- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми
- •§ 2. Створення юридичної особи. Ті установчі документи
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •§ 4. Особисті немайнові права юридичної особи (cm. 94) 80
- •§ 5. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб (статті 91,92). 90
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб (cm. 96) 122
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи (cm. 95) 139
- •§ 9. Припинення юридичних осіб (статті 104,105,106, 107,
- •§ 1. Установи (статті 101, 102,103) 313
- •§ 2. Товариства. Загальні положення (статті 100,113,114,
- •§ 4. Окремі види товариств (cm. 118) 604
- •§ 5. Кооперативи (статті 163,164,165, 166) 647
- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми та види юридичних осіб
- •1.2.1. Організаційна єдність
- •1.2.2. Майнова відокремленість
- •1.2.3. Самостійна майнова відповідальність
- •1.3.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •1.4.2. Установи
- •2.2.1. Зміст установчих документів
- •2.3.1. Порядок надання документів для державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.2. Вимоги до документів, що надаються для державної реєстрації
- •2.3.3. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.4. Зміни до установчих документів
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •3.1.1. Резервування найменувань юридичної особи
- •3.1.2. Склад найменувань юридичної особи та вимоги до нього
- •3.1.3. Вибір найменування юридичної особи
- •3.1.4. Виникнення права на найменування в юридичної особи
- •3.1.5. Використання права на найменування
- •3.2.1. Значення місцезнаходження
- •3.2.2. Поняття місцезнаходження
- •3.2.3. Юридична адреса
- •3.2.4. Установчі документи і місцезнаходження
- •3.2.5. Особливості місцезнаходження юридичних осіб публічного права
- •3.2.6. Підтвердження місцезнаходження
- •3.2.7. Підтвердження відомостей про юридичну особу
- •3.2.8. Зміна місцезнаходження
- •3.2.9. Правові наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •3.2.10. Інші наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації
- •4.1.2. Право на таємницю кореспонденції юридичної особи
- •5.1.1. Аспекти спеціальної правоздатності
- •5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб
- •§ 6. Органи юридичних осіб
- •6.2.1. Структура органів товариства
- •6.2.2. Порядок формування органів, їх склад, порядок
- •6.3.1. Компетенція загальних зборів
- •6.3.2. Порядок голосування
- •6.3.3. Порядок скликання загальних зборів
- •6.3.4. Рішення загальних зборів
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи
- •8.1.1. Спільні ознаки філії та представництва
- •8.1.2. Відмінні ознаки філії та представництва
- •8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи
- •8.2.2. Захист інтересів юридичної особи
- •8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи
- •8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу
- •8.4.2. Форма рішення
- •8.6.1. Затвердження положення
- •8.9.1. Майно філії як єдиний майновий комплекс (підприємство)
- •8.11.1. Терміни, що вживаються при регулюванні закриття філії або представництва
- •8.11.2. Рішення про закриття відокремленого підрозділу
- •8.14.2. Термінологічні аспекти
- •8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
- •8.14.4. Реєстрація інших відокремлених підрозділів
- •8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
- •8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
- •8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
- •§ 9. Припинення юридичних осіб
- •9.1.1. Реорганізація і схожі правові конструкції
- •9.1.2. Реорганізація та реструктуризація, переформування та ін.
