як публічні, так і приватні AT матимуть скорочену назву ПАТ. Складність тут полягає ще й у тому, що прийняття приватним AT рішення про публічне розміщення акцій вимусить його не тільки змінити тип, а й
' Стосовно інших організаційно-правових форм, передбачуваних ГК, коментар надавався вище.