- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми
- •§ 2. Створення юридичної особи. Ті установчі документи
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •§ 4. Особисті немайнові права юридичної особи (cm. 94) 80
- •§ 5. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб (статті 91,92). 90
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб (cm. 96) 122
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи (cm. 95) 139
- •§ 9. Припинення юридичних осіб (статті 104,105,106, 107,
- •§ 1. Установи (статті 101, 102,103) 313
- •§ 2. Товариства. Загальні положення (статті 100,113,114,
- •§ 4. Окремі види товариств (cm. 118) 604
- •§ 5. Кооперативи (статті 163,164,165, 166) 647
- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми та види юридичних осіб
- •1.2.1. Організаційна єдність
- •1.2.2. Майнова відокремленість
- •1.2.3. Самостійна майнова відповідальність
- •1.3.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •1.4.2. Установи
- •2.2.1. Зміст установчих документів
- •2.3.1. Порядок надання документів для державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.2. Вимоги до документів, що надаються для державної реєстрації
- •2.3.3. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.4. Зміни до установчих документів
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •3.1.1. Резервування найменувань юридичної особи
- •3.1.2. Склад найменувань юридичної особи та вимоги до нього
- •3.1.3. Вибір найменування юридичної особи
- •3.1.4. Виникнення права на найменування в юридичної особи
- •3.1.5. Використання права на найменування
- •3.2.1. Значення місцезнаходження
- •3.2.2. Поняття місцезнаходження
- •3.2.3. Юридична адреса
- •3.2.4. Установчі документи і місцезнаходження
- •3.2.5. Особливості місцезнаходження юридичних осіб публічного права
- •3.2.6. Підтвердження місцезнаходження
- •3.2.7. Підтвердження відомостей про юридичну особу
- •3.2.8. Зміна місцезнаходження
- •3.2.9. Правові наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •3.2.10. Інші наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації
- •4.1.2. Право на таємницю кореспонденції юридичної особи
- •5.1.1. Аспекти спеціальної правоздатності
- •5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб
- •§ 6. Органи юридичних осіб
- •6.2.1. Структура органів товариства
- •6.2.2. Порядок формування органів, їх склад, порядок
- •6.3.1. Компетенція загальних зборів
- •6.3.2. Порядок голосування
- •6.3.3. Порядок скликання загальних зборів
- •6.3.4. Рішення загальних зборів
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи
- •8.1.1. Спільні ознаки філії та представництва
- •8.1.2. Відмінні ознаки філії та представництва
- •8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи
- •8.2.2. Захист інтересів юридичної особи
- •8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи
- •8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу
- •8.4.2. Форма рішення
- •8.6.1. Затвердження положення
- •8.9.1. Майно філії як єдиний майновий комплекс (підприємство)
- •8.11.1. Терміни, що вживаються при регулюванні закриття філії або представництва
- •8.11.2. Рішення про закриття відокремленого підрозділу
- •8.14.2. Термінологічні аспекти
- •8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
- •8.14.4. Реєстрація інших відокремлених підрозділів
- •8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
- •8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
- •8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
- •§ 9. Припинення юридичних осіб
- •9.1.1. Реорганізація і схожі правові конструкції
- •9.1.2. Реорганізація та реструктуризація, переформування та ін.
