572 ^^ff#**4h-

Зменшення AT статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

В AT частка статутного капіталу перетворилася на окремий об'єкт права - цінний папір (акцію). При цьому слід усвідомлювати співвідно­шення між правами на майно та правами на акцію.

Ш Увага! Не можна ототожнювати акціонерів із співвлас­никами.

Безперечним є те, що єдина річ, власниками якої є акціонери, - це їхня акція¹ як цінний папір. Відтак, замість фізичних властивостей, при­таманних тілесній речі, акціонер має набір прав, які іменуються корпо­ративними правами або правами з акції.

Пов'язаність частки (частки в статутному капіталі) з цілим (статутним капіталом) спостерігається й в залежності номінальної вартості акції від статутного капіталу. Навпаки ж, курсова вартість акцій залежить від активів AT, а не від його статутного капіталу. Тому нині в ЦК й перед­бачено приведення у відповідність цих категорій, які врешті-решт при­ведуть і до співвідношення з курсом акцій. Таке співставлення також свідчить про відносну незалежність акцій від своєї матриці - статутно­го капіталу, хоча на перший погляд це неможливо.

Слід застерегти проти ототожнення викупу в акціонерів акцій або реалізацією ними акцій із «виходом» з AT Цей термін взагалі непри­йнятний для акціонерів, які не «виходять» з AT і не «входять» в AT, a відчужують свої акції в порядку, передбаченому статтями 7 та 24 За­кону «Про акціонерні товариства», або акції в них викуповуються самим АГ в порядку, передбаченому Законом.

3.4.16. Управління в at

В АГ існують такі органи: вищий - загальні збори і виконавчий, який може бути як колегіальним, так і одноособовим. Якщо в АГ біль­ше десяти акціонерів, у ньому створюється контрольний орган - на­глядова рада.

Та й річчю це має вважатися з певними застереженнями, а тим більше, якщо йдеться про бездокументарні акції. їх речовий характер полягає в тому, що випущені в документар­ній формі, вони можуть триматися в руках, їх можна пошкодити, знищити, вкрасти. Це їх фактичні властивості як речей. Юридично ж вони піддаються такому ж регулюванню, як речі, якими можна розпоряджатися.

Загальні збори. Крім коментованих вище положень ЦК про загальні збори товариств, стосовно загальних зборів акціонерів варто звернути увагу на таке. Перш за все це детальне регулювання порядку скликання, проведення загальних зборів, порядку прийняття ними рішень (голосу­вання), фіксації цих рішень та інших процедурних питань.

У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери неза­лежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Тобто це можуть бути і власники привілейованих акцій, які не мають права голосу. Не можна нехтувати дрібними акціонерами, які так само, як і значні, мають право брати участь у зборах, незважаючи на нечисленність їх голосів. Між тим судова практика по спорах про захист прав акціонерів, не запрошених на загальні збори, доводить, що з одного боку, суди встановлюють на­явність порушення, але з іншого - виходять з того, що присутність дрібних акціонерів на загальних зборах істотно не вплинула 6 на прий­няття ним рішення.

Важливим питанням є визначення кола осіб, запрошуваних на загальні збори. Для цього потрібне складання списків акціонерів і оформлення повноважень представників акціонерів. Останні можуть брати участь в загальних зборах на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку, тобто вона має бути посвідчена нотаріально, або реєстратором, або депозитарієм, або зберігачем (якщо йдеться про участь у загальних зборах акціонерів - ч. З ст. 38 Закону «Про акціонерні товариства»).

Перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначається відповідно до реєстру (якщо акції випущені в документарній формі, такий реєстр веде реєстратор чи само товариство, якщо в бездокумен-тарній, то депозитарій). Усі акціонери вносяться до списку власників іменних акцій, що складається товариством, реєстратором чи депози­тарієм на дату, визначену наглядовою радою, але не раніше 60 днів до проведення загальних зборів.

