Питання про затвердження ліквідаційного балансу розглядається після виявлення кредиторів та боржників, проведення роботи зі стяг-
нення боргів, після складення цього балансу і його підтвердження аудитором. Для цього скликаються позачергові збори учасників.
Статутом ТОВ і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
3.3.24. Делегування повноважень
Сутність делегування полягає в передачі питань, які за статутом належать до компетенції одного органу, на вирішення іншого органу управління. Делегування може бути строковим або безстроковим. Делегування може стосуватися лише тих питань, які не є виключною компетенцією зборів.
Правовою підставою для делегування може бути лише власне рішення відповідного органу управління, наприклад загальних зборів учасників. Делегування власних повноважень вимагає волевиявлення відповідного органу. Саме цей юридичний факт є підставою для передачі повноважень. Положення статуту можуть бути лише передумовою для делегування. Однак їх недостатньо для переходу повноважень.
Аналогічне розуміння висловлює і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. У п. З Принципів корпоративного управління зазначається, що рішення про делегування повноважень повинні фіксуватись у протоколі відповідного органу з визначенням органу, якому делегуються повноваження, переліку повноважень, що делегуються, та строку делегування.
3.3.25. Порядок скликання зборів
Порядок скликання загальних зборів визначається в статуті ТОВ і може бути врегульований регламентом.
Порядок скликання загальних зборів учасників передбачає 5 стадій:
ухвалення рішення про скликання зборів;
формування порядку денного;
повідомлення учасників про загальні збори;
доповнення порядку денного відповідно до пропозицій учасників;
повідомлення учасників про зміни в порядку денному.
Періодичність та підстави скликання зборів. Залежно від періодичності проведення загальні збори поділяються на чергові та позачергові. Чергові (річні) загальні збори скликаються не рідше ніж це
454 ^P*^ передбачено законом або установчим документом. Загальні збори учасників ТОВ скликаються не рідше 2 разів на рік (ст. 61 Закону «Про господарські товариства»). Диспозитивний характер цієї норми дозволяє встановити в статуті іншу періодичність (наприклад, 4 рази на рік). Однак, ураховуючи складність процедури скликання зборів і витрати, пов'язані з цим, передбачати більшу періодичність чергових зборів недоцільно. У цьому випадку товариство зобов'язане буде їх проводити. Якщо виникне потреба збиратися частіше, ніж один раз на рік, можна скликати позачергові збори.
Законом не визначено, хто саме може бути ініціатором чергових зборів у товаристві. Вважаємо, що це має бути голова товариства. Ініціаторами позачергових зборів можуть бути:
голова товариства. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених у статуті, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси ТОВ в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу;
виконавчий орган. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ст. 61). У такому разі виконавчий орган вправі скликати збори сам, без голови товариства;
ревізійна комісія. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства (ст. 63). Голова ревізійної комісії повинен звертатися до голови ТОВ або виконавчого органу;
учасники, що володіють у сукупності більш як 10% голосів. Це слідує з ч. 4 ст. 98 ЦК, яка діє стосовно всіх товариств. Тому норму ч. 4 ст. 61 Закону «Про господарські товариства», яка надає таке право лише учасникам, які мають понад 20% голосів, слід вважати такою, що не діє.
Строк проведення зборів установлюється головою товариства. На наш погляд, доцільною була б норма, яка зобов'язувала б голову скли-
-§^1^455
кати збори у строк, який вимагає ініціатор. На даний час голова товариства, не порушуючи закону, може призначити збори, наприклад, через 10 місяців. Формальао вимогу скликати збори він виконав, а визначення дати проведення зборів - це його право.
Слід зауважити, що законом не передбачено відповідальності за невиконання обов'язку скликати збори. У певних випадках це можна розцінювати як зловживання посадовим становищем.
У вимозі про скликання позачергових зборів повинні бути зазначені:
прізвище, ім'я, по батькові учасників (найменування юридичної особи - учасника), які ініціюють позачергові збори;
розмір частки учасника;
мотиви, з яких ініціюється скликання позачергових зборів;
строки проведення зборів;
- питання, котрі пропонується внести до порядку денного. Вимога підписується особою (особами), які її вносять.
Голова товариства не вправі вносити зміни у формулювання питань порядку денного позачергових загальних зборів, які скликаються на вимогу зазначених вище осіб.
