ні направити рекомендованим листом до НБУ заяву про ліквідацію банку при настанні ознак неплатоспроможності банку з додаванням документально підтверджених доказів наявності невиконаних грошових зобов'язань банку перед ними. Якщо протягом одного місяця з дня направлення заяви зазначені особи не отримали відповідь НБУ, вони мають право звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним (ч. 2 ст. 88 Закону «Про банки і банківську діяльність»).
9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
Складність і неоднорідність процедури ліквідації суб'єкта права спричинює наявність різноманітних наслідків, обумовлених прийняттям рішення про добровільну або примусову ліквідацію юридичної особи.
Загальними наслідками прийняття такого рішення, переліченими в ЦК, є:
а) повідомлення щодо рішення про ліквідацію органу, який здійснює державну реєстрацію;
б) внесення останнім запису в державний реєстр про те, що юри дична особа перебуває в процесі припинення;
в) перехід повноважень щодо управління юридичною особою до ліквідаційної комісії;
г) публікація відомостей про припинення юридичної особи в засо бах масової інформації;
ґ) здійснення ліквідаційною комісією певних процедур щодо припинення юридичної особи;
д) внесення запису до державного реєстру про припинення юри дичної особи.
Унаслідок переходу повноважень щодо управління юридичною особою до ліквідаційної комісії вона виконує зазначені вище дії. Утім, здійснення нею дій з повідомлення державного реєстратора виключаються у випадку прийняття рішення про ліквідацію судом. Це пов'язано з тим, що юридичній особі може бути не відомо про прийняття судом рішення щодо її припинення і тому обов'язок повідомлення про це юридичної особи покладений на державного реєстратора.
Крім того, певні дії з припинення юридичної особи у випадках, установлених законом, можуть здійснювати й інші органи, зокрема рада недержавного пенсійного фонду.
Повідомлення щодо рішення про ліквідацію юридичної особи державного реєстратора. Той, хто приймає рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язаний повідомити про це державного реєстратора. Залежно від добровільного або примусового характеру прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи відрізняються й документи, що подаються (надсилаються) державному реєстратору:
при добровільному порядку - для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: а) нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; 6) документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (ст. 36 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);
при примусовому порядку - суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 1 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Указані документи є підставою для здійснення державним реєстратором:
а) запису про рішення щодо припинення юридичної особи до Єдино го державного реєстру та повідомлення органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страху вання відомості про внесення такого запису (ч. 1 ст. 35 Закону «Про дер жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»), а у випадку прийняття рішення судом - ще й самої юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію (ч. З ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);
б) публікації про припинення юридичної особи, проведення якої передбачено ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
286 4**фь%^
У законодавстві відсутній єдиний підхід до вирішення питання щодо того, хто і яким чином має здійснювати публікацію відомостей про ліквідацію юридичної особи.
Перш за все, в самому ЦК (ч. 4 ст. 105) зазначено, що ліквідаційною комісією поміщається повідомлення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи. Аналогічні по своїй суті вказівки передбачені й іншими законодавчими актами. Зокрема, ч. 2 ст. 20 Закону «Про господарські товариства» встановлено, що ліквідаційна комісія публікуєв друкованих засобахмасової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстращю юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства. Законодавством про державну реєстращю встановлено, що публікація про припинення юридичної особи проводиться у спеціальному друкованому ЗМІ «Бюлетень державної реєстрації», заснованому Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва1. Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Причому публікація повідомлення про прийняття рішення про ліквідацію судом здійснюється безоплатно, а в разі прийняття його самою юридичною особою вартість публікації складає три неоподатковуваних мінімуми доходи? громадян (ч. 19, 20 ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Увага! Не зовсім вірно стверджувати про здійснення публікації про припинення юридичної особи ліквідаційною комісією, оскільки доступ до спеціального друкованого ЗМІ має тільки державний реєстратор. Логічним виглядатиме висновок, що публікація має здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Зміст публікації про ліквідацію юридичної особи різниться залежно від того, хто приймає відповідне рішення:
1 Див.: Про надання роз'яснень деяких норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.08. 2004 р. № 5530 // БД «НАУ-ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.