- •9.1.3. Форми реорганізації
- •9.1.4. Заборони реорганізації
- •9.1.5. Обмеження реорганізації
- •9.1.6. Етапи реорганізації
- •9.2.1. Поняття та засади регулювання ліквідації юридичної особи
- •9.2.3. Примусовий порядок ліквідації
- •9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридичної особи
- •9.2.5. Ліквідація банків
- •9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
- •9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
- •9.2.8. Задоволення вимог кредиторів
- •9.2.9. Ліквідаційний баланс1
- •9.2.10. Правова доля майна, що залишилося після розрахунків юридичної особи із кредиторами
- •9.2.11. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи
- •9.2.12. Наслідки ліквідації юридичної особи
- •§1. Установи
- •1.2.1. Приватні та публічні установи
- •1.3.1. Мета створення установи
- •2.1.1. Критерії поділу товариств на підприємницькі та непідприємницькі
- •2.1.2 .Визначення поняття «корпорація»
- •2.2.2. Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів
- •2.2.3. Окремі вимоги до засновників, учасників
- •2.3.2. Вклад та частка
- •2.3.3. Права учасників господарського товариства
- •2.3.4. Обов'язки учасників товариств
- •3.1.1. Учасники пт
- •3.1.2. Установчий документ пт
- •3.1.3. Організація діяльності пт
- •3.1.4. Вихід учасника з пт
- •3.1.5. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі пт
- •3.1.6. Виключення зі складу учасників
- •3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками
- •3.1.9. Відповідальність учасників пт
- •3.2.1. Склад учасників
- •3.2.2. Установчий документ
- •3.2.3. Порядок формування майна кт
- •3.2.4. Найменування кт
- •3.2.5. Відповідальність повних учасників кт
- •3.2.6. Організація діяльності кт
- •3.2.7. Зміна складу учасників кт
- •3.2.8. Передача частки
- •3.2.9. Виключення учасника
- •3.2.11. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника
- •3.2.12. Відповідальність вкладника
- •3.2.13. Розподіл прибутків та збитків кт між його учасниками
- •3.3.2. Кількість учасників тов
- •3.3.3. Договір про заснування тов
- •3.3.4. Статут тов
- •3.3.5. Статутний капітал
- •3.3.6. Частка в статутному капіталі
- •3.3.7. Вклади до статутного капіталу
- •3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу
- •3.3.9. Зміна предмета вкладу
- •3.3.10. Внесок чужим майном
- •3.3.11. Оцінка вкладів до статутного капіталу
- •3.3.12. Строк сплати вкладу
- •3.3.13. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
- •3.3.14. Захист права товариства на одержання вкладу
- •3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
- •3.3.16. Наслідки несплати статутного капіталу
- •3.3.17. Зміна розміру статутного капіталу
- •3.3.18. Способи збільшення статутного капіталу
- •3.3.19. Порядок збільшення статутного капіталу
- •3.3.20. Зменшення статутного капіталу
- •3.3.21. Способи зменшення статутного капіталу
- •3) Зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників.
- •3.3.22. Порядок зменшення статутного капіталу
- •3.3.23. Управління тов. Загальні збори учасників
- •3.3.24. Делегування повноважень
- •3.3.25. Порядок скликання зборів
- •3.3.27. Повідомлення учасників про загальні збори
- •3.3.28. Місце проведення зборів
- •3.3.29. Час проведення зборів
- •3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
- •3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
- •3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
- •3.3.34. Обрання, повноваження
- •3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління
- •3.3.36. Строк повноважень органів управління
- •3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління
- •3.3.39. Відмежування відчуження частки
- •3.3.40. Сторони договору відчуження частки в статутному капіталі
- •3.3.41. Придбання частки товариством
- •3.3.42. Відчуження частки третім особам
- •3.3.43. Форма договору про відчуження частки
- •3.3.44. Істотні умови договору про відчуження частки
- •3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
- •3.3.46. Спеціальні правові наслідки порушення переважного права купівлі частки
- •3.3.47. Строк реалізації переважних прав
- •3.3.48. Момент виникнення
- •3.3.49. Спадкування частки в статутному капіталі
- •3.3.S0. Умови спадкування
- •3.3.S1. Спадкоємці частки
- •3.3.52. Розрахунки зі спадкоємцями
- •3.3.53. Перехід частки внаслідок
- •3.3.54. Поняття виходу з товариства
- •3.3.55. Попередження про вихід з товариства
- •3.3.56. Заява про вихід
- •3.3.S7. Момент виходу з товариства
- •3.3.58. Правові наслідки виходу з товариства
- •3.3.59. Визначення
- •3.3.60. Виплата частки в натуральній формі
- •3.3.61. Розпорядження правом
- •3.3.62. Виплата частини прибутку товариства
- •3.3.63. Строк виплати частки
- •3.3.64. Поняття виключення з тов
- •3.3.65. Підстави виключення
- •3.3.66. Порядок (процедура) виключення
- •3.3.67. Правові наслідки виключення
- •3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
- •3.3.69. Підстави звернення
- •3.3.70. Порядок звернення стягнення на частку
- •3.3.71. Переважні права учасників
- •3.3.72. Реєстрація змін до статуту
- •3.4. Акціонерні товариства