- •9.1.3. Форми реорганізації
- •9.1.4. Заборони реорганізації
- •9.1.5. Обмеження реорганізації
- •9.1.6. Етапи реорганізації
- •9.2.1. Поняття та засади регулювання ліквідації юридичної особи
- •9.2.3. Примусовий порядок ліквідації
- •9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридичної особи
- •9.2.5. Ліквідація банків
- •9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
- •9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
- •9.2.8. Задоволення вимог кредиторів
- •9.2.9. Ліквідаційний баланс1
- •9.2.10. Правова доля майна, що залишилося після розрахунків юридичної особи із кредиторами
- •9.2.11. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи
- •9.2.12. Наслідки ліквідації юридичної особи
- •§1. Установи
- •1.2.1. Приватні та публічні установи
- •1.3.1. Мета створення установи
- •2.1.1. Критерії поділу товариств на підприємницькі та непідприємницькі
- •2.1.2 .Визначення поняття «корпорація»
- •2.2.2. Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів
- •2.2.3. Окремі вимоги до засновників, учасників
- •2.3.2. Вклад та частка
- •2.3.3. Права учасників господарського товариства
- •2.3.4. Обов'язки учасників товариств
- •3.1.1. Учасники пт
- •3.1.2. Установчий документ пт
- •3.1.3. Організація діяльності пт
- •3.1.4. Вихід учасника з пт
- •3.1.5. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі пт
- •3.1.6. Виключення зі складу учасників
- •3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками
- •3.1.9. Відповідальність учасників пт
- •3.2.1. Склад учасників
- •3.2.2. Установчий документ
- •3.2.3. Порядок формування майна кт
- •3.2.4. Найменування кт
- •3.2.5. Відповідальність повних учасників кт
- •3.2.6. Організація діяльності кт
- •3.2.7. Зміна складу учасників кт
- •3.2.8. Передача частки
- •3.2.9. Виключення учасника
- •3.2.11. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника
- •3.2.12. Відповідальність вкладника
- •3.2.13. Розподіл прибутків та збитків кт між його учасниками
- •3.3.2. Кількість учасників тов
- •3.3.3. Договір про заснування тов
- •3.3.4. Статут тов
- •3.3.5. Статутний капітал
- •3.3.6. Частка в статутному капіталі
- •3.3.7. Вклади до статутного капіталу
- •3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу
- •3.3.9. Зміна предмета вкладу
- •3.3.10. Внесок чужим майном
- •3.3.11. Оцінка вкладів до статутного капіталу
- •3.3.12. Строк сплати вкладу
- •3.3.13. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
- •3.3.14. Захист права товариства на одержання вкладу
- •3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
- •3.3.16. Наслідки несплати статутного капіталу
- •3.3.17. Зміна розміру статутного капіталу
- •3.3.18. Способи збільшення статутного капіталу
- •3.3.19. Порядок збільшення статутного капіталу
- •3.3.20. Зменшення статутного капіталу
- •3.3.21. Способи зменшення статутного капіталу
- •3) Зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників.
- •3.3.22. Порядок зменшення статутного капіталу
- •3.3.23. Управління тов. Загальні збори учасників
- •3.3.24. Делегування повноважень
- •3.3.25. Порядок скликання зборів
- •3.3.27. Повідомлення учасників про загальні збори
- •3.3.28. Місце проведення зборів
- •3.3.29. Час проведення зборів
- •3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
- •3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
- •3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
- •3.3.34. Обрання, повноваження
- •3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління
- •3.3.36. Строк повноважень органів управління
- •3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління
- •3.3.39. Відмежування відчуження частки
- •3.3.40. Сторони договору відчуження частки в статутному капіталі
- •3.3.41. Придбання частки товариством
- •3.3.42. Відчуження частки третім особам
- •3.3.43. Форма договору про відчуження частки
- •3.3.44. Істотні умови договору про відчуження частки
- •3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
- •3.3.46. Спеціальні правові наслідки порушення переважного права купівлі частки
- •3.3.47. Строк реалізації переважних прав
- •3.3.48. Момент виникнення
- •3.3.49. Спадкування частки в статутному капіталі
- •3.3.S0. Умови спадкування
- •3.3.S1. Спадкоємці частки
- •3.3.52. Розрахунки зі спадкоємцями
- •3.3.53. Перехід частки внаслідок
- •3.3.54. Поняття виходу з товариства
- •3.3.55. Попередження про вихід з товариства
- •3.3.56. Заява про вихід
- •3.3.S7. Момент виходу з товариства
- •3.3.58. Правові наслідки виходу з товариства
- •3.3.59. Визначення
- •3.3.60. Виплата частки в натуральній формі
- •3.3.61. Розпорядження правом
- •3.3.62. Виплата частини прибутку товариства
- •3.3.63. Строк виплати частки
- •3.3.64. Поняття виключення з тов
- •3.3.65. Підстави виключення
- •3.3.66. Порядок (процедура) виключення
- •3.3.67. Правові наслідки виключення
- •3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
- •3.3.69. Підстави звернення
- •3.3.70. Порядок звернення стягнення на частку
- •3.3.71. Переважні права учасників
- •3.3.72. Реєстрація змін до статуту
- •3.4. Акціонерні товариства
- •3.4.1. Особливості at як юридичної особи
- •3.4.3. Найменування at
- •3.4.4. Місцезнаходження at
- •3.4.5. Засновники та акціонери at
- •3.4.6. Права акціонерів
- •3.4.7. Право на дивіденди
- •3.4.8. Переважне право
