Удосконалення аналітичного обліку виробничих запасів

Арутюнова А.Є., керівник cт. викл. Безгодкова А.О.

Національна металургійна академія України

В умовах ринкової економіки актуальними є питання організації системи бухгалтерського обліку виробничих запасів. Від того наскільки правильно здійснено організацію обліку запасів, залежить точність визначення прибутку підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 «Запаси».

Номенклатура виробничих запасів на підприємстві зазвичай велика, тому актуальним є ведення їх аналітичного обліку. Підприємства використовують у своїй діяльності різни види палива. Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 № 291, бухгалтерський облік палива і паливно-мастильних матеріалів на підприємствах ведеться на субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) на якому обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів та в інших цілях.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві. За дебетом субрахунку 203 «Паливо» відображаються надходження палива і паливно-мастильних матеріалів на підприємство, за кредитом - витрачання на виробництво, відпускання (передачу) на сторону, уцінка тощо.

З позицій удосконалення організації аналітичного обліку виробничих запасів пропонується для субрахунку 203 «Паливо» введення додаткових субрахунків (рахунків другого, третього порядку),за марками палива і далі за їх видами.Наприклад, субрахунок 2031 «Дизельне паливо»,2031.1 – «Дизельне поливо – А», 2031.2 - «Дизельне поливо –З», 2032 «Паливо», 2032.1 – «Паливо А-92», 2032.2- «Вугілля».

Впровадження та використання додаткових субрахунків забезпечить більш ефективну та оперативну обробку облікових даних, що зможе знизити трудомісткість вказаного процесу. Крім того, використання додаткових субрахунків системі бухгалтерського обліку дозволить контролювати витрачання запасів певної групи, та у будь-який момент надавати оперативну інформацію керівництву для прийняття управлінського рішення.

Напрями удосконалення системи обліку дебіторської заборгованості

Боброва М.П., керівник ас. Канська О.І.

Національна металургійна академія України

Сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду проблем, однією з яких є гармонізація ведення обліку дебіторської заборгованості вітчизняними підприємствами з міжнародними стандартами та вимогами. На сьогоднішній день повернення коштів дебіторами є однією з основних проблем підприємства. Зростання обсягів дебіторської заборгованості призводить до погіршення стану ліквідності підприємств, тим самим збільшуючи ризик банкрутства.

Глобалізація світової економіки та інтеграція України до міжнародної спілки призводить до необхідності врахування та засвоєння міжнародного досвіду як з обліку в цілому, так із обліку дебіторської заборгованості як невід’ємної його частини.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок про необхідність приділення особливої уваги аналітичному обліку дебіторської заборгованості, який необхідно здійснювати окремо за наступними видами:

• заборгованістю покупців, терміни погашення якої не настали;

• заборгованістю за розрахунковими документами, не оплаченими вчасно покупцями і замовниками;

• товарами на відповідальному зберіганні у покупців через відмови від прийняття розрахункових документів до оплати за різними підставами.

Результати накопичення, обробки та аналізу інформації за визначеними напрямками можуть бути використані при розрахунку величини резерву по сумнівних боргах, а також для прийняття рішень по керуванню дебіторською й кредиторською заборгованостями.