Аналіз впливу на довкілля шламонакопичувачу ват «інтерпайп-нтз»

Сухорукова О.П., керівник ас. Матухно О.В.

Національна металургійна академія України

Призначення шламонакопичувача ВАТ «Інтерпайп-НТЗ» – накопичування стічних вод (пульпи) травильних, знежирювальних, гальванічних виробництв трубопрокатних цехів, цеха товарів народного споживання, промивочних та регенераційних вод, продувочних вод котелень теплосилового цеху. Вихід шламу поточних виробництв, за даними водної лабораторії заводу, складає 3,5 тис. т/рік за сухою речовиною з вмістом CaSO₄, FeSO₄, Fe(OH)₃, Zn, Ni. Внаслідок потрапляння на шламонакопичувач незапланованих проектом стічних вод від підприємства Державний трубний інститут можливі випадки переповнення карт та перелив вод шламонакопичувача на прилеглу територію.

Шламонакопичувач повністю зашлакован. Практично порушена система видалення освітленої води з його карт. Для видалення нафтопродуктів використовується примітивне устаткування. Крім того, шламонакопичувач – відкрита споруда, з поверхні якої здійснюється постійне виділення газоподібних речовин до атмосфери, а у випадку порушення дренажу або ізольованого шару може виникнути виток забруднених стічних вод.

Таким чином, вплив шламонакопичувачу ВАТ «Інтерпайп-НТЗ» на навколишнє середовище пов'язаний з фільтраційними втратами в ґрунт і ґрунтові води, що призводить до їх забруднення та до підвищення рівня ґрунтових вод, вторинним забрудненням атмосфери і випаром газоподібних речовин з поверхні, втратами суспензій при транспортуванні в шламонакопичувач, відчуженні й забрудненні земельної ділянки розміром 4,82 га, трансформації природного ландшафту в техногенний. Тобто шламонакопичувач ВАТ «Інтерпайп-НТЗ» є об’єктом підвищеної небезпеки, об’єктом господарювання із високим ступенем екологічного ризику.

Деякі підходи до очищення викидів доменних печей

Ткачева О.Ю., керівник доц. Доморацький В.А.

Національна металургійна академія Україні

У роботі переслідувалася мета на підставі загальновідомих, але не співставляємих раніше даних по забрудненню навколишнього середовища викидами доменного виробництва, показникам роботи основних очисних споруд (електрофільтри, рукавні фільтри), вимог нормативних документів і сьогоднішньому досвіду передових світових металовиробників запропонувати підхід до вибору основного очисного устаткування. Зіставлення цих показників робить украй актуальним пошук найбільш високоефективних технологій захисту навколишнього середовища від викидів доменного виробництва.

Приведені основні статистичні дані і розрахункові результати, на базі передового зарубіжного досвіду по вибору і використанню природоохоронних технічних засобів, що забезпечують виконання основної вимоги системи стандартів ISO14000, – постійне поліпшення екологічних показників діяльності підприємства, вдосконалення охорони навколишнього середовища, а також економічну, екологічну і соціальну эфективність діяльності металургійного виробництва.

Підвищення ефективності очищення мартенівських газів

Лукова О.В., керівник доц. Стовба Я.В.

Національна металургійна академія Україні

Проблема ефективного очищення газів від пилу при виплавці сталі набуває особливої гостроти у зв'язку з інтенсифікацією сталеплавильних процесів за допомогою кисню, що призводить до утворення великої кількості дрібного пилу розміром часток менше 1 мкм, а також внаслідок застосування при виплавці сталі різних порошкоподібних матеріалів.

Для підвищення фракційної ефективності уловлювання тонкодисперсних часток необхідна реконструкція діючих систем очищення газів, що відходять. Пропонується заміна існуючої системи «мокрої» газоочистки на «сухе» знепилювання газів, що відходять. Цей метод має ряд переваг: отримання продукту очищення газів в сухому вигляді, що полегшує вирішення завдань по його утилізації; зниження питомих експлуатаційних витрат на очищення газів, що відходять, за рахунок низької питомої енергоємності сухих методів очищення, зокрема при використанні електрофільтрів. Для реалізації цього проектного рішення необхідно в діючій схемі очищення після рекуператора встановити електрофільтр типу ПГДС-3×50, що забезпечить ефективність уловлювання тонкодисперсних частинок до 92-94 %.