Механізм передачі виключних прав на об’єкт промислової власності

Дернова К.В., керівник проф.. Петренко В.О.

Національна металургійна академія України

Економічне положення нашої держави залежить, в першу чергу, від використання результатів науково-технічного прогресу на виробництві. А це, в свою чергу, передбачає інтенсифікацію виробництва, із застосуванням новітніх технологій, які забезпечують випуск соціально-значущої продукції.

В даному контексті важливу роль грає використання об’єктів права промислової власності, які є результатом інтелектуальної діяльності людини.

Переважно об’єкти промислової власності використовуються у громадському обороті, після їх передачі від виробника до користувача.

Продаж ліцензії на використання об’єкту промислової власності є одним з найпоширеніших способів комерціалізації об’єктів промислової власності. Договір про передачу права власності на промисловий зразок здійснюється на основі ліцензійної угоди, складеної у письмовій формі, котра набирає чинності після підписання її сторонами і реєстрації в Установі. Виключна ліцензія передбачає передачу ліцензіаром власних виключних майнових прав на певний об’єкт інтелектуальної власності у повному обсязі. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (КМ) ліцензіату у певному обсязі, залишаючи за собою право використовувати винахід у частині, що не передається ліцензіату. Крім того, в угоді за виключною ліцензією ліцензіар може обмежити права ліцензіата стосовно строку дії угоди, території та виду використання.

Передача виключних прав на об’єкти промислової власності має позитивний ефект як для виробника, який отримує прибуток від створення об’єкту, так і для підприємства, яке використовує його, в результаті чого має вдосконалення виробництва та підвищення прибутку.

Обгрунтування актуальності проектів оновлення виробництв шляхом включення в обіг обєктів інтелектуальної власності

Бєлікова Є.С., керівник проф. Петренко В.О.

Національна металургійна академія України

Найефективнішим шляхом інтенсифікації виробництва металургійних підприємств є його перехід на економічно-інноваційну модель розвитку. Інноваційні методи виробництва сприяють розвитку металургійної галузі, підвищують рівень екологічної безпеки виробництва, забезпечують модернізацію технічної бази підприємства тощо.

На початку 90-х років Україна пішла шляхом приватизації металургійних комбінатів. При цьому держава не вимагала від нових власників істотних інвестицій в управління виробництвом і технічне переозброєння. На багатьох металургійних підприємствах і до сьогодні використовується застаріле обладнання та застарілі технології виробництва, що знижує їх конкурентоспроможність не тільки на рівні підприємств металургійної галузі в Україні, а й зменшують досягнення нашої держави в світовому науково-технічному прогресі.

Сьогодні металургійна галузь України потребує необхідної модернізації підприємств на основі інновацій для збільшення обсягів виробництва, зменшення собівартості продукції, а також пристосування до ресурсів сьогодення. Втілення у практику металургійних підприємств об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) забезпечує необхідний рівень оновлення, модернізації виробництва та підвищення конкурентоспроможності, а також дозволяє збільшувати обсяг виробництва, підвищувати прибутковість та конкурентноздатність, прискорюючи появу на ринку принципово нової продукції (нових властивостей продукції), нових матеріалів, нового обладнання, нових методів організації виробництва (нових технологій) та створення нових організаційних структур.

На відміну від виробничого процесу, інноваційна діяльність характеризується кінцевою метою – задоволенням нової суспільної потреби; невизначеністю шляхів досягнення мети; неможливістю детального планування та підвищеним ризиком; необхідністю втручання держави в її регулювання та стимулювання; особливим механізмом зацікавленості учасників інноваційного процесу.

Необхідно зазначити, що наразі всі підприємства незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо управління та розпорядження ОПІВ як передумову планування свого розвитку і проводити політику у цій сфері, яка полягає в створенні портфеля ОПІВ, здійсненні всебічної і надійної охорони ОПІВ; запобігання порушень прав інтелектуальної власності тощо.