Роль приказного діловодства в історії ведення ділової документації хv – XVI століть

Рощина А., керівник доц. Прокоф’єва К.А.

Національна металургійна академія України

Створення централізованої російської держави у кінці 15 ст. дало поштовх до створення державного діловодства як системи та викликало необхідність вдосконалення виконавчих установ. Центральні галузеві органи цих установ мали назву приказів. Процес їхнього створення розтягнувся з кінця 15 ст. до середини 16 ст. Очолював приказ приказний суддя, якому підлягали дяки та піддячі. На дяків покладалася робота з приказними документами. Юридичну силу документи отримували тільки після його підпису дяка – «припису». Техніка діловодства мала характер шпальт (стовпців), за їх допомогою документи формували у справи. Разом із шпальтами в приказах використовували книги та зошити, в які переписувались зношені шпальти. Проте книжна чи зошитова техніки були менш популярними. Шпальти домінували у діловодстві до Петровських реформ 18 ст. Документи державних установ містили суцільний текст, реквізити в ньому не виділялися. Із знаків пунктуації використовувалася лише крапка у кінці речення. Слова між собою не розділялися. Щоб визначити вид офіційного документа цього періоду треба прочитати текст, простежити певну послідовність його частин, виявити характер розташування реквізитів. У приказному діловодстві зародилися традиції зберігання документів, з’явилися їхній опис та облік, до описів почали додаватися покажчики.

Роль ольфакторних засобів спілкування у професійному середовищі

Аніщенко К.В., керівник доц. Ткач Л.М.

Національна металургійна академія України

Ольфакторність (вплив на комунікацію запахів тіла, косметики) є однією з релевантних систем відображення невербальної поведінки комуніканта. Виділяють два типи запахів, що відносяться до ольфакторних компонентів: природні і штучні. У професійному спілкуванні зловживання ольфакторного впливу на комуніканта є небажаним, оскільки це може призвести до комунікаційних бар’єрів. Застосування у професійній сфері засобів ольфакторності дозволяє діловій людині досягти значних результатів у своїй справі. Використання вдалого аромату (етикет парфумів та його «10 правил») є одним із основних аспектів ольфакторного впливу на професійне спілкування. Не слід забувати про те, що парфум дозволяє зрозуміти не тільки наміри співрозмовника, але й визначити його характер, сильні та слабкі сторони. Аромат має налаштовувати партнера на довіру та відображати всю логічність його мислення.

Незважаючи на те, що сучасне інформаційне суспільство використовує новітні технології та системи, роль ольфакторних засобів залишається незмінною. Важливу роль відіграють ароматерапія, використання спеціальних запахів у різних сферах життя таких як: ароматизація приміщення, паперу тощо. Особлива увага приділяється ароматизації ділового офісу. Наприклад, в Японії використання ольфакторних засобів є обов’язковою умовою робочого процесу. Застосування ароматів у рекламі і маркетингу також відіграє значну роль. Усі ці та інші ольфакторні засоби впливу на комуніканта у комунікативному процесі залишаються актуальними сьогодні.