Аналіз якості атмосферного повітря під впливом викидів автотрансопрту

Колінько О.В., керівник доц. Стовба Я.В.

Національна металлургійна академія України

Хімічний склад викидів залежить від виду та якості палива, технології виробництва, способу спалювання в двигуні і його технічного стану. До числа пріоритетних забруднювачів атмосфери, що надходять в міську атмосферу з відпрацьованими газами автомобілів з бензиновими двигунами відносяться свинець, бенз(а)пірен, летючі вуглеводні, окис вуглецю. Картерні гази дизеля містять значно меншу кількість вуглеводнів в порівнянні з бензиновим двигуном.

Комплексний індекс забруднення атмосфери(ІЗА) у містах Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ становить на рівні 10-23 ум.од., що відповідає високому та дуже вискокму рівню забруднення. Доля вкладу викидів автотранспорту у цей рівень забруднення становить 50-55%.

Основні заходи щодо зниження шкідливого впливу автомобільного транспорту на атмосферне повітря наступні: переведення автомобілів на газове паливо, поліпшення якості дорожнього покриття; будівництво підземних пішохідних переходів; контроль і регулювання токсичності та димності відпрацьованих газів при виїзді автомобілів з автопідприємств, при технічному огляді, а також на автодорогах; спорудження та оснащення контрольно-регулюючіх пунктів для перевіркі и зниження токсичності відпрацьованих газів транспортних засобів; розроблення прістроїв для очищення відпрацьованих газів двігунів та оснащення ними транспортних засобів; впровадження жорсткого контролю за якістю пального, запровадження поетапності припинення використання етилованого бензину.

Основные критерии для выбора технологической схемы и состава сооружений для подготовки питьевой воды

Белоног Н.А., руководитель доц. Бабенко Л.В.

Национальная металлургическая академия Украины

Выбор технологической схемы улучшения качества воды зависит не только от качества воды источника и требований потребителя, но и от количества потребляемой воды. Например, для обработки небольшого количества цветной или мутной воды не может быть рекомендована без изменения (по экономическим соображениям) основная технологическая схема.

Определение оптимального состава реагентов, мест их ввода в обрабатываемую воду, выбор типа и конструкции водоочистного сооружения должны производиться на основании тщательного рассмотрения данных химического и технологического анализов исходной воды и изучения опыта использования аналогичной технологии в подобных условиях. Однако, некоторые решения могут быть приняты априорно на основании обобщения имеющегося опыта эксплуатации водоочистных комплексов в аналогичных условиях.

При предварительном хлорировании воды, коагулировании ее примесей с последующим отстаиванием и фильтрованием не удается достичь полного удаления болезнетворных микроорганизмов. До 10% хлоррезистентных бактерий и вирусов, среди которых могут быть и патогенные, сохраняют свою жизнеспособность. Поэтому заключительным этапом подготовки воды питьевой кондиции является ее обеззараживание.

В технологии водоподготовки известно много методов обеззараживания воды, которые можно классифицировать на четыре основные группы: термический; с помощью сильных окислителей; олигодинамия (воздействие ионов благородных металлов); физический (с помощью ультразвука, радиоактивного излучения, ультрафиолетовых лучей).

В работе проведен сравнительный анализ основных известных технологий и применяемого оборудования, определены условия их применения, основные достоинства и недостатки. Предложены конструктивные и технологические решения по подготовке маломутных вод, извлечения из воды планктона или крупных плавающих примесей, устранения нежелательных привкусов и запахов при кратковременных периодах возникновения их в водоисточнике.