Державний досвід стандартизації та сертифікації німеччини як пріоритет її лідерства на єдиному європейському ринку

Савченко А.Д., керівник ст. викл. Сидоренко Л.Ю.

Національна металургійна академія України

Як «чемпіон світу» з експорту та провідний експортер технологій, Німеччина потребує ефективної організації зі стандартизації. Той, хто створює стандарти контролює ринок. Німецький інститут стандартизації, емблема якого – DIN|EN|ISO-Norm, та зацікавлені сторони у німецькій стандартизації зробили енергійні кроки з перетворення німецької стандартизації. Ця форма співпраці і колективної роботи у галузі стандартизації надає німецькій економіці щорічну вигоду близько 16 мільярдів євро, тобто близько 1% німецького ВНП.

У контексті економіки, стандарти вносять свій внесок у розвиток вільного ринку і здатність бізнесу залишатися інноваційним. Загальноприйняті стандарти уможливлюють вільну торгівлю товарами і послугами, скорочуючи додаткові витрати на модифікацію. Такому підходу слідує єдиний європейський ринок, де застосовуються уніфіковані, гармонізовані стандарти.

Стандарти існують в динамічному і змінному середовищі. Нова німецька стратегія стандартизації є відповіддю німецької стандартизації на мінливу ситуацію й нові запити глобалізованого світу та єдиного європейського ринку, який в термінах стандартизації, вже є практично сформованим. Німецьку стратегію стандартизації слід розуміти як заклик до всіх зацікавлених сторін внести свій вклад в послідовне здійснення цієї стратегії й безперервний розвиток стандартизації.

Правовою базою сертифікації в Німеччині служать закони в галузі охорони здоров’я і життя населення, захисту навколишнього середовища, безпеки праці, економії ресурсів, захисту інтересів споживачів. За даними Німецького інформаційного центру, Загальнонаціональна система сертифікації в країні включає кілька систем сертифікації. Потреби німецької економіки на 80-90% задовольняють складові Загальнонаціональної системи сертифікації (А; А1; А2; А3; В; С; D; E; F). Практичну роботу з сертифікації систем якості в Німеччині веде Товариство з сертифікації систем якості (DQS). З 1989 р. роботи з сертифікації систем якості регламентує TUV CERT – oрганізація, яка офіційно зареєстрована на європейському рівні і її діяльність заснована на стандартах ISO 9000.

Стандарти відкривають двері, щоб технології та інновації могли б закріпитися на ринку, і тому вони дуже цінні тим, що допомагають бізнесу зберігати конкурентоспроможність і стійкість.

Використання світових ринкових тенденцій у 2012 році для інноваційного розвитку господарюючих суб’єктів

Лебідь Л.Ю., керівник ст. викл. Сидоренко Л.Ю.

Національна металургійна академія України

Стосовно продуктових стратегій, чимале значення надається відповідності продукту фірми ринковим тенденціям. На думку незалежної компанії з вивчення світових тенденцій, як і в попередні роки, в 2012 році вигравати будуть ті бренди, які будуть розуміти, чого хоче клієнт і як змінюється його поведінка. Враховуючи тенденції ринкових стратегій та передбачаючи економічну ситуацію, прогнозують, які тренди споживачів будуть визначальними:

– світова сфера послуг буде приділяти особливу увагу і обслуговувати найдинамічніше зростаючі нації, пропонуючи спеціалізовані послуги та пільги;

– користування перевагами нових технологій і додатків, що допомагає брендам відстежувати, керувати і знаходитися у курсі змін стану окремої людини;

– активність, бажання бути першим, крізь встигнути, набуваючи ігрового статусу, залучає людей до постійних дій (шукати спецпропозиції і знижки);

– переробка продуктів, їх утилізація, як пріоритет екологічного аспекту діяльності компаній;

– використання безготівкового розрахунку у межах створення абсолютно нової еко-системи платежів на базі мобільних технологій;

– використання брендами експериментальних кампаній завдяки творчо та інноваційно налаштованим користувачам інтернету у мегаполісах;

– спрощення життя через включення в інформпростір, використанню смартфонів і як результат вплив користувачів на створення нових і удосконалення існуючих продуктів – участь у розвитку брендів;

– найбільша цікавість і успішність бізнесу брендів буде залежати від споживчої культури, відкритості брендів, їх готовності до критики та здатності змінюватися;

– поширення екранної культури (смартфони, «хмарні технології»), яка стає все більш персоналізованою і інтерактивною;

– перепродаж споживчих товарів тривалого користування (онлайн-платформи, мобільні ринки) з метою полегшення фінансового навантаження клієнтів;

– формування відвертих, ризикованих бажань користувачів розвинених і таких, що розвиваються ринків за рахунок культурних відмінностей – Emerging materialism.

– візуалізація і інтегрування інформації у реальний світ з предметами і людьми, продовження конвергенції онлайн і оффлайн.

Господарюючі суб’єкти (фірми) здатні створити новий ринковий простір, якщо точно з’ясують додаткові елементи, які зменшують або збільшують цінність їх власних продуктів..