- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми
- •§ 2. Створення юридичної особи. Ті установчі документи
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •§ 4. Особисті немайнові права юридичної особи (cm. 94) 80
- •§ 5. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб (статті 91,92). 90
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб (cm. 96) 122
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи (cm. 95) 139
- •§ 9. Припинення юридичних осіб (статті 104,105,106, 107,
- •§ 1. Установи (статті 101, 102,103) 313
- •§ 2. Товариства. Загальні положення (статті 100,113,114,
- •§ 4. Окремі види товариств (cm. 118) 604
- •§ 5. Кооперативи (статті 163,164,165, 166) 647
- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми та види юридичних осіб
- •1.2.1. Організаційна єдність
- •1.2.2. Майнова відокремленість
- •1.2.3. Самостійна майнова відповідальність
- •1.3.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •1.4.2. Установи
- •2.2.1. Зміст установчих документів
- •2.3.1. Порядок надання документів для державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.2. Вимоги до документів, що надаються для державної реєстрації
- •2.3.3. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.4. Зміни до установчих документів
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •3.1.1. Резервування найменувань юридичної особи
- •3.1.2. Склад найменувань юридичної особи та вимоги до нього
- •3.1.3. Вибір найменування юридичної особи
- •3.1.4. Виникнення права на найменування в юридичної особи
- •3.1.5. Використання права на найменування
- •3.2.1. Значення місцезнаходження
- •3.2.2. Поняття місцезнаходження
- •3.2.3. Юридична адреса
- •3.2.4. Установчі документи і місцезнаходження
- •3.2.5. Особливості місцезнаходження юридичних осіб публічного права
- •3.2.6. Підтвердження місцезнаходження
- •3.2.7. Підтвердження відомостей про юридичну особу
- •3.2.8. Зміна місцезнаходження
- •3.2.9. Правові наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •3.2.10. Інші наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації
- •4.1.2. Право на таємницю кореспонденції юридичної особи
- •5.1.1. Аспекти спеціальної правоздатності
- •5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб
- •§ 6. Органи юридичних осіб
- •6.2.1. Структура органів товариства
- •6.2.2. Порядок формування органів, їх склад, порядок
- •6.3.1. Компетенція загальних зборів
- •6.3.2. Порядок голосування
- •6.3.3. Порядок скликання загальних зборів
- •6.3.4. Рішення загальних зборів
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи
- •8.1.1. Спільні ознаки філії та представництва
- •8.1.2. Відмінні ознаки філії та представництва
- •8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи
- •8.2.2. Захист інтересів юридичної особи
- •8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи
- •8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу
- •8.4.2. Форма рішення
- •8.6.1. Затвердження положення
- •8.9.1. Майно філії як єдиний майновий комплекс (підприємство)
- •8.11.1. Терміни, що вживаються при регулюванні закриття філії або представництва
- •8.11.2. Рішення про закриття відокремленого підрозділу
- •8.14.2. Термінологічні аспекти
- •8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
- •8.14.4. Реєстрація інших відокремлених підрозділів
- •8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
- •8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
- •8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
- •§ 9. Припинення юридичних осіб
- •9.1.1. Реорганізація і схожі правові конструкції
- •9.1.2. Реорганізація та реструктуризація, переформування та ін.
