Стаття 161. Виконавчий орган акціонерного товарі? риства
1. Виконавчим органом акціонерного товариства, який ) здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління
або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
2. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Стаття 162. Аудиторська перевірка
І „JL? 1 • Акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до )и^Т законУ публікувати для загального відома документи, перед-ІрЦ бачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та Jf^O підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.
2. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.
Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.
Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська перевірка, якщо загальними зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про інше.
it
." ■■■ ц ■
3.1. Повні товариства
Крім ЦК (статті 119-132), правовий статус повних товариств (далі - ПТ) регулюється пунктами 5,7 ст. 80 ГК та статтями 66-73 Закону «Про господарські товариства».
3.1.1. Учасники пт
Виходячи з того, що учасники ПТ «займаються спільною підприємницькою діяльністю» (ст. 66 Закону «Про господарські товариства»), «відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства» (ст.119 ЦК), ГК запроваджує правило, згідно з яким учасниками ПТ можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Такими суб'єктами відповідно до статей 50, 83, 84, 89 ЦК, статей 3, 42, 55 ГК є фізичні та юридичні особи, зареєстровані в порядку, установленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», що здійснюють діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Увага! Виходячи з формальних міркувань, при нотаріальному посвідченні засновницького договору ПТ його учасники (як юридичні, так і фізичні особи) мають надати свідоцтво про їх державну реєстрацію як суб'єкти підприємницької діяльності.
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства (п. 2 ст. 119 ЦК), що пояснюється повною відповідальністю учасника своїм майном за зобов'язаннями ПТ.
Кількість учасників ПТ законодавством не обмежується. Однак характер відносин, що складаються в ПТ, і, зокрема, відповідальність учасників усім своїм особистим майном за зобов'язаннями товариства, які створюються іншими учасниками, детермінує невелику їх кількість. Закон не визнає ПТ корпорацією однієї особи, бо не дозволяє створення ПТ одним учасником (ч. 2 ст. 114 ЦК). Учаснику забороняється без згоди інших учасників від свого імені вчиняти правочини, що є однорідними з тими, які складають предмет діяльності товариства, тобто передбачені в засновницькому договорі ПТ. Однак таке обмеження не поширюється на правочини, що укладаються для власних потреб, бо в цьому випадку учасник не конкурує з ПТ.