До цього переліку можуть вноситися зміни особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збо­ри АГ. Зокрема, це може мати місце у випадках, коли право власності на акції перейшло в період після складання переліку акціонерів, але до дати проведення загальних зборів. Новий акціонер має можливість взяти участь у загальних зборах, однак він не буде включений до пере­ліку акціонерів, який складено на визначену дату і, як наслідок, не буде

574 ^#a-персонально сповіщений про проведення загальних зборів. Відповідно до норм п.7.15 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів операція з переоформлення права власності на іменні цінні папери здійснюється реєстратором протягом п'яти робочих днів від дати прийняття документів¹.

Представники акціонерів. Безумовно, держава-акціонер і акціонери-юридичні особи діють у правовідносинах, включаючи і участь у загальних зборах, через своїх представників. Беруть участь у загальних зборах також і представники осіб з неповним обсягом дієздатності або недієздатних. Так, неповнолітні особи реалізують право на участь у загальних зборах відповідно до загальних вимог про їхню дієздатність, а саме:

від імені малолітніх (вік до 14 років) у загальних зборах беруть участь батьки, усиновителі або опікуни;

неповнолітні (вік від 14 до 18 років) особисто беруть участь у загальних зборах (п. З ч. 1 ст. 32 ЦК), якщо заборони на це не містить­ся в законі або в статуті AT; якщо ж йдеться про таких неповнолітніх осіб, що набули дієздатність у повному обсязі (ч. 2 ст. 34 ЦК, ст. 35 ЦК), то ці обмеження на таких осіб не поширюються.

Члени виконавчого органу, що не є акціонерами, також можуть брати участь у загальних зборах. Вони можуть там виступати, давати пояснен­ня, але не мають права голосувати з питань порядку денного. На прак­тиці на збори також часто запрошуються кандидати на обрання до складу виконавчого органу, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, аудитор, реєстратор, а також інші особи, участь яких у збо­рах може бути визнана доцільною.

Представники Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку мо­жуть брати участь лише на стадії реєстрації акціонерів, здійснюючи контроль за нею, за умови, що вони до початку реєстрації письмово по­відомили про це AT (ч. 4 ст. 40 Закону «Про акціонерні товариства»).

Повідомлення акціонерів про загальні збори. Акціонери AT мають бути повідомлені про скликання загальних зборів за ЗО днів до дати їх проведення (ч. 1 ст. 35, Закону «Про акціонерні товариства»).

¹ Такого терміну реєстратор повинен додержуватись при наданні йому пакета документів, який містить не більше 50 операцій перереєстрації прав власності в межах одного емі­тента (п.7.16 Положення). Якщо таких операцій більше, то за умови оплати послуг реє­стратора строк проведення операцій визначається за домовленістю між реєстратором та особою, що надає такий пакет документів, але не пізніше семи робочих днів.

Повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів повинне бути персональним, а разі, якщо в АГ більше 1000 акціонерів, - робить­ся й загальне повідомлення шляхом публікації в офіційному друкованому органі. Публічне АГ додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це това­риство пройшло процедуру лістингу.

Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства в разі скликання за­гальних зборів акціонерами. Персональне повідомлення або розсила­ється власникам іменних акцій замовленою кореспонденцією, або вру­чається під розписку. Цей порядок визначається статутом АГ.

Увага! Звичайно, що для AT, яке складається з однієї особи, вказані правила взагалі не застосовуються, як і інші вимоги щодо порядку скликання та проведення загальних зборів (ч. 1 ст. 49 Закону «Про акціонерні товариства»).

У повідомленні містяться відомості, що необхідні акціонерам для здійснення ними свого права на участь у загальних зборах, а саме: крім найменування та місцезнаходження АГ, дата, час і місце проведення за­гальних зборів із максимальною деталізацією останнього, майже до зазна­чення номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери, час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах; дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування, а також відомос­ті про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією стосовно питань порядку денного, адреса, за якою будуть прийматися пропозиції щодо доповнень порядку денного. З огляду на особливості розгляду включено­го до порядку денного питання про зміну розміру статутного капіталу АГ, акціонерам надаються додаткові повідомлення.