- •3.4.1. Особливості at як юридичної особи
- •3.4.3. Найменування at
- •3.4.4. Місцезнаходження at
- •3.4.5. Засновники та акціонери at
- •3.4.6. Права акціонерів
- •3.4.7. Право на дивіденди
- •3.4.8. Переважне право
- •3.4.9. Право на викуп акцій
- •3.4.11. Створення at
- •3.4.12. Засновницький договір
- •3.4.13. Статут at
- •3.4.14. Відповідальність засновників
- •3.4.15. Статутний капітал at
- •3.4.16. Управління в at
- •3.4.17. Наглядова рада товариства
- •3.4.18. Виконавчий орган at
- •3.4.19. Аудиторська перевірка. Інші форми контролю в at
- •3.5.1. Аг як суб'єкти державного сектора економіки
- •3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава
- •§ 4. Окремі види товариств
- •4.1. Залежні господарські товариства. Холдинги
- •4.1.2. Холдингові компанії
- •4.2.1. Визначення приватного підприємства
- •4.2.2. Право на майно
- •4.2.3. Відповідальність засновника за боргами пп
- •4.2.4. Відчуження майнових прав, які належать засновникам пп
- •4.2.5. Спадкування майна пп
- •4.3.1. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями
- •4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші
- •4.3.3.Учасники піі
- •4.3.4. Статутний капітал пп
- •4.3.5. Створення піі
- •4.3.6. Державна реєстрація піі
- •4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ші
- •4.3.8. Право власності. Право інтелектуальної власності пп
- •4.4.1. Товарні біржі
- •4.4.2. Фондові біржі
- •§5. Кооперативи
- •5.3.1. Члени та засновники кооперативу
- •5.3.2. Порядок створення кооперативів
- •5.3.3. Статут кооперативів
- •5.3.4. Органи управління кооперативу та їх компетенція
- •5.3.5. Об'єкти права власності членів виробничих кооперативів
- •5.3.6. Право членів кооперативу на отримання частини прибутку кооперативу
- •§ 6. Непідприємницькі товариства
- •6.3.1. Об'єднання громадян
- •6.3.2. Громадські організації
- •6.3.3. Спортивні громадські організації
- •6.3.4. Молодіжні та дитячі громадські організації
- •6.3.6. Творчі професійні об'єднання
- •6.3.7. Інші професійні об'єднання
- •6.3.8. Організація роботодавців
- •6.3.9. Політичні партії
- •6.4.1. Право релігійної організації на своє майно
- •Цивільний кодекс україни:
б) з моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду йому заборонено розміщувати акції (ч. 8 ст. 20 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоратив ні інвестиційні фонди)»);
в) бюджетна позика у межах режиму державних заставних закупівель не може бути надана особі, яка перебуває у процесі ліквідації (пп. «в»
п. 12.3 ст. 12 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України»).
Такі приклади можливо продовжувати, але й з наведеного очевидно, що основним напрямком діяльності юридичної особи з моменту прийняття рішення про її ліквідацію або внесення відповідного запису до державного реєстру є саме здшснення дш, пов'язаних із припиненням юридичної особи, на чому й сконцентрована діяльність ліквідаційної комісії.
У певних випадках, установлених законодавством, виникнення відповідних обмежень може пов'язуватися навіть із розглядом судом справи про ліквідацію юридичної особи. Наприклад, до участі в конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування не допускаються автомобільні перевізники, щодо яких порушено справу про ліквідацію як суб'єкта господарювання (абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону «Про автомобільний транспорт»)1.
9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
Важливу роль у процедурі ліквідації належить ліквідаційній комісії (ліквідатору), оскільки після прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи на неї (нього) покладається значне коло завдань2, до яких, зокрема, відноситься:
- здійснення повноважень по управлінню справами юридичної особи (ч. З ст. 105 ЦК). Унаслідок прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії відбувається перехід до неї повноважень виконавчого органу. Хоча це не виключає й перехід до неї повноважень інших органів. Наприклад, у ч. 4 ст. 88 Закону «Про акціонерні товариства» зазначається, що до ліквідаційної комісії переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу AT. Звичайно, при цьому залишається функціонально спроможним вищий орган товариств -загальні збори, оскільки відповідно до законодавства на нього покладаються відповідні функції, які не переходять до ліквідаційної комісії.
На відміну від діяльності органу юридичної особи, функціонування ліквідаційної комісії є обмеженим у часі - з моменту прийняття рішення про її обрання до внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи.
Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»: Закон України від 23.02.2006 р. № 3492-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 32. - Ст. 273. Додатково про них див. коментар щодо реорганізації юридичної особи.
292 45в^&-
До повноважень ліквідаційної комісії відносяться: інвентаризація активів і зобов'язань та застосування заходів щодо виявлення кредиторів та їх повідомлення; виступ у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, складання проміжного ліквідаційного балансу.
