430 ОфьЬг

У Листі від 06.04.2005 № 2514 «Про порядок формування статутно­го фонду корпоративними правами» Держпідприємництво України роз'яснило, що при формуванні статутного капіталу ТОВ за рахунок внесків корпоративних прав (часток) засновників, якими вони володіють в іншому товаристві з обмеженою відповідальністю, повинна відбувати­ся зміна складу засновників існуючого товариства. Однак порядок пере­ходу прав власності на корпоративні права та особливості оформлення документів для державної реєстрації товариства у цьому випадку чинним законодавством не встановлені. Отже, Держпідприємництво відповіді по суті не дає.

Увага! Унесення вкладів у вигляді часток в статутному капіталі вимагає дотримання процедури відступлення кор­поративних прав тієїчи іншої юридичної особи, установленої законом та її установчим документом. Наприклад, для пе­редачі до статутного капіталу юридичної особи частки в

статутному капіталі ТОВ може вимагатися одержання попередньої

згоди інших учасників цього товариства.

Унесення такого вкладу має супроводжуватися реєстрацією змін до статуту товариства, корпоративні права якого стали предметом вкладу до іншої юридичної особи, адже вона стає новим його учасником.

3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу

Відповідно до ч. З ст. 13 Закону «Про господарські товариства» за­бороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Аналогічне положення закріплено і в ч. З ст. 86 ГК.

Як видається, зазначена норма має на меті запобігти формуванню статутних капіталів за рахунок коштів, які не є власністю засновників. Практичне значення такого обмеження неістотне. Для товариства не має значення, за рахунок яких джерел учасники вносять вклади, - власних чи запозичених. Важливо, щоб вклад надійшов товариству. Якщо в заснов­ника у зв'язку із внесенням вкладу виникає зобов'язання перед третіми особами (наприклад кредиторами), то ці зобов'язання не впливають на товариство і тим більше не є підставою для повернення вкладу.

^^Щ0431

Слід ураховувати також низьку ефективність такої заборони. По-перше, її не складно оминути, а по-друге, відсутні будь-які санкції за її порушення.

Увага! Доцільно було б трансформувати цю заборону в заборону робити вклади обтяженим майном, тобто майном, яке є предметом інших зобов'язань. Адже за загальним пра­вилом у разі переходу права власності на майно, обтяжене зобов'язаннями найму, застави та ін. ці зобов'язання пере­ходять до нового власника. Якщо таке майно є предметом вкладу, то до товариства перейде і майно, і зобов'язання учасника. Це може негативно вплинути на майновий стан товариства, а тому є сенс обмежити такі вклади.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 05.04.2001 р. «Про обіг век­селів в Україні»¹ забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства.

Не можуть бути вкладом учасника його особисті дії (реєстрація товариства, досвід у певній галузі діяльності, консультації), роботи чи послуги.

У ч. 2 ст. 144 ЦК прямо зазначено, що не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Увага! Вкладом учасника не може бути погашення (про­щення) боргу.

Разом з тим, на думку Держпідприємництва України, висловлену в Листі від 18.03.2005 р. № 1768, аналіз ст. 144 ЦК окремо, а також у поєднанні з іншими правовими нормами дає підстави вважати, що законодавча заборона зарахування вимог учасника до товариства і зобов'язання такого учасника внести вклад до статутного капіталу товариства не поширюється на випадки збільшення статутного капі­талу шляхом внесення додаткових вкладів. Такий висновок випливає з такого.

' Закон України від 05.04.2001 р. «Про обіг векселів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 24. - Ст. 128.