при добровільній ліквідації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо ліквідації юридичної особи повинно містити відомості про: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) юридичної особи; місце та дату внесення запису про прийняття ріїпення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявления кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється (ч. 7 ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);
при примусовій ліквідації повідомлення про постановления судового ріїпення щодо припинення юридичної особи повинно містити відомості про: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; дату та підставу для прийняття ріїпення щодо припинення юридичної особи; місце та дату внесення запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявления кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється (ч. 8 ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Крім публікації, яка проводиться державним реєстратором, для окремих видів юридичних осіб законодавством передбачено спеціальні вимоги стосовно повідомлення, інформації що в них міститься, способів повідомлення, та органів, які необхідно повідомляти, оскільки це обумовлено специфікою діяльності, яку вони проводять. Зокрема, до таких відносяться:
а) розкриття інформації емітентом цінних паперів. У разі якщо рішення про ліквідацію прийняте емітентом цінних паперів або відносно такої юридичної особи судом, то інформація про це рішення відноситься до особливої (абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок»). Вона повинна бути розкрита: у стрічці новин (протягом двох робочих днів з дати вчинення дії, але не пізніше 10.00 години третього робочого дня, після дня вчинення дії); в офіційному
друкованому виданні (протягом п'яти робочих днів з дати вчинення дії); подана до ДКІДПФР (протягом десяти робочих днів з дати вчинення дії) (п. 1 гл. З розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів)1.
Таке Повідомлення, залежно від добровільного або примусового порядку прийняття такого рішення, має бути такого змісту:
дата прийняття рішення про припинення емітента шляхом ліквідації; назва органу емітента, що прийняв це рішення, причини такого рішення, у тому числі дата проведення загальних зборів, на яких розглядалось зазначене питання, та результати голосування, із зазначенням кількості голосів «за» та кількості голосів «проти»; щодо кредиторів або їх відсутність; вартість чистих активів, сума зобов'язань й розмір власного капіталу за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, який передував даті ухвалення рішення про ліквідацію емітента; про достатність активів емітента для розрахунку за його зобов'язаннями, а також сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і розподілятиметься між акціонерами (ч. З п. 11.2 гл. 2 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів);
дата судового рішення про припинення емітента шляхом ліквідації та найменування суду, який прийняв таке рішення; строк дії ліквідаційної процедури; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка подала заяву про припинення емітента; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка є уповноваженою особою, визначеною відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства, та має повноваження представляти інтереси акціонерів у процесі провадження справи про банкрутство; вартість чистих активів, сума зобов'язань й розмір власного капіталу за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, який передував даті прийняття рішення про ліквідацію емітента; щодо достатності активів емітента для розрахунку за його зобов'язаннями, а також сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і розподілятиметься між акціонерами (ч. З п. 11.3 гл. 2 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів). До моменту
1 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 hfs 1S91 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 9. - Ст. 339.
офіційного оприлюднення інформації щодо рішення про ліквідацію емітента вона відноситься до інсайдерської інформації1;
б) повідомлення недержавним пенсійним фондом вкладників, учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігана, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, учасників фонду. У разі прийняття ріїнення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду у встановлений Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України термін зобов'язана повідомити про це рішення вкладників та учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігана та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України з обов'язковим повідомленням учасників фонду про дату початку і закінчення періоду ліквідації пенсійного фонду (абз. 1 ч. З ст. 17 Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення»). Відносно пенсійних фондів Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України прийнято два нормативних акти, присвячених регулювання процедури ліквідації2 однак вони не містять строку повідомлення. Тому за такої ситуації, з метою виконання вимоги закону, повідомлення необхідно здійснювати відразу після прийняття рішення про ліквідацію недержавного пенсійного фонду;
в) повідомлення кредитною спілкою Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності (абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону «Про кредитні спілки»).
Для певних видів юридичних можливо виокремити й інші правові наслідки, що зумовлюються прийняттям рішення про ліквідацію юридичної особи, а саме:
' Про визначення інформації, яка належить до інсайдерської: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.11. 2006 р. № 1344 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 234.
Див.: Методичні рекомендації щодо припинення недержавних пенсійних фондів: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.06.2006 р. № 5944 // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0; Порядок здійснення окремих дій, пов'язаних із припиненням недержавних пенсійних фондів: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.08.2006 р. № 6154 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 38. - Ст. 2601.
290 &ф**>~
рйыення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення політичної партії, розпуск ії керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії (ст. 24 Закону «Про політичні партії»);
вимагається прийняття ріїпення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі (ст. 23 Закону «Про політичні партії»);
установлюється, що рішення про примусовий розпуск об'єднання профспілок не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об'єднання (ст. 18 Закону «Про профеойні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Крім спричинення відповідних наслідків для самої юридичної особи, що ліквідується, вони можуть наставати й для інших учасників цивільних відносин. Наприклад, у разі прийняття ріїїіення про лнсвідацію юридичної особи-управителя, емітент шотечних обліїацш до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зобов'язаний укласти договір про управління іпотечним покриттям з новим управителем (абз 2. ч. 2 ст. 23 Закону «Про іпотечні облігації»).
Важливе значення у процедурі ліквідації мають обмеження для юридичної особи, що настають через прийняття рішення про її ліквідацію. До таких обмежень законодавством, зокрема, віднесено:
а) з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рі шення щодо ліквідації юридичної особи забороняється:
проведення державної реєстрації змін до її установчих документів;
внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;
проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято ріїпення щодо припинення (ч. 2 ст. 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);