Інвентаризація активів і зобов'язань та застосування заходів щодо виявлення кредиторів та їх повідомлення. Дії ліквідаційної комісії з виявлення кредиторів і стягнення дебіторської заборгованості направлені на отримання об'єктивних даних про фінансовий стан юридичної особи та на формування ліквідаційної маси, з якої будуть задовольнятися вимоги кредиторів юридичної особи. Однак при цьому слід зважати на відповідні обмеження, що передбачені законодавством відносно включення того чи іншого майна до ліквідаційної маси. Зокрема:
а) іпотечне покриття не включається до ліквідаційної маси емітента (ч. 4 ст. 8 Закону «Про іпотечні облігації»);
б) пенсійні активи в разі визнання компанії з управління активами або зберігача банкрутом не можуть включатися до ліквідаційної маси компанії з управління активами або зберігача (ч. 9 ст. 80 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)1;
в) у разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не вклю чаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються ви ключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»);
г) кошти резервів із страхування життя не можуть бути включені до ліквідаційної маси в разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застра хованій особі (ч. 13 ст. 31 Закону «Про страхування»).
Для формування ліквідаційної маси ліквідаційна комісія вживає заходи щодо збереження майна, що належить юридичній особі, зокрема шляхом повернення майна, яке знаходиться в обороті, включаючи майно, передане в найм та ін., направляє боржникам юридичної особи вимоги про виконання зобов'язань (дострокове виконання) у зв'язку з ліквідацією
' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
юридичної особи; забезпечує вихід юридичної особи зі складу учасників інших юридичних осіб і отримання вартості майна (частини майна) пропорційно частці в статутному (складеному) капіталі та ін.
Крім того, ліквідаційна комісія юридичної особи здійснює відкриття єдиного поточного рахунку, на якому акумулюються грошові кошти юридичної особи. На законодавчому рівні тільки для недержавних пенсійних фондів передбачено відкриття єдиного поточного рахунку пенсійного фонду. На підставі рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду приймає рішення про визначення єдиного поточного рахунку, на який зараховуються всі грошові кошти з інших рахунків фонду та всі надходження грошових коштів від продажу активів пенсійного фонду. Усі інші рахунки пенсійного фонду підлягають закриттю (ч. З ст. 17 Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення»).
Відносно інших юридичних осіб такий обов'язок установлено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, відповідно до якої в разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений ліквідаційною комісією. Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на підставі заяви про закриття рахунку, підписаної особою, яка згідно з рішенням учасників юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, призначена ліквідатором (за умови проведення ідентифікації), та копії рішення учасників, суду або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами про ліквідацію юридичної особи, засвідченої нотаріально або органом, який прийняв таке рішення. Додатково подається картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена нотаріально, якщо на рахунку є залишок коштів (п. 20.4)'.
Виступ у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Унаслідок переходу до ліквідаційної комісії повноважень виконавчого органу вона може виступати в суді від імені юридичної особи. Така необ-
1 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
294 ^jp^-
хідність виникає, зокрема у зв'язку з оспоренням кредиторами юридичної особи відмови задовольнити їх вимоги.
Складання проміжного ліквідаційного балансу. Складання проміжного ліквідаційного балансу (ч. 1 ст. 111 ЦК) завершує процедуру, спрямовану на формування ліквідаційної маси. Цей документ має містити відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Крім загальних завдань ліквідаційної комісії, аналіз законодавства дозволяє виокремити й інші її завдання, крім тих, що перелічені в ЦК. Вони стосуються як для всіх юридичних осіб, так і можуть пов'язуватися лише з окремими їх видами.
Скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюється відповідно до однойменного Порядку, для чого протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію ліквідаційна комісія повинна подати до ДКЦПФР такі документи: заяву про зупинення обігу акцій; рішення загальних зборів акціонерів товариства про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, або копію Постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліквідації, що засвідчується головою комісії та печаткою товариства; довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані щодо наявності державної частки у статутному капіталі емітента на дату прийняття рішення про ліквідацію; копію опублікованого повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про ліквідацію, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно
з порядком, установленим у статуті товариства), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства1.
ДКЦПФР видає розпорядження про зупинення обігу акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу вказаних вище документів.
ДКЦПР протягом трьох робочих днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримува-чу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента.
Увага! Особливості скасування випуску акцій передбачені для корпоративних інвестиційних фондів, оскільки воно проводиться після закінчення розрахунків. Ліквідаційна комісія має подати ДКЦПФР документи на скасування реєстрації випуску акцій та звіт про результати ліквідації, який є підставою для вилучення фонду з реєстру ІСІ (ч. S cm. 21 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»).
