3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
Кворум - мінімальна кількість голосів учасників, що беруть участь у зборах, необхідна для того, щоб збори були повноважними вирішувати питання, що належать до їх компетенції.
Загальні збори учасників ТОВ вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, котрі володіють у сукупності більше як 60% голосів (ст. 60 Закону «Про господарські товариства»). Ця норма є імперативною. У п. 25 Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2008 р. № 13 зазначено, що положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.
Увага! Подальше схвалення рішень, ухвалених без кворуму, не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону «Про господарські товариства» учасники зборів ТОВ, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Реєстру учасників, як такого, товариство не має.
Перелік учасників, які з'явилися, - це документ довільної форми, в якому повинно бути зазначено найменування товариства, дату проведення зборів, прізвище, ім'я, по батькові (найменування) учасника, кількість належних йому голосів, особистий підпис учасника. Цей перелік додається до протоколу зборів. Перелік може бути складовою протоколу. У цьому випадку на початку протоколу зазначаються всі присутні, їх частки, і вони розписуються навпроти свого прізвища.
Трапляються випадки, коли окремі учасники, маючи намір зірвати збори, на збори з'являються, але не реєструються. У такому разі їх голоси не враховуються.
Увага! Кожному зареєстрованому учаснику доцільно видавати картку із зазначенням кількості голосів. Це в подальшому полегшує підрахунок голосів.
Якщо за результатами реєстрації кворуму немає, то збори як такі не можуть розпочати свою роботу. Повторні збори скликаються в загальному порядку.
Увага! Участьу зборах - це право, а не обов'язок учасника, тому не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства позови про спонукання учасника зареєструватися для участі у зборах, про спонукання до участі у зборах учасників, про відшкодування збитків, завданих внаслідок зриву зборів учасників, витрат на проведення повторних зборів тощо. Разом з тим сучасне законодавство не містить засобів подолання проблеми відсутності кворуму через навмисну неявку учасників.
Кворум при скликанні повторних загальних зборів не передбачений законодавством України, він визначається в загальному порядку і також складає 60%.
Якщо на час завершення реєстрації кворум є, загальні збори можуть розпочати свою роботу. Кворум визначається лише один раз, одразу після завершення реєстрації. Якщо після проголошення кворуму частина учасників залишить збори, це не впливає на кворум.
3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
Збори розпочинаються з того, що особа, відповідальна за реєстрацію, оголошує результати реєстрації: кількість учасників, присутніх на зборах, та кількість належних їм голосів. За наявності кворуму обирається голова зборів і секретар зборів, якщо вони не були призначені раніше. До моменту обрання голови зборів їх веде голова товариства. Кандидатура голови та секретаря зборів вноситься на голосування.
Основними функціями голови зборів є:
оголошення про відкриття загальних зборів та завершення їхньої роботи;
підтримання порядку під час проведення зборів;
контроль за дотриманням регламенту;
оголошення порядку денного;
організація виступів учасників зборів;
роз'яснення процедури проведення зборів;
внесення пропозицій на голосування та організація голосування;
підрахунок голосів;
оголошення підсумків голосування;
підписання протоколу загальних зборів.
Закон не містить вимог щодо порядку обрання (призначення) голови та секретаря зборів. Для того що б голова зборів мав час підготуватися до проведення зборів, доцільно призначати цю особу завчасно.
Доцільно головою зборів обирати особу, що має досвід проведення таких заходів. Якщо її немає серед учасників, це може бути представник одного з учасників.
3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
Рішення приймають шляхом голосування. Кількість голосів, яку має кожний учасник, залежить від розміру його частки (ст. 58 Закону «Про господарські товариства»).
Кожний учасник вправі голосувати або «за», або «проти» запропонованого рішення, а також утриматися від голосування. Якщо учасник взагалі не голосував, вважається, що він утримався від голосування.
Голосування може бути відкритим або таємним.
Відкрите голосування - це голосування, під час якого всі учасники публічно висловлюють свій вибір підняттям рук. Голова зборів підраховує кількість голосів, зазначених на картках для голосування (мандатах).
Таємне голосування - це форма волевиявлення, за якої учасникам не відомий вибір інших учасників. Таку форму голосування найчастіше застосовують тоді, коли треба забезпечити максимальну свободу волевиявлення, для того щоб учасники не боялися голосувати так, як вони вважають за потрібне.
Таємне голосування здійснюється за допомогою бюлетенів для голосування. У бюлетень вносяться пропозиції для голосування. Голосування відбувається шляхом відзначенння тієї пропозиції, за яку віддано голос.
Закон передбачає, що кожне питання порядку денного розглядається і вирішується окремо. Однак може виникнути ситуація, коли вирішення одного питання пов'язано з вирішенням іншого. Тоді збори можуть прийняти рішення про відкладення голосування до розгляду іншого питання порядку денного або про так зване «пакетне» голосування. Пакетне голосування - це одночасне голосування за дві чи більше пропозиції.
Відповідно до ст. 98 ЦК, яка є загальною нормою щодо всіх товариств, рішення загальних зборів приймаються простою більшістю з числа
присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. З тексту цієї норми можна дійти висновку, що особливі правила прийняття рішень можуть передбачатися в статуті ТОВ або в спеціальному законі.
Відповідно до ст. 59 Закону «Про господарські товариства» з питань, зазначениху пунктах «а», «б» ст.41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.
Особливості прийняття окремих рішень містяться вже у другому реченні ч. 2 ст. 98 ЦК: рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50% і більше майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у % голосів, якщо інше не встановлено законом. Скасування цих рішень вимагає такої самої кількості голосів. Ця норма поширюється на всі товариства, крім тих, для яких за спеціальним законом саме ці рішення повинні вирішуватися якось інакше.
Голосування може відбуватися як після розгляду кожного питання, так і після розгляду всіх питань порядку денного. Однак доцільно завершувати голосуванням і прийняттям певного рішення кожне окреме питання порядку денного безпосередньо після його розгляду.
Уносити пропозиції на голосування має право лише голова зборів. Перед цим голова повинен чітко зазначити повний варіант рішення, за яке пропонується проголосувати. Потім з'ясовується кількість голосів, поданих «за» рішення. Підраховується кількість голосів «за», і після цього голова зборів пропонує проголосувати учасникам, які висловлюються «проти» рішення.
3.3.33. Підрахунок голосів
Кількість голосів установлюється шляхом їх підрахунку. Підрахунок голосів здійснює голова зборів або спеціально призначена зборами особа, або лічильна комісія. Найважливіше значення має кількість голосів, поданих «за» ухвалення рішення. Якщо їх більшість, рішення вважається ухваленим.
Якщо під час підрахунку голосів буде виявлено неточність або помилки, голова зборів може провести повторне голосування. Однак слід мати на увазі, що під час повторного голосування кількість учасників, фактич-