5. so ^gJKb-

v Стаття 94. Особисті немайнові права юридич-рр? ноїособи

1. Юридична особа має право на недоторканність її 2 ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інфор­мацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3цього Кодексу.

Юридична особа, відповідно до ч. 1 ст. 94 ЦК України f наділена низкою особистих немайнових прав. Особисті не­майнові права відповідно до ст. 269 ЦК України - це різновид цивільних прав, які не мають економічної природи походжен­ня та економічного змісту, а також тісно (нерозривно) пов'язані з особою. Об'єктом цих особистих немайнових прав є особисте немайнове благо (ст. 201 ЦК України) чи інше нематеріальне благо юри­дичної особи.

Однак з огляду на те, що юридична особа не є реальною, а фіктивною (похідною) особою, то і поняття щодо неї особистих немайнових прав та відповідно їх перелік суттєвим чином різниться від аналогічного поняття та переліку особистих немайнових прав, якими наділена фізична особа.

Насамперед, особисті немайнові права юридичної особи виникають у момент її створення (державної реєстрації) та чинні до моменту її припинення. При цьому окремі особисті немайнові права юридичної особи можуть належати їй з моменту, що прямо передбачений в законі (наприклад, право на комерційну таємницю виникає з моменту ство­рення (придбання) об'єкта, на який поширюється правовий режим комерційної таємниці).

Суттєві відмінності містяться і щодо переліку особистих немайнових прав, які належать юридичній особі. Адже відповідно до ч. 1 ст. 94 ЦК України вказаний орієнтовний перелік особистих немайнових прав, які

-М^*Э si

може мати юридична особа. До них, зокрема, відносяться право на не­доторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на ін­формацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Як видно із цього формулювання, список цей відкритий, і юридична особа може мати й інші особисті немайнові права. При цьому важливо лише те щоб вказані особисті немайнові права не суперечили сутності юри­дичної особи. Це означає, що юридична особа не може за своєю сутністю (природою) мати права на життя, здоров'я, честь, гідність тощо, оскіль­ки ці права опосередковують тільки особисті немайнові блага, якими може бути наділена виключно особа фізична.

Утім, слід мати на увазі: якщо юридичні особи приватного права, можуть мати інші особисті немайнові права, ніж ті, що встановлені Конституцією України, ЦК України та законами (ч. З ст. 270 ЦК Укра­їни), то юридичні особи публічного права, які є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, можуть мати лише такі особисті немайнові права, які відповідають повноваженням цієї юри­дичної особи та здійснюються в порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

4.1. Особисті немайнові права юридичних осіб,

регламентовані чинним цивільним законодавством

4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації

Вказане право регламентує можливості юридичної особи стосовно такого її особистого немайнового блага, як ділова репутація. За загальним підходом під поняттям «ділова репутація» слід розуміти усталену оцін­ку фізичної чи юридичної особи в будь-якій сфері професійної чи іншої суспільно-корисної діяльності, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значущі діяння (поведінку), що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.

На жаль, законодавець не закріплює загального поняття ділової репу­тації, а лише встановлює його у спеціальних нормативно-правових актах. Іак, зокрема, відповідно до ст. 2 Закону «Про банки і банківську діяль­ність» визначено, що під «діловою репутацією» в цьому Законі розумі­ють сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість