Дослідження процесу управління закупівлями в сфері косметичної промисловості

Іванова А. О., керівник доц. Кармазіна Л. Л.

Національна металургійна академія України

Темою дослідження є організація процесу управління закупівлями на підприємстві виробництва натуральної косметики на прикладі ТОВ «Soap&Skin».

Вивчаючи тенденції розвитку ринку косметичної продукції за останні декілька років, неможливо оминути увагою факт зростання популярності натуральних косметичних засобів. Пропозиція вітчизняних виробників забезпечується, в основному, за рахунок невеликих приватних підприємств. Для кожного виробника у цій галузі управління процесами закупівель є одним з ключових аспектів роботи. Тобто для ведення успішної діяльності потрібно правильно та ефективно управляти такими процесами як планування покупок, планування контрактів, запит інформації у продавців, вибір продавців, адміністрування та закриття контрактів, чим і обумовлюється актуальність дослідження управління закупівлями.

Метою дослідження є таке управління процесами закупівель, яке дозволить ефективно реалізовувати закупівельну політику та уникати або послаблювати деякі ідентифіковані ризики за рахунок активного управління життєвим циклом контрактів. Зокрема, відповісти на питання про доцільність виготовлення або закупівлі вже готового напівфабрикату (мильної основи) для виготовлення кінцевого продукту; зробити вибір між вітчизняними або закордонними постачальниками сировини.

Вирішення поставлених питань можливо за рахунок інструментів і методів планування закупівель: аналізу «виробляти або покупати», експертної оцінки. Послаблення або уникнення ідентифікованих ризиків проекту, пов’язаних з закупками, можливо за рахунок адекватного вибору типу контрактів з постачальниками та активного управління життєвим циклом контрактів.

Після застосування методів та інструментів управління процесами закупівель для підприємства «Soap&Skin» було визначено, що виготовлення власного напівфабрикату (мильної основи) є вигідним, а закупівлю сировини доцільно розподілити між вітчизняними та закордонними поставниками.

Адаптаційні здатності системи управління

ПРОЕКТАМИ/ПРОГРАМАМИ ДО РИЗИКІВ Гордєєва І.О., доц.

Національна металургійна академія України

Стрімке впровадження інновацій в усі сфери діяльності, як в Україні, так і в усьому світі не можливе без реалізації інноваційних проектів та програм. Відомо, що будь-яке нововведення викликає такий небажаний ефект як ризик, а отже і втрати різного роду. До теперішнього часу, незважаючи на ретельний відбір і планування, близько 40 % інноваційних проектів у світі взагалі закінчуються невдачею. І це для України достатньо оптимістичні показники. За іншими даними близько 80 % проектів рідко виконуються у встановлений термін та в рамках виділеного бюджету.Серед численних ризиків, що супроводжують реалізацію будь-якого проекту/програми, вагоме місце займають ризики, викликані різним рівнем інноваційності, турбулентністю, змінами зовнішнього середовища та не спроможністю проектів і програм своєчасно до них адаптуватися. Досвід успішної реалізації інноваційних проектів/програм не гарантує таку ж успішність при переході до проектів/програм з іншим рівнем інноваційності та ризиками.В літературі з управління проектами та програмами науковці наголошують, що успішність реалізації проектів/програм в значній мірі визначається здатністю до адаптації, але, як в іноземній так і в вітчизняній літературі практично відсутні дослідження адаптаційної здатності системи управління проектами. Існуючі системи управління проектами та програмами не забезпечують адекватності прогнозів і реалізації планів. Запізнювання в ухваленні планових рішень зумовлює втрати і низьку економічну ефективність управління проектами/програмами, а невизначеність змін середовища – недопустимі відхилення фактичних показників якості управління від планових. Наслідком цих проблем на практиці є низька якість управління ризиками проектів/програм, що може не тільки знизити їх ефективність, але й поставити під загрозу завершення з позитивним результатом.Тому на сьогоднішній день вкрай важливо визначити методологічні основи адаптаційної здатності системи управління проектами та програмами, які дозволять: як на концептуальній фазі, так і протягом всього проекту/програми оцінити достатність адаптаційних здатностей проектів/програм різного рівня інноваційності для їх успішної реалізації, надавати керівникам рекомендації щодо «нарощування» недостатніх адаптаційних здатностей та управління ними.