- •3.4.9. Право на викуп акцій
- •3.4.11. Створення at
- •3.4.12. Засновницький договір
- •3.4.13. Статут at
- •3.4.14. Відповідальність засновників
- •3.4.15. Статутний капітал at
- •3.4.16. Управління в at
- •3.4.17. Наглядова рада товариства
- •3.4.18. Виконавчий орган at
- •3.4.19. Аудиторська перевірка. Інші форми контролю в at
- •3.5.1. Аг як суб'єкти державного сектора економіки
- •3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава
- •§ 4. Окремі види товариств
- •4.1. Залежні господарські товариства. Холдинги
- •4.1.2. Холдингові компанії
- •4.2.1. Визначення приватного підприємства
- •4.2.2. Право на майно
- •4.2.3. Відповідальність засновника за боргами пп
- •4.2.4. Відчуження майнових прав, які належать засновникам пп
- •4.2.5. Спадкування майна пп
- •4.3.1. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями
- •4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші
- •4.3.3.Учасники піі
- •4.3.4. Статутний капітал пп
- •4.3.5. Створення піі
- •4.3.6. Державна реєстрація піі
- •4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ші
- •4.3.8. Право власності. Право інтелектуальної власності пп
- •4.4.1. Товарні біржі
- •4.4.2. Фондові біржі
- •§5. Кооперативи
- •5.3.1. Члени та засновники кооперативу
- •5.3.2. Порядок створення кооперативів
- •5.3.3. Статут кооперативів
- •5.3.4. Органи управління кооперативу та їх компетенція
- •5.3.5. Об'єкти права власності членів виробничих кооперативів
- •5.3.6. Право членів кооперативу на отримання частини прибутку кооперативу
- •§ 6. Непідприємницькі товариства
- •6.3.1. Об'єднання громадян
- •6.3.2. Громадські організації
- •6.3.3. Спортивні громадські організації
- •6.3.4. Молодіжні та дитячі громадські організації
- •6.3.6. Творчі професійні об'єднання
- •6.3.7. Інші професійні об'єднання
- •6.3.8. Організація роботодавців
- •6.3.9. Політичні партії
- •6.4.1. Право релігійної організації на своє майно
- •Цивільний кодекс україни:
474 ^ф^^
Відповідно до ч. 3 ст. 147 ЦК України частка учасника ТОВ може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Зазначена норма застосовується незалежно від того, кому відчужується частка - іншим учасникам чи третім особам. Це інше правило, ніж те, що міститься в ч. 2 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», яка передбачає таке обмеження лише в разі відчуження частки третім особам. Відповідно, діють норми ЦК.
Оскільки наявність свідоцтва лише презюмує повне внесення вкладу, але все ж таки є похідним документом, покупцям часток доцільно перевіряти не лише наявність свідоцтва, але й докази, які свідчать про фактичне внесення вкладу учасником та правильність оформлення цієї операції у внутрішніх документах товариства. Бувають випадки, коли внаслідок недбалості або некомпетентності учасників та працівників товариства вклади в статутний капітал оформляються як безоплатна допомога, як позики або ще якось; вклади які вносяться одним з учасників від імені кількох, зараховуються як внесок лише одного учасника (який вніс гроші в касу); вклади не прибуткуються до каси, а в разі передачі майна не оформляються відповідні документи, що свідчать про передачу. Деколи свідоцтво про внесення вкладу видається товариством формально, без перевірки цього факту.
Увага! Практично може виникнути ситуація, коли покупець купив частку в статутному капіталі товариства, яка, як виявляється згодом, не оплачена повністю. У такому випадку підстав для визнання договору недійсним немає, але учасника, який придбав неоплачену частину частки, можна зобов'язати сплатити вклад повністю. До нього перейшли всі права та обов'язки попереднього учасника. Фактично він виконує обов'язок попереднього учасника, який продав йому частку, не оплативши її в повному обсязі. Після того як частка буде оплачена новим учасником, сплачену ним суму можна буде стягнути з попереднього учасника в порядку регресу.
Якщо частка оплачена не в повній частині, то свідоцтво про внесення вкладу не видається. Тому документами, які підтверджують часткову сплату учасником свого вкладу, можуть бути платіжні документи, акти приймання-передачі майна як вкладу до статутного капіталу тощо.
S^^^47S
Увага! Частина 3 cm. 147 ЦК України зазначає про продаж частки у сплаченій частині. Тобто йдеться про продаж частини частки. Однак, якщо учасник продає лише частину частки, то інша її частина (не відчужена і не оплачена), залишається в нього. Підстав для припинення корпоративних відносин в цьому випадку законом не передбачено. Таким чином, законодавство де-факто допускає участь у товаристві особи, частка якої не оплачена взагалі.
3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
Відповідно до ч. 2 ст. 147 ЦК, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок здійснення цього права.
Увага! Наявність норми про переважне право купівлі частки у структурі ст. 147 ЦК України дає підстави вважати, що воно стосується лише випадків продажу частки третім особам і не поширюється на випадки продажу частки іншим учасникам товариства, як це було за ст. S3 Закону України «Про господарські товариства» в старій редакції. В іншому випадку законодавець не мав логічних підстав для розташування цих двох норм (про право продажу частки третім особам і про порядок переважного права купівлі частки) в одній частині.