- •9.1.3. Форми реорганізації
- •9.1.4. Заборони реорганізації
- •9.1.5. Обмеження реорганізації
- •9.1.6. Етапи реорганізації
- •9.2.1. Поняття та засади регулювання ліквідації юридичної особи
- •9.2.3. Примусовий порядок ліквідації
- •9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридичної особи
- •9.2.5. Ліквідація банків
- •9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
- •9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
- •9.2.8. Задоволення вимог кредиторів
- •9.2.9. Ліквідаційний баланс1
- •9.2.10. Правова доля майна, що залишилося після розрахунків юридичної особи із кредиторами
- •9.2.11. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи
- •9.2.12. Наслідки ліквідації юридичної особи
- •§1. Установи
- •1.2.1. Приватні та публічні установи
- •1.3.1. Мета створення установи
- •2.1.1. Критерії поділу товариств на підприємницькі та непідприємницькі
- •2.1.2 .Визначення поняття «корпорація»
- •2.2.2. Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів
- •2.2.3. Окремі вимоги до засновників, учасників
- •2.3.2. Вклад та частка
- •2.3.3. Права учасників господарського товариства
- •2.3.4. Обов'язки учасників товариств
- •3.1.1. Учасники пт
- •3.1.2. Установчий документ пт
- •3.1.3. Організація діяльності пт
- •3.1.4. Вихід учасника з пт
- •3.1.5. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі пт
- •3.1.6. Виключення зі складу учасників
- •3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками
- •3.1.9. Відповідальність учасників пт
- •3.2.1. Склад учасників
- •3.2.2. Установчий документ
- •3.2.3. Порядок формування майна кт
- •3.2.4. Найменування кт
- •3.2.5. Відповідальність повних учасників кт
- •3.2.6. Організація діяльності кт
- •3.2.7. Зміна складу учасників кт
- •3.2.8. Передача частки
- •3.2.9. Виключення учасника
- •3.2.11. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника
- •3.2.12. Відповідальність вкладника
- •3.2.13. Розподіл прибутків та збитків кт між його учасниками
- •3.3.2. Кількість учасників тов
- •3.3.3. Договір про заснування тов
- •3.3.4. Статут тов
- •3.3.5. Статутний капітал
- •3.3.6. Частка в статутному капіталі
- •3.3.7. Вклади до статутного капіталу
- •3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу
- •3.3.9. Зміна предмета вкладу
- •3.3.10. Внесок чужим майном
- •3.3.11. Оцінка вкладів до статутного капіталу
- •3.3.12. Строк сплати вкладу
- •3.3.13. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
- •3.3.14. Захист права товариства на одержання вкладу
- •3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
- •3.3.16. Наслідки несплати статутного капіталу
- •3.3.17. Зміна розміру статутного капіталу
- •3.3.18. Способи збільшення статутного капіталу
- •3.3.19. Порядок збільшення статутного капіталу
- •3.3.20. Зменшення статутного капіталу
- •3.3.21. Способи зменшення статутного капіталу
- •3) Зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників.
- •3.3.22. Порядок зменшення статутного капіталу
- •3.3.23. Управління тов. Загальні збори учасників
- •3.3.24. Делегування повноважень
- •3.3.25. Порядок скликання зборів
- •3.3.27. Повідомлення учасників про загальні збори
- •3.3.28. Місце проведення зборів
- •3.3.29. Час проведення зборів
- •3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
- •3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
- •3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
- •3.3.34. Обрання, повноваження
- •3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління
- •3.3.36. Строк повноважень органів управління
- •3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління
- •3.3.39. Відмежування відчуження частки
- •3.3.40. Сторони договору відчуження частки в статутному капіталі
- •3.3.41. Придбання частки товариством
- •3.3.42. Відчуження частки третім особам
- •3.3.43. Форма договору про відчуження частки
- •3.3.44. Істотні умови договору про відчуження частки
- •3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
- •3.3.46. Спеціальні правові наслідки порушення переважного права купівлі частки
- •3.3.47. Строк реалізації переважних прав
- •3.3.48. Момент виникнення
- •3.3.49. Спадкування частки в статутному капіталі
- •3.3.S0. Умови спадкування
- •3.3.S1. Спадкоємці частки
- •3.3.52. Розрахунки зі спадкоємцями
- •3.3.53. Перехід частки внаслідок
- •3.3.54. Поняття виходу з товариства
- •3.3.55. Попередження про вихід з товариства
- •3.3.56. Заява про вихід
- •3.3.S7. Момент виходу з товариства
- •3.3.58. Правові наслідки виходу з товариства
- •3.3.59. Визначення
- •3.3.60. Виплата частки в натуральній формі
- •3.3.61. Розпорядження правом
- •3.3.62. Виплата частини прибутку товариства
- •3.3.63. Строк виплати частки
- •3.3.64. Поняття виключення з тов
- •3.3.65. Підстави виключення
- •3.3.66. Порядок (процедура) виключення
- •3.3.67. Правові наслідки виключення
- •3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
- •3.3.69. Підстави звернення
