Роль та сутність місцевих державних адміністрацій в системі виконавчих органів державної влади

Ільїна І.О., керівник проф. Побочий І.А.

Національна металургійна академія України

Місцева державна адміністрація є ключовою ланкою виконавчих органів влади на місцях. Вона, в межах своїх повноважень, здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує свої функції та завдання.

Проте, значну увагу необхідно приділити проблемі взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади. Реформи в структурах цієї системи здійснюються непослідовно. Значна частина повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування дублюються. Саме тому, необхідно дослідити дане питання, розробити стратегію і тактику для подальшої їх діяльності на усіх рівнях.

Таким чином, перш за все, необхідно врахувати узгодженість загальних інтересів для ефективного функціонування діяльності державної влади, а також їх збалансування щодо правового регулювання.

Оптимальна модель виконавчої влади залежить не тільки від ефективного розподілу обсягу її владних повноважень по відповідним горизонтальним і вертикальним рівням їх здійснення, а й від процесу їхньої взаємодії при виконанні цих повноважень.

Доцільним буде впровадження створення дієвого механізму, основні засади якого будуть базуватися на трансформації системи публічної адміністрації на місцях.

Також необхідно зазначити, що місцеві органи влади не тільки несуть відповідальність за реалізацію покладених на них функцій, але й ще підзвітні та підконтрольні виконавчій владі. Тобто, місцеві державні адміністрації несуть подвійну відповідальність: по-перше, перед країною, а по-друге, перед місцевою територіальною громадою. Тим самим вони виконують функції представника центру на місцях і забезпечують ефективність життєдіяльності на відповідній території.

Некоторые аспекты мужской гендерной роли в современном обществе

Жанберова Г, руководитель ст. преп. Лагута Л.Н.

Национальная металлургическая академия Украны

На сегодняшний день достаточно хорошо исследована проблема ограничений, накладывваемых традиционной женской ролью в обществе. Социологи и прихологи начали изучать женскую роль после того, как внимание общества было привлечено феминистским движением к низкому социальному статусу женщин. Менее изученным является вопрос ограничений, накладываемых традиционной мужской ролью.

Структура ролевых норм мужчины складывается в основном из трех факторов. Первый связан с ожиданиями, что мужчины завоевывают статус и уважение других (норма статуса). Второй фактор, ( норма твердости), отражает ожидание от мужчины умственной, эмоциональной и физической твердости. Третий фактор – это ожидание того, что мужчина должен избегать стереотипно женских занятий и видов деятельности (норма антиженственности).

Норма успешности (статус) – гендерный стереотип, утверждающий, что социальная ценность мужчины определяется величиной его заработка и успешностью на работе. Во-первых, большинство мужчин не способно на 100% ей соответствовать. Носитель традиционной мужественности должен постоянно наращивать свой потенциал и больше работать.Это влечет за собой целую сеть проблем: от ухода исполнения обязанностей в семье до получения стрессового состояния, которое приводит к нарушение физиологического и психологического здоровья.

Норма твердости существует у мужчин в нескольких формах: физической, умственной и эмоциональной.Временами норма физической твердости может довести до насилия, особенно в том случае, когда социальная ситуация предполагает, что не проявить агрессию будет не по мужски.

Норма умственной твердости содержит ожидание того, что мужчина будет выглядеть компетентным и знающим. Наибольшая проблема состоит в том, что в межличностных отношениях мужчина, старающийся соответствовать этой норме часто унижает других тем, что отказывается признать перед ними свою неправоту или допустить, что кто-то знает больше чем он.

Норма антиженственности побуждает мужчин избегать стереотипно считающихся женскими занятий и моделей поведения Некоторые мужчины считают, что выражение чувств и самораскрытие принадлежит исключительно женщинам и что они будут выглядеть недостаточно мужественными, если будут эмоционально экспрессивны.

Исследование гендерной роли человека в обществе дает возможность сделать вывод, что гендерные различия в целом не так велики как принято считать.Мы не можем с полной уверенностью сказать, что гендерные различия определены биологическими факторами. На гендерную роль огромное влияние оказывает целая система разнообразных социальных факторов конкретного общества.