Ділова культура як культура нової соціальної спільноти

Лазарєва Є.Д., керівник доц. Курєвіна Т.В.

Національна металургійна академія України

Ділова культура пов’язана з формуванням нової соціальної спільності підприємців, хоча про ділову культуру можна говорити й у більш широкому соціальному контексті. Під діловою культурою ми розуміємо культуру підприємців і керівників, маючи на увазі при цьому цінності і норми, які регулюють їхню поведінку і діяльність у процесі ділової активності при переговорах , висновках угод, виконанні договірних зобов’язань, при організації діяльності людей, у діловому спілкуванні, у відношенні до працівника і споживача.

У діловій культурі можна виділити два шари: ціннісний і ментальний.

Ціннісний шар з’являється як культурний феномен, що може передаватися як традиція й обумовлює етичну сторону ділових відносин. Зовні він виявляється як стереотип, як звична посадова поведінка, актуальні цінності і норми практичної діяльності.

Ментальний шар ділової культури пов’язаний з ситуаціями, коли звичні норми і цінності не ефективні і люди починають конструювати нові.

У сучасних умовах успішним може бути тільки підприємець з високим рівнем загальної і ділової культури. За результатами соціологічних досліджень, найбільший пріоритет у ділових відносинах респонденти віддають гуманності, надійності, високій загальній культурі, умінню красиво вдягатися, правильно говорити.

У Європі ділова культура вже сформувалася і має свої устояні цінності, що орієнтують підприємців на творчість, незалежність і взаємокорисність. На етапі формування української ділової культури виникає проблема її взаємодії з європейською і східною діловою культурою. Не менш актуальною є проблема збереження специфічних рис власне української ділової культури.

Соціологічний аналіз шлюбних відносин

Михайлова А.А., керівник доц. Курєвіна Т.В.

Національна металургійна академія України

Сім’я - це первинний осередок соціальної спільності людей, заснований на шлюбі чи кровному спорідненні, один з найдревніших соціальних інститутів, який виник значно раніш класів, націй, держав.

Сім’я - складне соціальне явище, у якому переплітаються різноманітні форми соціальних відносин і процесів. Важко порівняти з нею будь-яке інше соціальне утворення, у якому задовольнялося б стільки різноманітних людських і суспільних потреб. Сім’я є такою соціальною групою, що накладає свій відбиток на все життя людини. Сучасна сім’я будується в основному на шлюбних відносинах. Соціологи досліджують: мотиви вступу в шлюб, причини припинення шлюбних відносин, усю гаму шлюбних відносин між представниками різних соціально-демографічних груп.

Під шлюбом ми розуміємо історично обумовлену форму відносин між чоловіком і жінкою, через яку суспільство упорядковує їх відносини як у правовому, так і морально-етичному плані. Шлюбні відносини являють собою складну гаму відносин між людьми: від природно-біологічних до економічних, правових, етичних, соціально-психологічних, естетичних тощо.

Необхідність їх регулювання з боку суспільства визначається тим, що від стану шлюбних відносин залежать ріст населення, виховання підростаючого покоління, а виходить, і майбутнє самого суспільства і держави.

Зміст шлюбних відносин визначається ступенем розвиненості суспільства. Чим примітивніші суспільні відносини, тим більше місця в сімейно-шлюбному союзі займають чисто фізіологічні і господарсько-економічні моменти. Чим більше розвинуте суспільство, тим більшу роль у шлюбних відносинах відіграють соціально-психологічні, етичні, естетичні і, звичайно, сексуальні моменти.