- •3.3.70. Порядок звернення стягнення на частку
- •3.3.71. Переважні права учасників
- •3.3.72. Реєстрація змін до статуту
- •3.4. Акціонерні товариства
- •3.4.1. Особливості at як юридичної особи
- •3.4.3. Найменування at
- •3.4.4. Місцезнаходження at
- •3.4.5. Засновники та акціонери at
- •3.4.6. Права акціонерів
- •3.4.7. Право на дивіденди
- •3.4.8. Переважне право
- •3.4.9. Право на викуп акцій
- •3.4.11. Створення at
- •3.4.12. Засновницький договір
- •3.4.13. Статут at
- •3.4.14. Відповідальність засновників
- •3.4.15. Статутний капітал at
- •3.4.16. Управління в at
- •3.4.17. Наглядова рада товариства
- •3.4.18. Виконавчий орган at
- •3.4.19. Аудиторська перевірка. Інші форми контролю в at
- •3.5.1. Аг як суб'єкти державного сектора економіки
- •3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава
- •§ 4. Окремі види товариств
- •4.1. Залежні господарські товариства. Холдинги
- •4.1.2. Холдингові компанії
- •4.2.1. Визначення приватного підприємства
- •4.2.2. Право на майно
- •4.2.3. Відповідальність засновника за боргами пп
- •4.2.4. Відчуження майнових прав, які належать засновникам пп
- •4.2.5. Спадкування майна пп
- •4.3.1. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями
- •4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші
- •4.3.3.Учасники піі
- •4.3.4. Статутний капітал пп
- •4.3.5. Створення піі
- •4.3.6. Державна реєстрація піі
- •4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ші
- •4.3.8. Право власності. Право інтелектуальної власності пп
- •4.4.1. Товарні біржі
- •4.4.2. Фондові біржі
- •§5. Кооперативи
- •5.3.1. Члени та засновники кооперативу
- •5.3.2. Порядок створення кооперативів
- •5.3.3. Статут кооперативів
- •5.3.4. Органи управління кооперативу та їх компетенція
- •5.3.5. Об'єкти права власності членів виробничих кооперативів
- •5.3.6. Право членів кооперативу на отримання частини прибутку кооперативу
- •§ 6. Непідприємницькі товариства
- •6.3.1. Об'єднання громадян
- •6.3.2. Громадські організації
- •6.3.3. Спортивні громадські організації
- •6.3.4. Молодіжні та дитячі громадські організації
- •6.3.6. Творчі професійні об'єднання
- •6.3.7. Інші професійні об'єднання
- •6.3.8. Організація роботодавців
- •6.3.9. Політичні партії
- •6.4.1. Право релігійної організації на своє майно
- •Цивільний кодекс україни:
642 ^фь%^

ну - виконавчого директора1. Зазначена практика суперечить приписам статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу», що не передбачають можливості існування одноосібних органів управління біржею взагалі. Послатися ж тут на положення ч. 2 ст. 99 ЦК, яка припускає існування у товаристві одноосібного виконавчого органу, на наш погляд, не можна, адже відповідні норми статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу» є згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК спеціальним законом, що передбачає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання (у даному випадку - у сфері біржової діяльності).
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом (звичайно, під таким органом мається на увазі орган біржі). Разом з тим відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону організаційна структура біржі має визначатися її статутом. Тому створення підрозділів біржі, не передбачених її статутом, без внесення до статуту відповідних змін є неправомірним.
Майно товарної біржі. Товарна біржа є власником свого майна (ч. З ст. 13 Закону України «Про товарну біржу»). У цілому, вказаний Закон не визначає будь-яких істотних особливостей у правовому режимі майна товарної біржі, обмежуючись у своїх статтях 13 та 14 загальними декларативними положеннями. Отже, майно товарної біржі формується та використовується у порядку, загальному для юридичних осіб певної організаційно-правової форми взагалі.
Припинення товарної біржі. Добровільне припинення (реорганізація з припиненням чи ліквідація) товарної біржі здійснюється за рішенням загальних зборів членів біржі (ст. 282 ГК, ст. 21 Закону України «Про товарну біржу»). Щодо порядку реорганізації товарної біржі шляхом виділу закон взагалі не містить будь-яких спеціальних приписів,
' Так, Київський міжобласний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 20.07.2006 р. у справі № 02-03/1022/11, вирішуючи процесуальне питання про право виконавчого директора товарної біржі на підписання позовної заяви, з посиланням на ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» визнав виконавчого директора органом управління (виконавчим органом) біржі й зазначив, що право підписання позовної заяви у нього було. Таке трактування процесуальних прав виконавчого директора біржі без коригування може бути перенесено й на матеріальні правовідносини (не говорячи вже про фактичне визнання судом законності створення на підставі статуту біржі такого органу управління, як виконавчий директор, а не виконавча дирекція як колегіальний структурний підрозділ біржі).
