AT та/або само AT не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом установленого Законом або статутом строку. При цьому продаж має відбуватися за ціною та на умовах, що повідомлені AT та його акціонерам. У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця акцій.
Увага! Переважне право акціонерів приватного AT має особливий характер. Воно не може уступатися іншим особам, тобто це право належить тільки акціонерам.
І ще одне, на що слід звернути увагу: зазначене переважне право не може бути реалізоване акціонерами та приватним AT у випадках, якщо акціонер дарує акції або передає їх третій особі за договором довічного утримання (догляду). Утім, іноді приватні AT, які бажають не допустити участь у ньому сторонніх осіб, урегульовують ці питання у своєму статуті.
Спірним є питання щодо того, чи спрацьовує переважне право придбання акцій у випадку, якщо акціонер має намір реалізувати свої акції за договором міни. На користь позитивної відповіді на це питання можна навести статті 715 та 716 ЦК, згідно з якими до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо це не суперечить суті зобов'язань. При цьому кожна зі сторін визнається продавцем товару, який вона зобов'язується передати (тобто акцій), і покупцем товару, що вона зобов'язується прийняти в обмін.
Не поширюється переважне право й на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва. У разі виникнення права звернення стягнення на акції у зв'язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції. Тобто у випадку, коли акціонер приватного AT має намір продати належні йому акції, для збереження існуючого розподілу акцій та відповідно важелів
управління в АГ, акціонери часто воліють, щоб акції не продавалися стороннім особам. Тому Законом передбачається можливість залишити ці акції серед акціонерів, надавши їм дві можливості для цього у вигляді переважного права на їх придбання акціонерами або АГ. При цьому перше місце серед вказаних переважних прав посідає право акціонерів і лише якщо вони не використали своє право на переважне придбання відчужуваних акцій, то це може зробити AT.
Як правило, в AT більше можливостей для придбання акцій. Досягається й мета збереження співвідношення участі в капіталі акціонерів, які залишилися. Такі акції можуть бути анульовані (ст. 17 Закону «Про акціонерні товариства») або придбані згодом акціонерами цього АГ. Зрозуміло, що протягом часу до вирішення долі цих акцій, вони не надають нікому жодних корпоративних прав.
Унаслідок таких правил щодо збереження «приватності» (або «закритості») АГ стримується рух його капіталу. Та й в цілому вказані механізми збереження розподілу капіталу та відсутність відкритого продажу акцій не сприяють збільшенню його обсягу, а відтак - у приватних AT нижче рівень технічного переобладнання, воно не відкрите для інновацій і тому є вразливим в конкурентному середовищі.
3.4.11. Створення at
AT створюється здісненням певних передбачених законом дш. Створення АГ відбувається у два етапи: до державної реєстрації АГ і після неї.
♦ До державної реєстрації:
засновники приймають рішення про створення AT;
укладають засновницький договір;
проводять закрите (приватне) розміщення його акцій,
проводять установчі збори;
здійснюють державну реєстрацію AT.
♦ Після державної реєстрації:
AT звітує перед ДКЦПФР про результати закритого (приватного) розміщення акцій зі здійсненням нею реєстрації звіту;
АГ отримує свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій;
засновникам видаються документи, що підтверджують право власності на акції;
відбувається публічне розміщення акцій публічного АГ.
Детальніше порядок створення AT врегульовано в ч. 5 ст. 9 Закону «Про акціонерні товариства», який деталізує, зокрема:
1) порядок відпуску акцій, який включає:
подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);
реєстрація випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва ДКЦПФР;
присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників AT;
оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;
2) проведення зборів засновників:
перших, які так і називаються і метою яких є прийняття рішення про створення AT та укладення засновницького договору;
других, які мають назву «установчі збори» та скликаються після розміщення та плати всіх акцій засновниками для затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій, затвердження статуту AT, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
реєстрація AT та його статуту в органах державної реєстрації;
звітування перед ДКЦПФР про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання після цього всіх необхідних документів.
Вимоги до установчих зборів містяться в ст. 10 Закону «Про акціонерні товариства», згідно з якою вони мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками. Кількість голосів засновника на установчих зборах визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником. Тобто фактично на установчих зборах відбувається голосування за корпоративним принципом, прив'язуючи голоси не до акціонера, а до кількості акцій, що він має набути. Перелік питань, що мають вирішуватися на установчих зборах, також міститься в Законі. Серед них питання про:
і) заснування товариства;
1) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;
затвердження статуту товариства;
утворення органів товариства;
уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;
обрання органів AT;
затвердження результатів розміщення акцій;
вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.