Важливим як для акціонерів, так і для наглядової ради, що організує загальні збори, є вирішення питання про місце їх проведення, про тех­нічне забезпечення та інші супутні питання. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за міс­цезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Звичайно, слід виходити з кількості акціонерів, які очіку-

576 Ьф*&-

ються на загальні збори, щоб зал міг їх вмістити і не треба було б пере­міщення в інше місце для цього.

Передують загальним зборам заходи щодо реєстрації акціонерів (їх представників), які прибули для участі у зборах. Ця реєстрація здійсню­ється згідно з переліком акціонерів, складеним в порядку, передбачено­му законодавством про депозитарну систему України. Реєстрація про­водиться із зазначенням кількості голосів кожного з учасників загальних зборів (акціонерів або їхніх представників). Одночасно перевіряються повноваження представників акціонерів.

Реєстрацію здійснює реєстраційна комісія, призначена наглядовою радою, або реєстратор чи депозитарій товариства, шляхом складання переліку акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, який підписує голова комісії або відповідно представник реєстратора чи депозитарія. Цей перелік потім додається до протоколу загальних зборів. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.

Після закінчення реєстрації акціонерів визначається наявність кво­руму для прийняття рішень, тобто правомочність загальних зборів, про що доповідається акціонерам для їх відкриття.

Загальні збори вважаються правомочними за наявності акціонерів, що мають у сукупності не менше 60% голосуючих акцій (ч. 2 ст. 41 За­кону «Про акціонерні товариства»). Визначення кворуму має істотне значення, оскільки позитивна відповідь на те, чи є кворум, надає мож­ливість продовжити роботу загальних зборів, а негативна - таку мож­ливість виключає. При цьому слід ураховувати таке.

По-перше, підрахування кількості голосів акціонерів, які берутьучасть у зборах, здійснюється один раз перед початком загальних зборів за ре­зультатами реєстрації акціонерів для участі в них. У разі проведення зборів протягом двох днів наступного дня реєстрація не відбувається. У випадку, якщо загальні збори в процесі їх перебігу покинули акціоне­ри, це також не тягне за собою необхідність повторного встановлення наявності кворуму. Тоді виникне інша складність - чи буде набрана більшість голосів за рішення того чи іншого питання.

По-друге, якщо в AT є акції, які ним були викуплені в акціонерів і не реалізовані (не розподілені) до загальних зборів, то ці акції при визна­ченні кворуму не враховуються, вони виключаються із загальної кіль­кості акцій, що надають право голосу.

-§^1^577

По-третє, акції, на які накладено арешт, ураховуються при визна­ченні наявності кворуму. Такий висновок виходить зі ст. SS Закону «Про виконавче провадження», за якою арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт акцій регулюється Порядком накладення арешту на цінні папери¹, згідно з яким такі акції підлягають обов'язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку, їх обіг обмежується шляхом блокування реєстро-утримувачем на особовому рахунку власника². Отже, метою накладення арешту на акції є часткове обмеження прав акціонера як власника акцій щодо вільного розпорядження ними, а не позбавлення його можливості реалізації прав, що надаються акцією, на участь в управлінні AT. Відтак, акціонер, акції якого перебувають під арештом, обмежується у своїх «правах на акцію» і не обмежується у своїх «правах з акції».

Після закінченні розгляду кожного питання проводиться голосуван­ня за принципом «одна акція - один голос», крім проведення кумуля­тивного голосування (ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»).

Кумулятивним є голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Голосують акціонери-власники простих акцій. Але це право можуть мати й акціонери - власники привілейованих акцій в разі, якщо це перед­бачено статутом AT або під час вирішення загальними зборами акціо­нерного товариства таких питань:

1) припинення AT, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші

цінні папери;

¹ Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 р. № 1744.