Якщо частка (її частина) продається іншим учасникам цього самого товариства, то право обрання покупця серед учасників належить учаснику-продавцеві. Жодних переважних прав інші учасники не мають. Право продажу частки іншим учасникам цього ж товариства передбачено в ч. 1 ст. 147 ЦК України, яка є імперативною і не передбачає можливості встановлення в статуті інших зобов'язань для учасника, який продає частку.
Увага! Важливою є також конкретизація в ч. 2 ст. 147 ЦК України сфери застосування переважного права лише до випадків відчуження частки в статутному капіталі шляхом купівлі-продажу. Уразі дарування, міни частки, а так само
476 ^p«-її відчуження іншим способом, учасники не мають жодних переваг перед третіми особами.
Переважне право придбання частки учасника застосовується лише у випадку продажу частки і не поширюється на випадки її безоплатного відчуження (дарування). Натомість у Листі від 01.10.2003 р. № 5727 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва висловив думку, що ситуація з відступленням частки (її частини) шляхом дарування не визначена в законодавстві, а тому необхідно керуватися вимогами установчих документів товариства1. Розвиваючи логіку цієї відповіді, можна дійти висновку, що установчими документами може бути передбачено переважне право придбання частки в разі її відступлення шляхом дарування. Однак такий підхід суперечить суті дарування як особистого та безвідплатного договору.
Уразі укладення договору дарування частки замість договору купівлі-продажу, для того, що б інші учасники не могли скористатися своїм переважним правом, такий правочин є удаваним (ст. 235 ЦК України). Однак доводити це в суді повинна зацікавлена особа, яка оспорює правочин.
Увага! Відповідно до cm. 147 ЦК України учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок здійснення цього права.
Порядок повідомлення учасників про намір продати частку законом спеціально не обумовлюється. Механізм повідомлення може бути обумовлено в статуті товариства. Повідомляти про відступлення частки слід кожного окремого учасника, а не саме товариство, адже переважні права мають учасники. Повідомлення учасників про відступлення частки шляхом купівлі-продажу має надійти завчасно (не менше як за місяць, якщо інший термін не встановлено статутом або домовленістю учасників) і з наведенням усіх істотних умов.
1 Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 01.10.2003 р. № 5727 // База даних «Право». Системний реєстраційний номер №VS727563-03.
Увага! Учасник, який продає частку, повинен подбати, щоб мати докази повідомлення про продаж частки інших учасників. Тому повідомлення повинне бути письмовим і вручатися учаснику під підпис. Перевірити цю обставину повинен і нотаріус, який посвідчуватиме договір.
У ст. 147 ЦК України передбачено, що інший порядок здійснення цього права може бути встановлено статутом товариства або домовленістю між учасниками. Мається на увазі інший порядок, ніж «правило пропорційності», яке передбачає, що кожен з учасників може придбати таку частку, яка необхідна для того, щоб зберегти свою частку в статутному капіталі в попередньому розмірі.
Домовленість між учасниками - це договір про порядок здійснення права переважної купівлі частки. Сторонами такого договору є учасники, які мають переважне право. Той учасник, який продає частку, переважних прав на купівлю своєї ж частки не має, а тому участі у формуванні домовленості з приводу реалізації цього права не бере. Оскільки не встановлено іншого, така домовленість може бути усною. Про її досягнення може свідчити й рішення загальних зборів учасників про порядок здійснення переважного права, але за умови, що на зборах були присутні всі учасники й рішення прийнято одноголосно. Такий протокол доцільно підписувати всім учасникам, а не лише голові й секретарю. Якщо хтось з учасників відсутній або «не домовляється», то можна внести необхідні зміни до статуту щодо реалізації переважного права придбання частки. Для цього за загальним правилом треба лише 50% голосів усіх учасників, а не згода усіх учасників.
Порядок здійснення права переважної купівлі частки може бути змінений або статутом, або домовленістю між учасниками. Домовленість не може суперечити статуту. Тому якщо статутом установлено певні правила, то домовленістю учасників їх змінити не можна. У такому випадку необхідно вносити зміни до статуту.
У коментарі до ЦК України, підготовленому суддями Верховного Суду України, висловлюється думка, що учасник, який відступає частку, вправі відмовитися від продажу частки третій особі, і тоді відчужити її на користь іншого учасника, обраного на власний розсуд. У цьому випадку буде застосовуватися ч. 1 ст. 147ЦКУкраїни,анеч.2,якарегулює