Розробка нової моделі комерціалізації результатів науково-технічних розробок

Торосян С.Г., керівник проф. Трегубенко Г.М.

Національна металургійна академія України

Проведене дослідження теоретичних засад, світового досвіду, законодавчої бази в сфері організації та управління інноваційними процесами дозволило розробити теоретичні положення і нові підходи до формування організаційно-економічного механізму комерціалізації науково-технічних розробок.

Розвиток відносин з приводу впровадження науково-технічних розробок та інтенсифікації інноваційних процесів на сучасному етапі розвитку світової економіки призводить до виникнення нових явищ у функціонуванні економічних систем, які ще недостатньо теоретично обгрунтувані та проаналізовані. Виникають нові організації, які класифіковано як “інноваційних посередників”, оскільки останні, не беручи безпосередньої участі у створенні інновації, оптимізують напрями руху та обсяги фінансових, інформаційних, матеріально-технічних і людських ресурсів з метою комерціалізації науково-технічних розробок. Через високу ефективність функціонування запропоновано створення національної мережі інноваційного посередництва на базі існуючих організацій і установ науково-технічної та інноваційної сфери. Теоретичне обгрунтування та структуризація процесу комерціалізації дозволили розробити модель комерціалізації науково-технічних розробок, яка надає додаткові можливості суб’єктам інноваційної діяльності отримувати прибуток та збільшувати вірогідність успішної реалізації проектів через роботу із інноваційним посередником.

Соціальні аспекти управління сферою інтелектуальної власності на підприємстві

Никифорова К.Т., керівник проф. Трегубенко Г.М.

Національна металургійна академія України

Нині, на 20-му році незалежності, задекларований перехід України до інноваційної моделі розвитку вимагає вирішення цілого ряду основоположних завдань. Одним із них є формування в державі цілісної системи для ефективного перетворення нових знань у нові технології, продукти та послуги, які будуть поставлятися на національний та зовнішній ринки. Адже суспільне розуміння приходить до відомого вже висновку, що інтелектуальна власність є одним із найбільш цінних людських капіталів. У міру істотного значення інтелектуальної діяльності, особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також інтенсивно зростає. Саме тому інтелектуальна власність часто стає об’єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання.

Розвинута країна не може обійтися без доброї патентної системи, а значить без винахідників та їх винаходів. Так до цього повинні ставитися керівники державних установ та підприємств. Здобуття Україною статусу незалежної держави в умовах переходу від планової до ринкової економіки потребує вирішення життєво-необхідної для держави проблеми – забезпечення конкуренто­спроможності вітчизняних товарів. Це стає можливим лише через застосування новітніх технологій, основою яких є інтелектуальна власність. Тому питання створення, захисту та ефективного використання об'єктів інтелектуальної власності стає першочерговим завданням. Міжнародна практика розвинених країн світу свідчить про велике значення і провідну роль інтелектуальної власності у процесі формування національного багатства.