² Що означає припинення реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями.

S78 ^g&*^

черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства (ст. 26 Закону «Про акціонерні товариства»).

Одна привілейована акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом AT може передбачатися спеціальний по­рядок підрахунку голосів - разом чи окремо від голосів за простими та/ або іншими класами привілейованих акцій.

Особливості голосування мають місце у випадку, якщо одна акція належить декільком особам (спільно її успадкованим, подружжю або особам, які спільно придбали акції). Ураховуючи, що голосують «не особи, а акції», співвласники акції повинні дійти згоди в питаннях голо­сування. Як правило, вони уповноважують кого-небудь одного голо­сувати від імені всіх або призначають представника.

Рішення загальних зборів AT приймається простою більшістю голо­сів акціонерів, крім випадків, коли вимагається прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів (%) від загальної "їх кількості, а саме з питань стсовно прийняття рішення щодо: (а) внесення змін до стату­ту товариства; (б) анулювання викуплених акцій; (в) зміни типу това­риства; (г) розміїцення акцій; (д) збільшення або зменшення статутно­го капіталу товариства; (є) виділу та припинення товариства, його ліквідацію з усіма її наслідками.

Статутом приватного AT можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абзаці другому час­тини третьої ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства».

Статутом приватного AT може також встановлюватися більша кіль­кість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань про: дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих то­вариству; звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону при вчиненні значного правочину.

Голосування здійснюється, як правило, шляхом заповнення виданих акціонерам (представникам) при реєстрації бюлетенів. Обов'язковий

такий спосіб голосування: (а) в AT, що здійснило публічне розміщення акцій; (б) в АГ з кількістю акціонерів - власників простих акцій това­риства понад 100 осіб; (в) при голосуванні з питань викупу акціонерним товариством акцій в акціонера на його вимогу.

Підрахунок голосів здійснюється лічильною комісією, що фіксується в протоколі про підсумки голосування, який додається до протоколу загальних зборів. Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. Про підсумки голосування повідомляється голова зборів, який інформує про це при­сутніх на загальних зборах.

Протокол загальних зборів. Рішення загальних учасників корпора­ції - це особливий юридичний акт, що приймається в процесі реалізації вказаним органом своєї компетенції, і спрямований на формування волі корпорації¹. Послідовність (хід) загальних зборів, тобто всі обго­ворені на ньому питання, виступи, підсумки голосування, прийняті ним рішення оформлюються протоколом. Ведення протоколу забезпечує секретар. Протокол підписується головою і секретарем, які несуть від­повідальність за вірогідність даних, викладених у протоколі.

На практиці часто виникає питання, наскільки докладно інформація має фіксуватися у протоколі. Слід зазначити, що протокол не є стено­грамою, тобто дослівне наведення всіх виступів у ньому не є доцільним. У ньому мають відображатися відомості, встановлені в ст. 46 Закону «Про акціонерні товариства» (дата, місце проведення, вид, час реє­страції акціонерів, початку та закінчення зборів, відомості про кворум, хто виступав з основною доповіддю, її зміст, виступи у дебатах (обго­ворення питання), запитання та відповіді, результати голосування, прийняті рішення).

Оформлення протоколу загальних зборів і додатків до нього має бути завершене в термін не більше 10 робочих днів з моменту закриття зборів. Він підписується головою і секретарем зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (уразі колегіального виконавчого органу) або одно-особового виконавчого органу.

¹ Синенко А.Ю. Эмиссия корпоративных ценных бумаг: правовое регулирование, теория и практика. - М.: Статут, 2002, с. 19; Пахомова Н.Н. Основы теории корпоративных отношений (правовой аспект): Монография. Екатеринбург: Налоги и финансовое право, 2004. - 139 с.