642 ^фь%^
ну - виконавчого директора1. Зазначена практика суперечить приписам статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу», що не передбачають можливості існування одноосібних органів управління біржею взагалі. Послатися ж тут на положення ч. 2 ст. 99 ЦК, яка припускає існування у товаристві одноосібного виконавчого органу, на наш погляд, не можна, адже відповідні норми статей 11 і 12 Закону України «Про товарну біржу» є згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК спеціальним законом, що передбачає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання (у даному випадку - у сфері біржової діяльності).
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом (звичайно, під таким органом мається на увазі орган біржі). Разом з тим відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону організаційна структура біржі має визначатися її статутом. Тому створення підрозділів біржі, не передбачених її статутом, без внесення до статуту відповідних змін є неправомірним.
Майно товарної біржі. Товарна біржа є власником свого майна (ч. З ст. 13 Закону України «Про товарну біржу»). У цілому, вказаний Закон не визначає будь-яких істотних особливостей у правовому режимі майна товарної біржі, обмежуючись у своїх статтях 13 та 14 загальними декларативними положеннями. Отже, майно товарної біржі формується та використовується у порядку, загальному для юридичних осіб певної організаційно-правової форми взагалі.
Припинення товарної біржі. Добровільне припинення (реорганізація з припиненням чи ліквідація) товарної біржі здійснюється за рішенням загальних зборів членів біржі (ст. 282 ГК, ст. 21 Закону України «Про товарну біржу»). Щодо порядку реорганізації товарної біржі шляхом виділу закон взагалі не містить будь-яких спеціальних приписів,
' Так, Київський міжобласний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 20.07.2006 р. у справі № 02-03/1022/11, вирішуючи процесуальне питання про право виконавчого директора товарної біржі на підписання позовної заяви, з посиланням на ст. 12 Закону України «Про товарну біржу» визнав виконавчого директора органом управління (виконавчим органом) біржі й зазначив, що право підписання позовної заяви у нього було. Таке трактування процесуальних прав виконавчого директора біржі без коригування може бути перенесено й на матеріальні правовідносини (не говорячи вже про фактичне визнання судом законності створення на підставі статуту біржі такого органу управління, як виконавчий директор, а не виконавча дирекція як колегіальний структурний підрозділ біржі).
^48feS-643
тому положення ст. 282 ГК, ст.21 Закону України «Про товарну біржу» в такому випадку слід застосовувати з посиланням на ч. 2 ст. 109 ЦК. У цілому реорганізація та ліквідація товарної біржі відбувається в порядку, загальному для юридичних осіб.
4.4.2. Фондові біржі
За змістом ст. 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондові біржі є професійними учасниками фондового ринку, що здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, тобто діяльність із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.
Організаційно-правова форма фондової біржі. Питання щодо організаційно-правової форми фондової біржі вирішено законом досить чітко: відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 p. № 3480-IV фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦК, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними вказаним Законом. Утім, наступний же абзац ч. 1 ст. 20 вказаного Закону визначає, що прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).
Зазначене формулювання кардинально відрізняє статус фондової біржі від статусу товарної біржі, яка взагалі не може мати на меті одержання прибутку: натомість фондова біржа може мати на меті одержання прибутку (а якщо вона створюється у формі AT чи ТОВ, тобто підприємницьких товариств, то повинна мати на меті одержання прибутку), справа лише в тому, що закон обмежує напрями використання цього прибутку. Щоправда, реально це обмеження можна вважати ефемерним,
адже навряд чи щось заважає виводити прибуток фондової біржі через схему профільних послуг, що надаватимуться їй пов'язаними із засновниками юридичними чи фізичними особами й тільки ними (наскільки самі засновники про це подбають).
Разом з тим з практичних позицій слід мати на увазі, що КОПФГ передбачено окрему організаційно-правову форму - фондова біржа (код 920, розділ 900 «Інші організаційно-правові форми»). При цьому необхідно враховувати й те, що таке вирішення розглядуваного питання суперечить прямим приписам закону, викладеним вище.
Заснування та державна реєстрація фондової біржі. Заснування та державна реєстрація фондових бірж за змістом частин 2 та 4 ст. 360 ГК та ч. З ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» здійснюється в загальному порядку, передбаченому ЦК, ГК та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Разом з тим для фондових бірж законодавчо передбачено й певні особливості їх створення, що розглядаються нижче в даному пункті цього коментарю. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. При цьому закон запроваджує обмеження корпоративного контролю в межах фондових бірж - частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.
Наслідки зниження вищезазначеної мінімальної кількості членів (тобто в термінології ЦК - учасників відповідного товариства) фондової біржі визначені законом і є досить суттєвими. Так, згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється ДКЦПФР в разі, коли кількість її членів стала менше ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців (з дня зупинення діяльності) прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Також слід мати на увазі, що згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Тимчасове зупинення членства такого учасника біржі не є підставою для зупинення діяльності біржі, адже саме по собі членство в біржі анулюванням ліцензії не припиняється: право участі у товаристві продовжується, і відповідні корпоративні права такого члена біржі зазнають лише певних обмежень. На наш погляд, ці обмеження полягають у збереженні за таким членом біржі просто права членства (участі) із зупиненням усіх його активних складових та майнових корпоративних прав. Утім, оскільки закон не розкриває конкретних наслідків зупинення членства у фондовій біржі для правового статусу конкретного члена, доцільним є заповнити цю прогалину положеннями статуту самої фондової біржі.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Зазначена вимога має бути виконана вже на стадії прийняття рішення про заснування фондової біржі.
Установчий документ фондової біржі. Установчим документом фондової біржі є статут. Зміст статуту фондової біржі визначається як загальними приписами цивільного законодавства із цього питання (ч. 1 ст. 88 ЦК, ч. 4 ст. 57 ГК), так і спеціальними приписами біржового законодавства ч. 2 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», які, втім, нічого особливого порівняно із загальними вимогами не містять. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.
Увага! Проте, не слід вважати, що державна реєстрація фондової біржі може бути здійснена без подання статуту - просто формулювання наведеної норми закону не є до кінця коректним, адже при заснуванні фондової біржі її статут затверджується засновниками (установчими зборами).