Шляхи досягнення безвідходності у металургії

Ярова О.Г., керівник ас. Зосімов Б.Ю.

Національна металургійна академія України

Основний шлях захисту природи від шкідливого впливу промислових виробництв – створення екологічно безпечних технологічних процесів і безвідходних, на перших засадах маловідходних, виробництв. Тільки створення безвідходних виробництв слугує радикальною мірою охорони природи і оптимальною з точки зору економіки виробництва, тобто дозволяє вирішити проблему охорони навколишнього середовища не тільки технічно, але і з економічно розумними витратами.

При видобуванні металевої сировини найефективнішими напрямами (з урахуванням подальших переділів) є підвищення глибини збагачення сирої руди та підвищення вмісту цільового компонента в товарній руді. У металургійній промисловості найперспективнішими є технології прямого відновлення заліза (минаючи доменний процес), засновані на використанні залізорудних металізованих окатишів, природного газу та твердого палива; розширення використання киснево-конверторної виплавки та електроплавки (з безперервним литтям заготовок); підвищення частки металобрухту в шихті; подальший розвиток спеціальних методів виплавки сталі з підвищеними експлуатаційними характеристиками. У прокатному виробництві - це технологічні процеси, що об’єднують операції прокату і безперервної розливки, застосування термообробки, нанесення захисних покриттів та ін. У машинобудуванні та металообробці - застосування технологій пластичної деформації, сучасних методів оброблення металів.

Дослідження можливості формування екологічної мережі дніпропетровської області

Пігуль О.О. , керівник ас. Соболевська О.С.

Національна металургійна академія України

Перспективним механізмом вирішення екологічних проблем техногенно навантажених регіонів є формування екологічної мережі, єдиної територіально-функціональної системи, доцільність побудови якої зумовлена законами України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та «Про національну екомережу України» (від 24 липня 2004 р. N1864-IV).

Екологічна мережа дозволяє враховувати потреби і дикої природи, і людства, є важливим механізмом забезпечення та підтримування біорізноманіття, розвитку регіонів, створюється шляхом об’єднання об’єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних територій для збереження і відновлення якості навколишнього середовища.

Для формування екологічних мереж будь-якого рівня необхідно оцінити природний потенціал піддослідного регіону (області, району), з метою подальшого визначення його просторової структури та функціональних зв’язків.

За елементарну одиницю мережі, тобто окремий компонент з якого буде складатися екологічна мережа, можна взяти біогеоценоз. Каркасом екологічної системи може слугувати гідрографічна мережа, в межах якої існує та розвивається біогеоценоз, та ряд ландшафтних елементів: вододіли, долини рік, в межах яких розвиваються зональні біогеоценози, схилові землі.

Створення екологічної мережі Дніпропетровської області дозволить посилити функції самовідновлення та саморегулювання у навколишнього середовища регіону.