Методологічні основи оптимізації комплексного показника металургійної продукції з використанням рандомізації початкових даних за ортогональними латинськими квадратами

Святченко М.А., керівник асп. Бондаренко О.А.

Національна металургійна академія України

Гостра боротьба на ринку, є актуальною темою сьогодення. Тому кожен виробник, зокрема металургійної продукції, прагне підвищити будь-яким способом її якість.

Для цього треба досягнути необхідного рівня комплексного показника якості, який формується через одиничні показники з відповідними коефіцієнтами вагомості та невизначеності. Заздалегідь прямим розрахунком (а саме використання диференціювання функціоналів комплексного показника якості), отримати потрібний результат неможливо. в цьому випадку користуються методом планування експерименту, один з яких є метод ортогональних латинських квадратів.

Наприклад, при формуванні комплексного показника якості сталевого дроту після волочіння двома одиничними показниками якості: межа міцності та відносне подовження , які залежні від ступеня деформації металу і кута конусності волоки, не знайдено оптимуму даних функцій. Порядок відповідного квадрата при цьому вибирається на одиницю більше, ніж кількість початкових впливаючих чинників (або рівним йому). Відповідно визначається кількість рівнів зміни вказаних факторів.

У даному конкретному випадку розглядаються 4 змінні ((деформація металу , кут волоки , коефіцієнт вагомості та невизначеність ), для яких відповідно до матриці ортогонального латинського квадрату є квадрат 5-го порядку с конкретизованими рівнями.

Аналіз даних дозволяє для підвищення якості волоченого дроту з урахуванням технологічних можливостей виробничого процесу вести деформацію металу при 0,10…0,15 або при 0,4…0,5; також доцільно проводити технічні, технологічні і (або) організаційні заходи для підвищення коефіцієнта значущості . Відповідно, для нормального протікання процесу кут волоки має знаходитися в межах 0,1…0,15. Важливо відзначити, що при зростанні невизначеності величина комплексного показника знижується, що стимулює до збільшення повноти характеристики об’єкту, який оцінюють.

Особливості розробки технічних умов україни на гвинт-конфірмат

Гайдар К.Ю., доц. Єрмакова О.С.

Національна металургійна академія України

Цей кріпильний виріб відомий вітчизняним виробникам меблів ще з 1973 року під назвою «Сonfіrmat». Він завжди призначався тільки для складання малогабаритних меблів.

У Європі ця стяжка називається "Eіnteіlferbіnder" або "стяжка одноелементна (одинарна)".

Гвинт-конфірмат призначений для елементів сучасних меблів з деревини, ДСП, клеєної фанери і т.і. Завдяки спеціальному профілю різьби та її чистої поверхні, можна швидко і легко вкрутити конфірмат, отримуючи високу точність з'єднання в порівнянні з традиційними саморізами. Невеликий діаметр стрижня дозволяє виключити появу тріщин і випинів. Спеціальна різьба конфірмату характеризується великою площею бічної поверхні, що забезпечує високу міцність з'єднання. Необхідно попереднє свердління отвору. Воронкоподібна форма головки відмінно маскує з'єднання.

Незважаючи на достатню відомість цього виду кріпильних виробів, нормативного документу, згідно якого його виробляють, не існує.

Тому, для формалізації виробництва та реалізації продукції, необхідно розробити технічні умови України.