- спонукання релігійною організацією громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій (ч. 4 ст. 16 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»);

ж) діяльність профспілок, їх об'єднань, може бути заборонена в су­довому порядку, якщо вони порушують Конституцію та закони України (ч. З ст. 18 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяль­ності»).

Рішення суду про ліквідацію юридичної особи. За умови прийняття рішення про примусову ліквідацію юридичної особи воно повинно містити, зокрема:

а) підставу для прийняття такого рішення;

б) призначення ліквідаційної комісії та строк і порядок її роботи (ч. 5 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»),

У разі якщо в судовому рішенні не призначена ліквідаційна комісія, державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходжен­ня такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову ліквідаційної комісії юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесе­ними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності (ч. 6 ст. 38 Закону «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридич­ної особи

Законодавець у двох статтях, присвячених загальним положенням про припинення, здійснює відсилання до окремого закону щодо припинення юридичної особи в процесі відновлення платоспроможності або банкрут­ства (ч. З ст. 104 ЦК та ч. З ст. 110 ЦК). Причому важливе значення для розгляду коментованих статей має саме ч. З ст. 110 ЦК, оскільки вона стосується випадків, за яких або юридична особа самостійно прийняла рішення про її ліквідацію або відповідне рішення було прийняте судом, і під час процедури ліквідації виявляється недостатність майна для задо­волення вимог кредиторів. І за такої ситуації має відбуватися ліквідація юридичної особи в порядку, передбаченому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Залежно від моменту виявлення недостатності майна самі учасники або ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язані звернутися до госпо­дарського суду, відповідно до положень ст. 51 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За загальним правилом, підставою для припинення юридичної особи в порядку банкрутства є неспроможність юридичної особи - суб'єкта під-