^48feS-643
тому положення ст. 282 ГК, ст.21 Закону України «Про товарну біржу» в такому випадку слід застосовувати з посиланням на ч. 2 ст. 109 ЦК. У цілому реорганізація та ліквідація товарної біржі відбувається в порядку, загальному для юридичних осіб.
4.4.2. Фондові біржі
За змістом ст. 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондові біржі є професійними учасниками фондового ринку, що здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, тобто діяльність із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.
Організаційно-правова форма фондової біржі. Питання щодо організаційно-правової форми фондової біржі вирішено законом досить чітко: відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 p. № 3480-IV фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦК, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними вказаним Законом. Утім, наступний же абзац ч. 1 ст. 20 вказаного Закону визначає, що прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).
Зазначене формулювання кардинально відрізняє статус фондової біржі від статусу товарної біржі, яка взагалі не може мати на меті одержання прибутку: натомість фондова біржа може мати на меті одержання прибутку (а якщо вона створюється у формі AT чи ТОВ, тобто підприємницьких товариств, то повинна мати на меті одержання прибутку), справа лише в тому, що закон обмежує напрями використання цього прибутку. Щоправда, реально це обмеження можна вважати ефемерним,
адже навряд чи щось заважає виводити прибуток фондової біржі через схему профільних послуг, що надаватимуться їй пов'язаними із засновниками юридичними чи фізичними особами й тільки ними (наскільки самі засновники про це подбають).
Разом з тим з практичних позицій слід мати на увазі, що КОПФГ передбачено окрему організаційно-правову форму - фондова біржа (код 920, розділ 900 «Інші організаційно-правові форми»). При цьому необхідно враховувати й те, що таке вирішення розглядуваного питання суперечить прямим приписам закону, викладеним вище.
Заснування та державна реєстрація фондової біржі. Заснування та державна реєстрація фондових бірж за змістом частин 2 та 4 ст. 360 ГК та ч. З ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» здійснюється в загальному порядку, передбаченому ЦК, ГК та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Разом з тим для фондових бірж законодавчо передбачено й певні особливості їх створення, що розглядаються нижче в даному пункті цього коментарю. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. При цьому закон запроваджує обмеження корпоративного контролю в межах фондових бірж - частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.
Наслідки зниження вищезазначеної мінімальної кількості членів (тобто в термінології ЦК - учасників відповідного товариства) фондової біржі визначені законом і є досить суттєвими. Так, згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється ДКЦПФР в разі, коли кількість її членів стала менше ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців (з дня зупинення діяльності) прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Також слід мати на увазі, що згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Тимчасове зупинення членства такого учасника біржі не є підставою для зупинення діяльності біржі, адже саме по собі членство в біржі анулюванням ліцензії не припиняється: право участі у товаристві продовжується, і відповідні корпоративні права такого члена біржі зазнають лише певних обмежень. На наш погляд, ці обмеження полягають у збереженні за таким членом біржі просто права членства (участі) із зупиненням усіх його активних складових та майнових корпоративних прав. Утім, оскільки закон не розкриває конкретних наслідків зупинення членства у фондовій біржі для правового статусу конкретного члена, доцільним є заповнити цю прогалину положеннями статуту самої фондової біржі.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Зазначена вимога має бути виконана вже на стадії прийняття рішення про заснування фондової біржі.
Установчий документ фондової біржі. Установчим документом фондової біржі є статут. Зміст статуту фондової біржі визначається як загальними приписами цивільного законодавства із цього питання (ч. 1 ст. 88 ЦК, ч. 4 ст. 57 ГК), так і спеціальними приписами біржового законодавства ч. 2 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», які, втім, нічого особливого порівняно із загальними вимогами не містять. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.
Увага! Проте, не слід вважати, що державна реєстрація фондової біржі може бути здійснена без подання статуту - просто формулювання наведеної норми закону не є до кінця коректним, адже при заснуванні фондової біржі її статут затверджується засновниками (установчими зборами).
