У зв'язку з наведеним про різні підходи в розумінні підприємницької, господарської, комерційної й фінансової діяльності законами України права юридичних осіб на їхнє здійснення регулюються по-різному.

Для об'єднань громадян ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян» установлює право здійснювати необхідну господарську й іншу комерційну діяльність із метою виконання їхніх статутних завдань і цілей, однак не безпосередньо, а шляхом створення відповідних юри­дичних осіб.

Такого права позбавлені політичні партії й створювані ними юридичні особи, за винятком заснування засобів масової інформації й продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення

фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних за­ходів.

Подібний механізм здійснення господарської й фінансової діяльнос­ті профспілок передбачено ст. 35 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», тобто також шляхом створення ними юридичних осіб.

Не чітко це питання врегульоване щодо релігійних організацій (ст. 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»), яким дозволено для виконання своїх статутних завдань засновувати видав­ничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогоспо­дарські та інші підприємницькі юридичні особи, а також благодійні установи (притулки, інтернати, лікарні тощо). Очевидно, мається на увазі також аналогічний порядок здійснення релігійними організаціями підприємницької діяльності.

Навпаки, ст. 20 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» закріплює право благодійної організації здійснювати господарську діяльність, спрямовану на виконання її статутних цілей і завдань. Фінансова діяльність цих організацій, спрямована на благо­дійність, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова ді­яльність (ст. 21).

5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб

Правоздатність юридичних осіб виникає з моменту державної реє­страції (ч. 4 ст. 91 ЦК) і припиняється з моменту виключення відомос­тей про юридичну особу з державного реєстру. Так само, як і фізична особа, набуває правоздатності з моменту свого народження і припиня­ється її правоздатність зі смертю. Це важливо враховувати, зокрема, в разі банкрутства юридичної особи, коли господарським судом прийма­ється рішення про припинення діяльності юридичної особи, але її правоздатність зберігається впродовж існування такої особи, тобто до виключення відомостей про неї з державного реєстру.

5.2. Дієздатність юридичної особи

Дієздатність, тобто набуття цивільних прав й обов'язків своїми діями, згідно з ч. 1 й 2 ст. 92 ЦК юридична особа здійснює через свої органи або через своїх учасників. Тобто юридична особа визнається дієздатною

98 ^jpM-

в особі своїх органів. Унаслідок цього її дієздатність співпадає за своїм обсягом з правоздатністю¹.

При цьому перший спосіб здійснення дієздатності - через свої орга­ни - є загальним для всіх юридичних осіб, а другий - через учасників -винятком, тому що застосовується тільки у випадках, зазначених у за­коні. Такий спосіб здійснення дієздатності юридичної особи характерний для повних і командитних товариств, що не мають своїх органів. Від імені цих видів господарських товариств діють один або кілька повних учасників (ст. 122, ч. 1 ст. 135 ЦК).

Слід зауважити, що крім зазначених у ст. 92 ЦК способів реаліза­ції дієздатності юридичної особи, можуть мати місце й інші варіан­ти, обумовлені, по-перше, специфікою поняття й функцій учасника (засновника); по-друге, розмежуванням понять учасника (заснов­ника) й органу юридичної особи; по-третє, можливістю здійснення дієздатності юридичної особи іншою особою, причетною до участі в ній; по-четверте, вибором способу управління справами й/або майном юридичної особи; по-п'яте, накладенням різних видів право­відносин.

Увага! Уст. 44 Закону «Про нотаріат» є непорозуміння, викликане виразом: «Уразі укладення угоди представником перевіряються його повноваження». Справа у тому, що коли правочин учиняється юридичною особою, то в будь-якому

разі від її імені діє представник. Інша річ, що ним може бути як орган

або посадова особа органу, так і інша особа.

Орган, який укладає правочин від імені юридичної особи, може бути лише одноособовий - це директор (або президент, або управ­ляючий тощо). Якщо згідно зі статутом в юридичній особі створю­ється колегіальний виконавчий орган, то від імені цієї особи у правовідносинах з третіми особами виступає його голова або інші особи, передбачені статутом (наприклад, заступник чи кілька за­ступників).

Якщо правочин від імені юридичної особи укладає інша особа, на­приклад, керівник відділу, член правління, то його повноваження мають

' Синайский В.И. Русское гражданское право (классика российской цивилистики). М.: Статут, 2002.-С. 122.

Ж?

99

підтверджуватися довіреністю, виданою керівником або відповідно іншою особою, яка має право згідно зі статутом представляти цю юри­дичну особу (наприклад, заступником).

І та й інша особи виступають представниками юридичної особи. Різняться лише їх повноваження (як правило, у керівника він вище) та способи оформлення повноважень. Якщо це керівник, то його право на укладення правочину підтверджується документом про його обран­ня або призначення, а якщо це інша особа - довіреністю.

Для з'ясування особи, яка вправі діяти від імені юридичної особи, нотаріус має ознайомитися з установчими документами юридичної особи. Але це вже буде переконанням у здійсненні дієздатності юри­дичної особи.

Розглянемо питання, чи зобов'язаний нотаріус при посвідченні пра­вочину, який укладатиметься цим представником, ще раз перевіряти правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діє фі­зична особа, якщо представник юридичної особи вже має довіреність, що посвідчена нотаріально.

Оскільки видача довіреності є правочином, то при її посвідченні нотаріус уже з' ясував всі питання, які мав з'ясувати, у тому числі щодо правоздатності юридичної особи та компетенції особи на видачу дові­реності. Тобто нотаріус уже на той час здійснив усі дії, які необхідні за законодавством і про які йшлося вище.

При вчиненні правочину особою, яка має нотаріально посвідчену довіреність, повтор усіх вказаних дій, звичайно, виключається. Згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Укра­їни при укладенні правочину представником нотаріус установлює особу представника та перевіряє його повноваження за довіреністю і Цього разу цим обмежується функція нотаріуса.

Увага! Приукладенні правочину представником нотаріус лише установлює особу представника та перевіряє його повно­важення за довіреністю.

5. *S%

^>Щ^101