Привидения шотландских замков

Шуба А.А., руководитель ст. препод. Фетисова Т.Н.

Национальная металлургическая академия Украины

Шотландия по праву считается страной средневековых замков. Все из них окутаны легендами и мифами и в каждом из них есть свое приведение или даже несколько.

Наиболее загадочными замками стоит назвать Баллиндаллох, Эдинбургский замок, замок Урхарт и, конечно же, замок Гламз. В этих замках водятся самые интересные и захватывающие привидения, с которыми хотелось бы, но не стоит встречаться.

Среди привидений встречаются и знатные дамы, и простые слуги, и различные «шумные» приведения, и даже животные. Но самым распространенным привидением следует назвать Леди в зеленом, возможно потому, что зеленые цвет в Шотландии связывают с мистикой.

Замки Шотландии – это достояние страны, которое они тщательно оберегают и хранят, пытаясь донести до новых поколений важность истории и культурных ценностей.

Когерентність у науково-технічних текстах

Болдирєва Я.В., керівник доц. Кривуля В.О.

Національна металургійна академія України

Сучасна лінгвістика розглядає текст, як найважливіший предмет дослідження. В лінгвістичній науці існує декілька підходів до аналізу тексту. Основною властивістю будь-якого тексту є його здатність містити у собі та передавати інформацію. Текст являє собою складне утворення, що одночасно включає у себе мовленнєві, лінгвістичні, розумові, стилістичні, експресивні та інші компоненти. Характерною наявною рисою науково-технічного тексту є ознака статичності, прагнення до економії мовних засобів, до стислості, згорнутості вираження, а також широке вживання абстрактної лексики, її конкретизація, не властива іншим стилям мовлення.

Когерентність – глобальна змістова зв’язність, яка забезпечує єдність тексту будь-якого напрямку, як цілого, тобто його внутрішню цілісність. Цілісне об’єднання всіх частин тесту здійснюється за допомогою когезії. Когезія — пов’язання надфразових єдностей, речень, абзаців у тексті між собою. Отже, когерентність — це глобальна,необхідна цілісна зв’язність тексту, а когезія — локально-структурна. Як правило, когерентність досягається засобами когезії.

Задля визначення засобів вираження когерентності необхідно враховувати, що вона забезпечує цілісність та завершеність висловлювання тексту, а когезія – це форми зв’язку, за допомогою яких ця цілісність здійснюється. Таким чином, реалізацію когерентності забезпечують засоби вираження когезії. Когезія характеризується різнотипними мовними засобами, за допомогою яких відбувається зв'язок між елементами тексту: граматичними, лексичними, логічними, стилістичними, асоціативними тощо. Отже, ми розуміємо, що когерентність – ширше поняття, ніж когезія, вона охоплює не тільки формально-граматичні аспекти зв’язку висловлювань, а й семантико-прагматичні аспекти смислової, інтерактивної зв’язності.

Визначивши термін та засоби вираження когерентності та когезії, ми можемо зробити висновок про те, що всім описаним їх видам притаманні тією чи іншою мірою загальні властивості: вони завжди мають формальне вираження, лінійний характер і, зазвичай, співвідносяться з мовними одиницями. Нами була визначена актуальність використання засобів когерентності у науково-технічних текстах. Було встановлено, що когерентність невід’ємна частина тексту технічного спрямування.