Зупинення обігу облігацій. У разі якщо на дату прийняття рішення про ліквідацію емітента облігації цього емітента перебувають в обігу, здійснюється зупинення обігу облігацій в порядку, передбаченому Положенням про порядок випуску облігацій підприємств2.
Для зупинення обіїу обліїащй ліквідаційна комісія емітента протягом 15 робочих днів після прийняття ріїїіення про ліквідацію або постановления судового ріїпення щодо ліквідації емітента подає до ДКЦПФР такі документи: заяву про зупинення обігу облігацій; копію ріїпення учасників або уповноваженого ними органу щодо припинення емітента, або копіїо ріїпення суду щодо припинення емітента, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, або копіїо рішення суду про визнання емітента банкрутом, або копіїо Постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліїсвідації (для емітентш-банкш); копіїо повідомлення (оголошення) про ліквідаціїо емітента, опублікованого в
' У переліку документів про скасування випуску акцій відсутнє рішення суду як підстава
ліквідації юридичної особи. 2 Положення про порядок випуску облігацій підприємств: Рішення Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322 // Офіційний сайт Верховно;
Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi.
296 ^ф-**
друкованих ЗМІ; довідку яка містить перелік і результати попередніх випусків облігацій із зазначенням: реквізитів свідоцтв про реєстрацію випусків облігацій та органів, що видали відповідні свідоцтва, обсягів випусків, строків обігу та результатів погашення кожного випуску (розділ 4 Положення про порядок випуску облігацій підприємств).
У разі ліквідації сертифікованого складу або товарного складу, позбавленого сертифіката, передача відповідних зобов'язань іншому сертифіко-ваному складу здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом (ч. 5 ст. 9 Закону «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва»1). Однак чинним законодавством не врегульовано механізм такої передачі.
Публічно-правові завдання ліквідаційної комісії. Зважаючи на той факт,"що юридична особа ліквідується, тобто перестає існувати як суб'єкт права, законодавством передбачаються відповідні наслідки, пов'язані з її участю в публічних відносинах, а саме:
• Зняття з обліку у:
Державній податковій службі України, що регулюється Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).2 Зняттю з обліку в податкових органах передує позапланова виїзна перевірка (п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні»);
Пенсійному фонді України, що регулюється п. 3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України3;
фондах соціального страхування (Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності4; Фонд загальнообов'яз-
1 Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва: Закон України від 23.12.2004 р. № 2286-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 6. - Ст. 136.
2 Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів): Наказ Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi.
3 Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими осо бами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України: Постанова Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 // Офі ційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
4 Пункт 4.8. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду: Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
кового державного соціального страхування України на випадок безробіття1; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань2).
. Анулювання ліцензії. У законодавстві відсутній єдиний підхід відносно підстав та порядку дій щодо анулювання ліцензії внаслідок ліквідації юридичної особи. У Законі «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»3, який поширюється на видачу всіх ліцензій, підставою для анулювання ліцензії зазначено тільки рішення про скасування державної реєстрації (абз. 4 ч. 1 ст. 21)4, під яким, очевидно, варто розуміти саме рішення суду. Однак поза увагою залишається порядок дій при добровільному прийнятті рішення про ліквідацію юридичної особи. Утім, такий механізм передбачений для провайдера телекомунікацій, який зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації письмово повідомити Національну комісію з питань регулювання зв'язку та повернути ліцензію. Національна комісія з питань регулювання зв'язку повинна внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня від дати надходження такого повідомлення (ч. 10ст. 48 Закону «Про телекомунікації»)5. В інших випадках ліквідаційній комісії необхідно подавати клопотання про анулювання відповідної ліцензії, із подачею оригінала ліцензії, на підставі якого орган ліцензування повинен прийняти рішення про анулювання відповідної ліцензії.
' Пункт 3.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: Наказ Міністерство праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2 Пункт 4.17. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України: Постанова Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 57. - Ст. 2296.
' Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. № 177S-III // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
* Аналогічні формулювання вказані в п. б ч. 2 ст. 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».
5 Про телекомунікації: Закон України від 11.11. 2003 р. № 1280-IV // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
298 &фъ&~
Здача документів юридичної особи на зберігання в архів. Відповідно до ч. З ст. 32 Закону «Про Національний архівний фонд та архівні установи»' при ліквідації юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов'язані забезпечити збереженість їх архівних документів і за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архшною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб.
Здача печаток і штампів для знищення, що регулюється пп. 3.4.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів2.