Студентське самоуправління як форма громадського самоврядування

Порубай М.Л., керівник проф. Побочий І.А.

Національна металургійна академія України

Студентські роки більшість вважає чи не найкращими роками у своєму житті. Саме за студентства кожен стає по-справжньому дорослою людиною, сам приймає рішення, вирішує власні проблеми. І значна частина цих проблем - суто студентські проблеми, внутрішні проблеми навчального закладу. Чекати на те, що проблеми хтось вирішить замість нас - доволі наївна думка. Саме тому необхідно об’єднуватися разом. А це і є студентське самоврядування, коли студенти спільно вирішують наболілі питання.

Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

В період активного утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства актуальною залишається гармонізація нашої системи освіти з європейською. Україна прагне стати повноправним учасником Болонського процесу. Тому організація і зміст освіти у рідних alma-mater повинні відповідати світовим вимогам, однією з яких є функціонування сильного самоврядування як "конструктивного партнера у створенні Європейського простору вищої освіти".

Молодь в усі часи була найменш консервативною за своїми ціннісними орієнтаціями, найбільш чутливо реагувала на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів, тому можна з повним правом розглядати молодь, а особливо студентство, своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства.

Молодіжні рухи в усьому світі мають тривалу історію розвитку, вони стали практичними засобами самореалізації для багатьох молодих людей. Будь-який молодіжний рух є засобом, що відкриває канали зв’язку в межах одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед суспільством загалом. Представники вітчизняної науки пропонують розглядати такі рухи, по-перше, як одну з найбільш динамічних і мінливих форм соціальної активності молоді та способів вираження її соціально-політичних і громадських ініціатив, по-друге, як один із механізмів участі молоді у суспільних процесах за допомогою колективних (як організованих, так і неструктурованих) форм прояву її самодіяльності на засадах спільних інтересів, і лише у вужчому розумінні – як систему молодіжних громадських об"єднань.

Молодіжні організації дозволяють адекватно відрегулювати відносини молоді з державою, її структурами. Студентська молодь завжди була в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів, а нерідко ставала і їх рушійною силою.

Новые информационные технологии и политика

Ящишина Т.С., руководитель доц. Амельченко А.Е.

Национальная металлургическая академия Украны

Общество, которое неспособно социально и политически меняться одновременно с происходящей ныне информационной технологической революцией, неминуемо оказывается неспособным эффективно использовать новые технологии. Вместе с тем, внедрение информационных технологий изменяет саму социально-политическую реальность.

В-первых, политическое поведение людей в информационном обществе определяется плюрализмом мнений и интересов, а не является прямым выражением их социально-классовой принадлежности. Как индивиды, они сами определяют себя в каждой конкретной ситуации, в качестве рабочих, мужчин, женщин, христиан, представителей той или иной этнической группы и т.д. Вот почему все, имеющие какое-либо значительное влияние, политические партии в информационном обществе больше не апеллируют только к какому-то одному классу, они обращаются ко всему обществу. Ибо многие политические вопросы в таком обществе приобретают глобальный характер и непосредственно касаются жизненных, а, следовательно, и политических интересов всех людей. Таким образом, оставаясь формально классово структурированным, информационное общество характеризуется фактически бесклассовой политикой, а классовая политика в нем “исчезает”.

Во-вторых, меняются принципы политического объединения, политическая стратегия. Принципом объединения граждан информационного общества в партии и политические группы становится не их социально-классовая принадлежность, а политические программы, представляемые какой-либо личностью. Следствием этого является проявление еще одной важной характеристики общества: осуществляется переход от политических партий, основанных на классовых интересах, к партиям, основанным на программе действий В условиях ослабления, внутриклассовых связей, единственным и очень эффективным каналом взаимодействия и взаимопроникновения между партиями и обществом, между партийными лидерами и гражданами становятся средства массовой информации – важный политический инструмент формирования, политики.

В-третьих, демократия эволюционизирует в сторону демократии участия (participatory democracy). Информационные технологии коренным образом изменяют элементы экономики, их субординацию и способы взаимодействия. Компьютерные технологии увеличивают реальную власть каждой личности, давая ей возможность более эффективно и в большем объеме следить за действиями своего правительства, нежели правительство может следить за действиями личности