Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsK_Ukrayini_Tom_3_2009.docx
Скачиваний:
34
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.77 Mб
Скачать
  • Дії, що порушують процедуру створення AT, установлену Законом, є підставою для прийняття ДКЦПФР рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Після чого ДКЦПФР звертається до суду з позовом про ліквідацію АГ.

  • 3.4.12. Засновницький договір

  • У Законі «Про акціонерні товариства» договір, що укладається за­сновниками, називається «засновницьким», а в ст. 153 ЦК такого терміну немає.

  • Засновницький договір, що укладається між засновниками АГ, слід відрізняти від засновницького договору повного та командитного то­вариства. Останні є установчими документами цих товариств, а заснов­ницький договір при створенні АГ установчим документом AT не є (ч. 2 ст. 153 ЦК, ч. З ст. 9 Закону «Про акціонерні товариства»).

  • На відміну від ст. 153 ЦК, де зазначається, що засновники «укла­дають між собою договір», у ч. З ст. 9 Закону «Про акціонерні това­риства» вказується, що ними може укладатися засновницький договір. Тобто якщо за ЦК виходить, що в разі створення АГ двома і більше засновниками договір між ними має бути укладено, то за Законом такого імперативу немає.

  • Утім, для засновників АГ навряд чи буде можливим не укладати до­говір, адже це вимагається необхідністю відкриття рахунку в банку для оплати вартості акцій.

  • Зміст та строк дії засновницького договору. У цьому договорі визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створен­ня АГ, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

  • Натомість в абз.З ч.З ст.9 Закону «Про акціонерні товариства» вста­новлюється, що засновницький договір діє до дати реєстрації ДКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

  • Форма засновницького договору. Форма засновницького договору проста письмова, а в разі створення AT фізичними особами, він підлягає нотаріальному посвідченню (абз. З ч. 2 ст .153 ЦК).

  • Увага! Дещо інакше врегульовує форму договору Закон «Про акціонерні товариства», в абз. 4 ч.З ст.9 якого визна­чається: «Якщо товариство створюється за участю фізич­них осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню».

  • Різниця між нотаріальним посвідченням договору та нотаріальним засвідченням підписів засновників істотна, і ця неузгодженість має бути усунена. Між тим в Прикінцевих і перехідних положеннях Закону «Про акціонерні товариства» не зазначається про внесення змін до ЦК.

  • Слід при цьому враховувати наслідки, які встановлює ЦК при недо­держанні вимог про нотаріальне посвідчення договору - він є нікчемним (ст. 220). Аналогічного наслідку при недодержанні вимог про нотарі­альне засвідчення підписів законом не передбачається.

  • 3.4.13. Статут at

  • Статут AT має містити, крім загальноприйнятих відомостей про на­йменування, місцезнаходження корпорації та її припинення, ще такі інформативні та регулюючі блоки: (а) управління корпорацією (види органів, порядок їх формування, компетенція, прийняття рішень тощо); (б) порядок формування майна корпорації (статутного або складеного капіталу, його збільшення або зменшення); (в) порядок реалізації учас­никами своїх прав (майнових та немайнових).

  • Вимоги, що містяться у ст. 154 ЦК, до статуту АГ, були прокоменто­вані вище. До цього слід додати, що враховуючи численні дозволи, що містяться в Законі «Про акціонерні товариства», врегулювати ті чи інші аспекти діяльності товариства, порядок та механізм реалізації прав акціонерів, а іноді навіть самі ці права в статуті, доцільно вказати на те, які саме норми Закону при цьому мають ураховуватися.

  • Оскільки у ст. 145 та 159 ЦК та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлюється невичерпний перелік питань, що становлять

  • виключну компетенцію загальних зборів учасників та акціонерів з перед­баченням можливості розширити у статуті їх коло, це можна використати при розробленні статутів або внесенні до них змін і доповнень.

  • У статуті можна передбачити й передачу деяких питань з компетенції вищого органу до компетенції інших органів корпорації - виконавчого або контрольного. Слід лише мати на увазі, що питання виключної компетенції такій передачі не підлягають.

  • У статуті можна передбачити прийняття рішення загальними збора­ми методом опитування. Слід ураховувати, що цей метод прийняття рішень може застосовуватися лише за наявності відповідного положен­ня в статуті AT (ст. 48 Закону «Про акціонерні товариства») і за умов, якщо кількість акціонерів не перевищує 25 осіб.

  • При позитивному вирішенні цього питання у принципі слід одно­часно передбачати в статуті саму процедуру опитування, зокрема, над­силання учасникам проекту рішення або питань для голосування, уста­новлення строку, протягом якого учасники мають відреагувати на це, передбачити письмову форму відповіді, строк інформування учасників про прийняте рішення, порядок оформлення результатів такого опиту­вання та ін.

  • Суттєві особливості управління в AT з одним акціонером вимагають урахування з відповідним врегулюванням їх в статуті, де слід передба­чити порядок здійснення цим учасником своїх функцій, порядок прий­няття ним рішень, порядок оформлення цих рішень.

  • У статутах врегульовуються й численні особливості управління в знач­них та дрібнихАТ, публічних та приватних АГ, що у відсутність диферен­ціації в законодавчому регулюванні викликає нагальну потребу.

  • Мають свої особливості порівняно з АГ і так звані державні AT. Основною їх відмінністю є відсутність у них вищого органу як такого, у зв'язку з чим вирішення питань, віднесених до компетенції вищого органу, до скликання перших загальних зборів акціонерів покладаєть­ся на органи виконавчої влади або наглядову раду1. Це ускладнює правозастосування, оскільки в чинному законодавстві відсутні спеці­альні норми, які 6 регулювали особливості порядку управління дер-' Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, зроблені судовою палатою в цивільних справах ВСУ 01. 01. 04 р. // Архів Верховного Суду України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]