Удосконалення ділянки кінцевого охолодження коксового газу і уловлювання бензольних вуглеводнів на коксохімічному підприємстві

Верещака О. В., керівник: ас. Коверя А. С.

Національна металургійна академія України

Після сатураторів температура коксового газу складає 55-60°С. При такій температурі неможливе ефективне видалення бензольних вуглеводнів, оскільки при цьому неминучі великі втрати їх зі зворотним газом. Тому виникає необхідність кінцевого охолодження газу, яке може здійснюватися у відкритому і закритому циклах. Використання відкритого циклу є недоцільним з точки зору громіздкості і високої металоємності устаткування, а також шкоди, яка завдається навколишньому середовищу.

Покращити умови кінцевого охолодження і уловлювання бензольних вуглеводнів дозволяє закритий цикл зі застосуванням спіральному холодильнику типу «газ-вода», в якому відсутній безпосередній контакт газу з охолоджуючою водою. Високі коефіцієнти теплопередачі у поєднанні з паралельним підключенням зворотної води та можливістю використання на нижній ступені холодильника зворотної технічної води захолодженого циклу обумовлюють малі габарити апарату і зниження капітальних витрат у 2-3 рази. Застосування такого типу холодильників дозволяє знизити енерговитрати і скоротити шкідливі викиди в атмосферу. Також ефективним заходом покращення умов уловлювання бензольних вуглеводнів є застосування скруберів з регулярними металевими насадками із великою питомою поверхнею, які в поєднанні з тарілчастими розподільниками і перерозподільниками поглинальної оливи і газу дозволяють створити ефективні та компактні апарати з малим гідравлічним опором. Комплексне виконання цих заходів дозволяє значно підвищити ефективність та екологічність роботи ділянки кінцевого охолодження коксового газу і уловлювання бензольних вуглеводнів на коксохімічному підприємстві.

Дослідження властивостей низькометаморфізованого слабоспікливого вугілля

Алексеєнко К.Ю. керівники: доц. Сорокін Є.Л., асп. Кабак Т.О.

Національна металургійна академія України

У зв’язку зі скороченням видобутку високоякісного спікливого вугілля проблема розширення сировинної бази для коксування є першочерговою. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є використання у вугільній шихті низькометаморфізованого вугілля. Підвищення ефективності використання малометаморфізованого вугілля дозволить значно розширити сировинну базу коксування, що в свою чергу приведе до зменшення собівартості вугільної шихти. Ефективність використання вугілля марок Г і ДГ залежить головним чином від вмісту в них корисного компонента і наявності шкідливих домішок. Одним з першочергових питань, є вилучення корисного компоненту із низькометаморфізованого слабоспіклівого вугілля та внесення його до шихти як спікливу добавку.

В даний роботі процес розділення низькометаморфізованого слабоспіклівого вугілля на компоненти, проводили у змінному потоці повітря. Було виділено чотири фракції. Розподіл по фракціях проводили за допомогою зміни швидкості повітря, який подавався у пристрій.Після отримання фракцій вугілля було проведене визначення дійсної густини кожної з фракцій. Результати даного дослідження показали, що густина збільшується поступово від першої фракції до четвертої (1,08; 1,18; 1,2; 1,22 г/см³). Отже, є залежність між фракціями та дійсною густиною вугілля. Також можливо передбачити, що змінюється і їх структура у фракціях. Для більш детального вивчення властивостей отриманих фракцій було проведене дослідження вмісту летких речовин. Результати цього дослідження, як і попереднього, показали, що показник виходу летких речовин змінюється лінійно, тобто найбільший вихід летких речовин міститься в першій фракції (33%), а менший – у четвертій фракції (28%).

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що мається залежність окремо вилучених фракцій вугілля між густиною та леткими речовинами, зі збільшенням густини зменшується вихід летких речовин. Таким чином, результати проведених досліджень дозволяють більш детально вивчати властивості вугілля та розширяють уяву про його будову.