Відмова у скликанні зборів. Законодавець не визначив підстав для відмови скликати позачергові загальні збори учасників на вимогу перелічених вище осіб. Однак такі підстави можна виявити «між рядків»:
не дотримано порядку пред'явлення вимоги про скликання зборів;
учасники, які вимагають скликання зборів, не є володільцями більше як 10% голосів;
якщо жодне з питань, які винесені до порядку денного, не належить до компетенції загальних зборів учасників.
Увага! Законом не визначено, чи може рішення про відмову скликати позачергові збори, бути оскаржене в суді. Вважаємо, що не може. Якщо відмовлено учасникам, що мають 10%, вони можуть захистити своє право шляхом скликання зборів самостійно. Тобто існує спеціальний спосіб захисту цього права. Якщо ж відмовлено раді чи ревізійній комісії, вони не можуть оскаржити це рішення через відсутність в цих органів процесуальної правосуб'єктності.
456 4**$$*Jb~ 3.3.26. Формування порядку денного
Формулювання питань, які включаються до порядку денного загальних зборів, здійснюється органами чи учасниками, які ініціювали скликання даних зборів. Питання необхідно формулювати так, як це передбачено статутом.
Включення до порядку денного загальних зборів питань, які носять узагальнений характер (наприклад, «Різне», «Організаційні питання» та їх еквіваленти), неможливе у зв'язку з тим, що такі дії порушують права акціонерів на попереднє ознайомлення з порядком денним. При виникненні спорів суди визнають рішення, прийняті під час розгляду «різного», недійсними.
У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 зазначено, що в разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону «Про господарські товариства», судам слід керуватися нормами закону. Зокрема, якщо у внутрішніх документах передбачено можливість вирішення на загальних зборах процедурних питань (питань, пов'язаних з порядком проведення загальних зборів тощо) без включення їх до порядку денного, такі положення внутрішніх документів суд не повинен брати до уваги.
Ш Увага! Судовим рішенням не можуть включатися питання до порядку денного загальних зборів товариства.
Питання, внесене до порядку денного, повинно визначати коло обставин, які необхідно з'ясувати для прийняття рішення. Питання не повинно формулюватися як варіант рішення, коли припускається кілька можливих рішень.
Як правило, не включаються до порядку денного так звані процедурні питання, які стосуються відкриття загальних зборів, обрання голови, секретаря зборів та лічильної комісії, установлення регламенту, порядку внесення пропозицій на голосування, способу голосування, оголошення перерв, закриття зборів, підрахунку голосів, оформлення протоколів лічильної комісії. Ці питання мають організаійний характер, спрямовані на забезпечення роботи зборів акціонерів. Однак, якщо підходити формально, то збори не вправі приймати рішення з будь-яких (а значить, і процедурних) питань, не включених до порядку денного.
-^lbS-4S7 Тому процедурні питання теж потрібно включати до порядку денного, а краще на збори їх взагалі не виносити, а вирішити у регламенті зборів або положенні про збори.
При формулюванні питань слід ураховувати пов'язаність одних питань з іншими. Тому всі пов'язані між собою питання доцільно об'єднувати в одне. У такому разі всі вони розглядатимуться і обговорюватимуться одночасно. У свою чергу резолюція зборів щодо цього питання може включати кілька рішень. Наприклад, розглядаючи одне питання про створення залежного товариства, збори можуть прийняти рішення про його створення, затвердження його статуту, призначення директора, формування статутутного капіталу.
Доповнення порядку денного відповідно до пропозицій учасників. Відповідно до ст. 61 Закону «Про господарські товариства» будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
Пропозиція вважається такою, що надана вчасно, якщо вона за 25 днів до дати проведення загальних зборів надана безпосередньо до канцелярії товариства або відправлена рекомендованим листом на адресу, зазначену в повідомленні.
Пропозиція учасника щодо порядку денного повинна містити прізвище, ім'я, по батькові (найменування) акціонера, що її вносить; місце проживання, повне формулювання питання, яке пропонується внести до порядку денного. Пропозиція повинна бути підписана учасником, що її вносить. Пропозиція адресується особі, яка скликає збори: голові товариства або виконавчому органу, учасникам, що володіють понад 10% голосів.
Формулювання «вправі вимагати розгляду», означає, що ТОВ зобов'язано ці питання розглянути.
Прийняття рішення з питань, не включених до порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ст. 61 Закону «Про господарські товариства»). Згода висловлюється кожним учасником окремо. Треба розрізняти: і) розгляд питання, не включеного до порядку денного; 2) прийняття рішення з цього питання.
На нашу думку, збори вправі розглядати питання, не включені до порядку денного, навіть якщо хтось з учасників проти цього заперечує.