Командитне товариство (далі - КТ) об'єднує риси товариства з обмеженою відповідальністю та повного товариства. Як і в повному товаристві, у КТ є повні учасники (один або декілька, але принаймні один), які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення. У КТ, як і в ТОВ, є вкладники, тобто один чи кілька учасників (але принаймні один), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Оскільки КТ має багато спільних рис з ПТ, то на КТ поширюються норми ЦК, що регулюють діяльність ПТ (статті 119-132).
Специфікою КТ є взаємовідносини між повними учасниками та вкладниками, права і обов'язки вкладників, відповідальність вкладників, особливості засновницького договору (статті 134-139 ЦК).
3.2.1. Склад учасників
Частина 7 ст. 80 ГК визначає, що повними учасниками КТ, як і в ПТ, можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Ця норма поєднується зі ст. 167 ГК, відповідно до якої володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом, однак законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Таке роз'яснення надано Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва'.
Увага! При нотаріальному посвідченні засновницького договору КТ повні учасники (як юридичні особи, так і фізичні) мають надати свідоцтво про їх державну реєстрацію суб'єктами підприємницької діяльності.
Кількість повних учасників законом не регулюється, проте зі змісту п. З ст.134 ЦК випливає, що КТ може бути створено одним повним учасником - у цьому випадку установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, установлені ЦК для КТ.
' Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.06.2000 р. № 2-211 /1708 // Бухгалтерська газета. - 2001. - № 13.
Виходячи зі змісту ст. 139 ЦК, КТ може існувати, якщо в ньому залишаються хоча б один повний учасник і один вкладник.
Закон не регулює вимоги до вкладників, не встановлює жодних особливостей щодо них, їх облік.
3.2.2. Установчий документ
Установчим документом КТ є засновницький договір, який складається і підписується тільки повними учасниками і вважається укладеним, якщо ними в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, необхідних для його виконання. Ними є: вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад учасників, найменування та місцезнаходження товариства, розмір та порядок утворення складеного капіталу, розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, сукупний розмір вкладів вкладників КТ, форми участі повних учасників у справах товариства, порядок прийняття ними рішень, порядок розподілу прибутків та збитків, порядок внесення змін до засновницького договору та порядок ліквідації і реорганізації товариства ( статті 88, 134 ЦК, статті 4, 76 Закону «Про господарські товариства»). Судова практика виходить з того, що відсутність цієї інформації' є підставою для визнання засновницького договору недійсним1.
Щодо нотаріального посвідчення засновницького договору КТ див. коментар до ПТ.
3.2.3. Порядок формування майна кт
Порядок формування майна КТ насамперед передбачає створення складеного капіталу за рахунок внесення вкладів повними учасниками і вкладниками. Розмір часток повних учасників визначається в засновницькому договорі.
Натомість розмір, склад і порядок внесення вкладів вкладниками в ЦК конкретно не врегульовується. Вкладники вступають до КТ шляхом вне-
1 Пункт 4.1 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 p. № 04-S/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» // Юридичний вісник України. - 2008. - № 7; Закон і Бізнес. - 2008. - № 7; Узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами корпоративних спорів // Вісник Верховного Суду України. - 2008. - № 2-3; пункт 1 Роз'яснення БАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 1.
