Подвійні комплексні добавки – модифікатори властивостей бетону

Прохоренко Х.О., Салєй А.А., Пєскова Н.П., керівник доц. Сігунов О.О.

Державний вищий навчальний заклад ”Український державний хіміко-технологічний університет”

У сучасному будівництві бетон є основним конструкційним матеріалом, тому проблема дослідження процесів твердіння, міцностних властивостей і довговічності цементних матеріалів зберігає свою актуальність. Підвищити якість розчинів і бетонів дозволяють хімічні модифікатори різних класів, що поліпшують технологічні властивості бетонних сумішей, фізико-технічні показники і довговічність бетону. Як показали численні дослідження найбільш раціональним є комплексне використання хімічних добавок, що дозволяє одночасно поліпшити кілька технологічних властивостей бетонних виробів.

Метою проведеної дослідницької роботи був підбір комплексної подвійної добавки, дія якої в першу чергу спрямована на підвищення показників міцності бетонної композиції. Дослідження проводили з використанням симплекс-градчатого методу аналізу на зразках-кубиках з ребром 3 та 7 см, що містили цемент, пісок та щебінь фракцій -2,5 мм та (+5..-10) мм. В якості хімічних добавок використовувався широкий спектр мінеральних та органічних речовин, в тому числі поверхнево-активних.

Обробка результатів досліджень встановила, що в композиціях з вмістом 15 мас.% цементу і 80 мас.% щебеню найбільш раціональним для підвищення межі міцності на стиск є використання подвійної хімічної добавки, що складається з триетаноламіну (ТЕА) та неонолу-12 (Н-12). Міцність на стиск зразків через 28 діб твердіння з використанням добавки ТЕА+Н-12 у співвідношенні 1:3 збільшилась на 10% в порівнянні з бездобавочними складами. Дослідження композицій з 35 мас.% цементу і 60 мас.% щебеню показали, що раціональним є використання цієї добавки у співвідношеннях 1:3 та 3:1, що дозволило збільшити показники марочної міцності на 18 та 23 %, відповідно.

З отриманих результатів можна зробити висновок, що використання запропонованих комплексних добавок як активаторів фізико-механічних властивостей важких бетонів є ефективним і перспективним.

Фундаментальні дисципліни

ПІДСЕКЦІЯ ВИЩА МАТЕМАТИКА

ІТЕРАЦІЙНИЙ ЧИСЕЛЬНИЙ МЕТОД НЬЮТОНА

Лелека Д.І., керівник доц. Моня А.Г.

Національна металургійна академія України

Метою даної роботи є рішення двох рівнянь методом Ньютона, а також аналіз переваг і недоліків цього методу. За допомогою чисельних методів вирішуються завдання з деякою заданою на перед точністю. Метод Ньютона - це ітераційний чисельний метод знаходження нуля заданої функції. Основна ідея цього методу полягає в наступному: задається початкове наближення поблизу передбачуваного кореня, після чого будується дотична до досліджуваної функції в точці наближення, для якої знаходиться перетин з віссю абсцис. Ця точка береться в якості наступного наближення. Обчислення тривають до тих пір, поки не буде досягнута задана точність. Існує модифікація методу Ньютона, яка називається метод січних для нелінійного рівняння. Перевага цієї модифікації полягає в тому, що для обчислення наступного кореня не потрібно знаходження похідної, оскільки це не завжди зручно, а іноді практично неможливо. Умова закінчення ітерації в методу січних залишається тим же, що і в класичному методі Ньютона, тобто до тих пір, поки не буде досягнута задана точність. Після рішення двох рівнянь можна виділити переваги і недоліки. До переваг методу Ньютона відноситься висока збіжність, до недоліків відноситься великий об'єм обчислень.