Дослідження властивостей в’яжучих композицій автоклавного твердіння з використанням відходів металургійного комплексу

Усс О.І., керівник Фоменко Г.В.

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

Однією з пріоритетних проблем для силікатної промисловості є розробка ресурсо- та енергозберігаючих технологій у виробництві в’яжучих автоклавного твердіння. При цьому одночасно вирішуються техніко-економічні та екологічні завдання.

Науково-дослідна робота спрямована на дослідження використання відходів електротермічних виробництв, тобто – пилу сухого газоочищення виробництва феросиліцію (ПГВФ) і полідисперсного пилу від виплавки нормального електрокорунду (ПВНЕ) в якості компонентів сировинних силікатних сумішей.

Ефективність використання ПГВФ та ПВНЕ оцінювалася за зміною співвідношення компонентів сировинної суміші. Добавки додавали до силікатної маси у кількості від 2,5 до 15,5%, які вводили у готову силікатну масу понад 100% після процесу гасіння перед останнім перемішуванням і пресуванням сирцю.

Порівняння якості контрольних і дослідних зразків показало, що марка виробів зростає від 150 до 250. Представлений коефіцієнт пом’якшення демонструє повільну водостійкість, а водопоглинення виробів відповідає вимогам стандарту і становить більш 6,5 %.

Найбільш ефективним є використання ПГВФ і ПВНЕ у кількості 13,0%, що дозволить скоротити витрати сировинних ресурсів, знизити собівартість кінцевої продукції та запобігти забрудненню навколишнього середовища.

Периклазовуглецеві вогнетриви для навколофурменної зони днища овм кисневих конверторів

Теверіадська П.С., керівник доц. Іващенко Л.В.

Національна металургійна академія України

Розширення асортименту металу і інтенсифікація процесу конверторного виробництва сталі привели до розробки процесу конвертування з донною продувкою.

Умови служби вогнетривів в конверторі з донною продувкою і продувкою зверху помітно різняться. При донній продувці зона найбільшого прогріву зміщена до днища, ванна перемішується більш активно турбулентними потоками рідкої сталі, в той час як температура в горловині і циліндричній частині конвертора нижча. Найбільш вразливим місцем являється днище, його навколофурменна зона, де спостерігається найбільший знос до 1,0-1,2 мм за плавку за рахунок корозії та різкого термоудару.

Оптимальна стійкість конвертора досягається вибором виду вогнетриву для кожної зони футеровки. Вироби для робочого шару днища повинні мати низьку здатність до заростання, а у випадку з донною продувкою запобігати утворенню «кратеру» навколофурменної зони і вириванню фурменних блоків.

Уникненню цих проблем можна досягти запропонованими технологічними заходами щодо розробки і впровадження периклазовуглецевих вогнетривів на плавленому периклазі фр. 3-1, 1-0 і < 0,063 мм з вмістом MgO не < 97%; кристалічного графіту з вмістом вуглецю не < 91%; високотемпературного пеку з температурою розм’якшування 230⁰С і коксовим залишком 70%. Помітна стійкість до вигоряння була забезпечена використанням в якості антиоксиданта металічного алюмінію.

Сполучення високої термостійкості, вогнетривкості і стійкості до корозії забезпечується за рахунок вуглецю і інертного плавленого заповнювача.