Матеріальний складник документів. Перспективи розвитку

Кузнецова А., керівник викл. Нудьга В.О.

Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій

Інформація, закладена в документі, обов’язково закріплена, на якому-небудь спеціальному матеріалі (папірус, пергамент, папір, кіно-, фотоплівка і т. п.), що має визначену форму носія (стрічка, лист, картка, барабан, диск, нитка і т. д.). Крім того, інформація завжди фіксується будь-яким способом запису, передбачає наявність засобів (фарба, туш, чорнила, барвники, клей і т. п.) та інструментів (ручка, друкарський станок, відеокамера, принтер, т. п.). Таким чином, під матеріальним складником документа мають на увазі:

1. Матеріальну основу документа;

2. Форму носія інформації;

3. Спосіб документування або запису інформації.

Матеріальна основа документа - сукупність матеріалів, що використовується для запису повідомлення (тексту, звуку, зображення) і складових носія інформації. В залежності від матеріальної основи документи поділяються на природні та штучні. Штучні в свою чергу поділяються на паперові документи та документи на непаперовій основі - полімерні документи (полімерно - плівкові та полімерно - пластикові).

Постійне збільшення та вдосконалення носіїв, систем інформації дасть можливість використовувати більш економні технології для їх виробництва, що дозволить упроваджувати нові системи в кожну галузь діяльності людини, зробить їх доступними для кожного.

Юридична сила електронних документів, баз даних та їх записів

Дзюба Ю., керівник викл. Нудьга В.О.

Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій

Юридична сила документа проявляється, з одного боку, у його змісті, у якому ясно виражається воля суб’єкта, що створює документ, з іншого боку, через форму представлення змісту та реквізитів, що дозволяють ідентифікувати його автора, час, місце, права та обов’язки.

Юридична сила як офіційних документів, так і інших індивідуальних актів забезпечується їх відповідністю вимогам стандартів і правил та наявністю відповідних реквізитів, зокрема, підпису. Цей реквізит персонально завіряє документ та підтверджує згоду особи зі всім, що викладено у змісті документа.

Юридичну силу електронних документів можна забезпечити через виконання спеціальної юридичної процедури – формування електронного підпису. Юридична сила електронного документа забезпечується шляхом встановлення повноважень особи, що створює документ (її правовий статус), і здійснення цією особою процедури підписування – включенням електронного підпису як аналога власноручного підпису у структуру документа. Подібні дії в електронному діловодстві регламентуються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851- IV від 22 травня 2003 року та Закон України «Про електронний цифровий підпис» № 852- IV від 22 травня 2003 року, Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» № 2594- IV від 31 травня 2005 року.

Не всі електронні документи необхідно захищати електронним цифровим підписом. Електронний документ може мати юридичну силу, якщо використовувалися будь-які способи ідентифікації юридичної або фізичної особи, що укладає цей документ, та є вказівки на вираження її волі у документі. Такий підхід, наприклад, використовується на практиці використання обміну електронними документами через електронну пошту.

ПІДСЕКЦІЯ ФІЛОСОФІЯ ТА РЕЛІГІЄЗНАВСТВО