Дослідження архітектури підприємства

(ENTERPRISE ARHITECTURE, EA)

Варяничко І. Г., керівник ст. викл. Сидоренко Л.Ю.

Національна металургійна академія України

Основу процесу вибудовування ЕА складає процес планування, орієнтований на створення архітектури для підтримки бізнесу підприємства, який декларує 10 етапів: ініціація; попереднє бізнес-моделювання; формування знімка підприємства; опис поточних систем і технологій; формування архітектури даних; додатків; технічної архітектури; розробка плану реалізації; заключне планування та перехід до реалізації.

Цикл вибудовування архітектури підприємства реалізують основні учасники цього процесу: топ-менеджери (моніторинг оточення; ідентифікація загроз і можливостей; пропозиція нових цілей і стратегій) – архітектори, як постачальники завдань на архітектурні зміни (ідентифікація процесів, що потребують змін) – системні аналітики (реалізація змін у прцесах) – виконавці процесів (оцінка існуючих процесів) – це є зовнішнє коло циклу, що контактує із зовнішнім світом. Також існує коло внутрішнього середовища, яке динамізує завдяки: менеджерам-власникам процесів (пропозиція змін у процесах) – архітекторам – аналітикам бізнес-процесів та тим же самим виконавцям процесів.

Середовище моделювання архітектури підприємства повинно охоплювати чотири компонента, які можливо розглядати як його інструментарій:

І Блок елементарних об’єктів підприємства (опис цих об’єктів стосовно конкретного продукту/послуги; засоби для породження відповідних уявлень – ERP, SCM, CRM, CУБД);

ІІ Блок моделей архітектури підприємства (безпосередньо процесно-функціональні, інформаційні, ресурсні, організаційні моделі; засоби моделювання, які забезпечують аналіз, проектування і використання певних моделей);

ІІІ Блок мов і методологій моделювання (загальномодельні конструкції; процеси моделювання архітектури; засоби, що підтримують процес визначення і модифікації методологій і мов);

IV. Блок мов мета-моделювання і мета-методологій, який призначено для опису концепції, синтаксису і семантики мов моделювання і методологій їх застосування, а також для опису процесів побудови цих мов і методологій.

У деяких країнах світу державні директиви вимагають від підприємств наявності чітко описаної архітектури. За прогнозами провідних консалтингових компаній через декілька років архітектура перетвориться для підприємства в головний засіб управління змінами.

Прийняття економічних рішень на базі методів оцінки активів мсфз

Прокопчук Ю.В.,керівник ст. викл. Сидоренко Л.Ю.

Національна металургійна академія України

Активи компанії є об’єктами економічних відносин, що знаходяться у ситуації коли об’єкт контролюється суб’єктом відповідно до базових положень концепції умовно-грошових потоків (CCF). Реалізація економічного рішення породжує додатні і від’ємні умовно-грошові потоки (CCF). Різниця додатніх CCF(X) і від’ємних CCF(Y) умовно-грошових потоків (CCF), які є імовірним наслідком реалізації економічного рішення, відповідно складають вартість певного економічного рішення (R).

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) передбачають відображення активів у бухгалтерському обліку відповідно до чотирьох різноманітних методів оцінки активів:

1) «фактичної вартості придбання»;

2) «відновленої вартості»;

3) «можливої ціни продажу»;

4) «дисконтованої вартості».

Дисконтована вартість активу, по суті, і становить вартість економічного рішення «продовжити контроль над активом». Відображення активів відповідно до методу дисконтованої вартості має наступний вигляд:

Використання даного методу оцінки активів є найбільш коректним, по-перше, оскільки він передбачає відображення активів за вартістю, а не за ціною; по-друге – оскільки він передбачає відображення активів за вартістю економічного рішення «продовжити контроль над активом» –R₁₁, а так як активи становлять собою об’єкти економічних відносин, що знаходяться у ситуації – об’єкт контролюється суб’єктом, то по відношенню до них рішення типу R₁₁ може бути прийнято; по-третє, оскільки він передбачає визначення обох елементів вартості економічного рішення: і від’ємного CCF (Y) і додатнього CCF (X), що є імовірним наслідком реалізації певного економічного рішення.

Отримані результати і проведені дослідження свідчать на користь того, що відображення активів у відповідності до методу дисконтованої вартості, який по суті, становить собою відображення активів за вартістю, що відповідає «цінності використання», представленої у МСФЗ, найбільшою мірою відповідає меті фінансової звітності, забезпечує можливість адекватного відображення фінансового стану компаній, зміни їх фінансового стану і результатів діяльності.