ництва та захисту, які властиві представництву. Такі ж висновки по­трібно зробити, зокрема, щодо кредитних спілок (абз. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про кредитні спілки»¹), телерадіоорганізацій (ст. 44 Закону України «Про телебачення та радіомовлення»)²;

д) українські банки мають право створювати філії чи представництва на території іїшшх держав на підставі дозволу* Національного банку України (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

8.4. Процедура створення філії та представництва

8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу

Залежно від виду юридичної особи різняться відповідно й органи, які приймають рішення про створення філії або представництва. За­конодавством передбачена вимога, що рішення про створення відокрем­леного підрозділу має приймати орган управління юридичної особи (ч. З ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно з ч. 2 ст. 98 ЦК до органів управління товариства відносяться загальні збори учасників та виконавчий орган, якщо інше не встановле­но законом, ураховуючи наведений поділ органів юридичної особи і положення інших нормативно правових актів, вбачається за допустиме виокремити два правила, відповідно до яких:

а) визначення компетентного органу відбувається шляхом вказівки в законі - загальні збори учасників ТОВ (ТДВ) (ч. 1 ст. 59 Закону Укра­їни «Про господарські товариства»⁴), спостережна рада банку (п. 6 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);

¹ Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р. № 2908-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 15. - Ст. 101.

² Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: Закон України від 12.01.2006 р. № 3317-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 18. - Ст. 155.

³ Положення про створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав: Постанова Національного банку України від 12.04.2006 р. № 143 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 17. - Ст. 1275.

⁴ Про господарські товариства: Закон України від .09.1991 р. № 1576-ХІІ // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. Причому системний аналіз положень статей 41 та 59 Закону України «Про господарські товариства» дозволяє стверджувати, що питання створення філій та представництв ТОВ (ТДВ) віднесено законодавцем до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ). Тобто воно не може бути відне­ сеним до компетенції інших органів управління, зокрема виконавчого органу.

б) орган управління, повноважний приймати рішення про створен­ня відокремленого підрозділу, не встановлений законом. За такої ситуа­ції, звичайно, відповідний орган управління має бути визначений в установчих документах юридичної особи. Так, у Законі України «Про акціонерні товариства» не врегульовано питання відносно того, який орган повноважний приймати рішення про створення філії або пред­ставництва. І тому обов'язково це має бути вирішено в статуті AT. У деяких випадках таке положення визнається обов'язковим для уста­новчих документів. Наприклад, у статуті кредитної спілки повинен обов'язково зазначатися порядок утворення філій (абз. 5 ч. 2 ст. 7 За­кону України «Про кредитні спілки»).

Крім цього, необхідно враховувати й правову сутність управління певними видами юридичних осіб. Відсутність органів у повних та ко-мандитних товариств зумовлює те, що учасники повного товариства та повні учасники командитного товариства за спільною згодою повинні приймати рішення щодо створення філії або представництва, якщо за­сновницьким договором не передбачено, що таке рішення може при­йматися більшістю голосів учасників (ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 136 ЦК).

Специфікою відзначається прийняття рішення про створення відо­кремленого підрозділу в разі порушення справи про банкрутство юри­дичної особи. Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про ство­рення філій та представництв (ч. 11 ст. 13 Закону України «Про від­новлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)'. Тобто для прийняття рішення про створення філії або представництва необхідна попередня згода розпорядника майна.

8.4.2. Форма рішення

Залежно від того, який орган управління приймає рішення про ство­рення відокремленого підрозділу, воно може міститися в:

а) протоколі:

- загальних зборів, який підписується головою та секретарем збо­рів. Такі вимоги містяться в Законі України «Про господарські това­риства» (ч. 9 ст. 41), «Про кредитні спілки» (абз. 1 ч. 5 ст. 14). Рі-

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ // Офіційний сайт Верховної Ради України. Зако­нодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

шення про створення відокремленого підрозділу повних або командитних товариств повинно підписуватися всіма учасниками (повними учасниками). У юридичних осіб, що мають одного учасника (AT, ТОВ, ТДВ), звісно, не може бути оформлений протокол. У цьому випадку не вбачається перешкод назвати такий документ рішенням, яке підписуватиме єдиний учасник товариства, а для AT ще слід до­тримуватися вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про акціонерні товариства»¹;

наглядової (спостережної) ради, який підписується головою спо­стережної ради (абз. 4ч. 4 ст. 15 Закону України «Про кредитні спілки» або ж головуючим на засіданні наглядової ради (ч. 6 ст. 55 Закону Укра­їни «Про акціонерні товариства»);

колегіального виконавчого органу, який підписується головуючим цього органу або ж іншим членом виконавчого органу (ч. 4 та 6 ст. 59 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Зважаючи на можливу об'ємність протоколу, особливо в AT, не вба­чається перешкод для подання державному реєстраторові витягу з протоколу загальних зборів (наглядової ради, колегіального виконавчо­го органу, підписаного директором (генеральним директором та ін.) або головою колегіального виконавчого органу і скріпленого печаткою юридичної особи. Подібний підхід був висловлений Державним комі­тетом України з питань регуляторної політики та підприємництва²;

б) наказі одноособового виконавчого органу, який підписується директором (генеральним директором та ін.) та скріплюється печаткою юридичної особи.

8.5. Найменування філії та представництва

Згідно з Вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу найменування відокремленого підроз­ділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної

¹ Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09. 2008 р. № S14-V1 // Офіційний вісник України. - 2008. - № 81. - Ст. 2727.

² Див.: Про надання роз'яснень з питань нотаріального посвідчення підписів власників на рішенні про створення відокремлених підрозділів: Лист Державного комітету Украї­ ни з питань регуляторної політики та підприємництва від 05.10.2004 р. № 6809 // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.

особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ (п. 1.9)¹. На­приклад, ТОВ «Роги та копита» може надати своїй філії (представни­цтву) назву за місцем її територіального розташування - Харківська філія ТОВ «Роги та копита» або Харківське представництво ТОВ «Роги та копита». Не виключається використання в найменуванні відокремленого підрозділу числових позначень, наприклад, філія № 9 ТОВ «Роги та копита».

8.6. Вимоги до змісту положення про філію

або представництво

ЦК не деталізується, який саме має бути зміст положення про певний відокремлений підрозділ. Орієнтиром при його складанні може бути поділ відокремлених підрозділів на філії та представництва. Тобто для філії по­винно бути чітко вказано, виконує вона всі функції юридичної особи чи частину (і деталізовано їх), у свою чергу для представництва - які саме повноваження із представництва та захисту воно може здійснювати.

Зміст положення, зокрема, може містити: назву, місцезнаходження, організаційну структуру відокремленого підрозділу; його функції (по­вноваження), права та обов'язки; порядок організації роботи; порядок звітності та надання інформації про діяльність відокремленого підроз­ділу юридичній особі; інші питання, пов'язані з його діяльністю.

Окрім цього, щодо відокремлених підрозділів певних юридичних осіб, що, як правило, займаються наданням фінансових послуг, вимоги до змісту положення містяться на рівні підзаконних нормативно-правових актів або ж існують відповідні примірні положення².

Наприклад, положення про відокремлений підрозділ торговця цін­ними паперами, яким надані повноваження здійснювати діяльність з торгівлі цінними паперами, має містити зокрема: основні види діяль­ності, повноваження; вимоги до наявності мінімальної кількості серти-

¹ Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підроз­ ділу: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підпри­ ємництва від 09.06.2004 р. № 65 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодав­ ство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

² Див. напр.: Примірний статут та примірні внутрішні положення, що регулюють діяльність органів управління кредитної спілки: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.03.2008 р. № 338 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi.