Удосконалення обліку розрахунків з постачальниками в умовах промислового підприємства

Слісаренко І.Г., керівник доц. Зелікман В.Д.

Національна металургійна академія України

Однією з важливих складових діяльності бухгалтерії промислового підприємства є облік його розрахунків з постачальниками. При цьому нормальним станом будь-якого діючого підприємства є наявність зобов’язань, інформація про структуру та обсяги яких необхідна як для зовнішніх користувачів фінансової звітності, так і для керівництва самого підприємства. Це призводить до потреби забезпечення постійного контролю поточного стану розрахунків з постачальниками, відстеження та аналізу тенденції їх змін та, відповідно, до необхідності удосконалення обліку розрахунків з постачальниками в умовах промислового підприємства.

В Україні бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", на якому відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги – за дебетом цього рахунку відображаються суми оплачених рахунків, за кредитом враховується сума матеріальних цінностей, що надійшли, виконаних робіт і послуг [1].

З метою забезпечення визначення змін величини та прогнозування стану боргових зобов’язань постачальників та підрядників, перевірка стану розрахунків з ними має здійснюватися по наступних основних напрямках:

- перевірка наявності і правильності оформлення документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних цінностей, робіт, послуг;

- перевірка правильності і вчасності оплати за отримані матеріали, роботи, послуги;

- перевірка повноти і правильності оприбуткування отриманих цінностей;

- перевірка своєчасності і правильності проведення інвентаризації фінансових зобов’язань підприємства з метою виявлення їх реальності.

Тому на підставі аналізу особливостей ведення бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками в Україні пропонується запровадити додаткову форму бухгалтерської звітності, яка була б єдиною для кожної галузі та відображала б розгорнуту інформацію про стан розрахунків підприємства з постачальниками. Створення такої форми, яка може бути включена до складу фінансової звітності підприємства, дозволить контролювати динаміку, склад, причини та строки утворення заборгованості, що сприятиме удосконаленню організації розрахунків з постачальниками в умовах промислового підприємства.

Література:

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань підприємств і організацій із змінами // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0893-99

Удосконалення обліку заробітної плати на прикладі зат «енегроресурси»

Солнцева А.М., керівник ст. викл. Акімова Т.В.

Національна металургійна академія України

Проблема організації оплати праці на підприємстві є однією з найбільш гострих. Актуальність проблеми зростає на фоні соціально-економічної кризи в країні. В умовах спаду продажів (укладання договорів страхування), скорочення чисельності працівників відбуваються зміни в організації праці та її оплаті. Це потребує всебічного моніторингу, аналізу і контролю за цим процесом в Україні.

Важливим питанням удосконалення обліку заробітної плати на даному підприємстві є реформування саме аналітичного обліку. Аналітичний облік повинен формувати детальну інформацію про всі показники стосовно питань оплати праці. В зв’язку з цим існуючу модель аналітичного обліку оплати праці на ЗАТ "ЕНЕРГОРЕСУРСИ" слід упорядкувати й удосконалити. З цією метою пропонується ввести певні субрахунки другого порядку до субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою": 6611 "Розрахунки з персоналом за звітний період"; 6611.1 "Виплати за окладами і тарифами"; 6611.2 "Виплати за невідпрацьований час", 6611.3 "Заохочувальні виплати", 6611.4 "Виплати комісійних винагород", 6611.5 "Виплати нарахованих відпускних", 6611.6 "Інші виплати персоналу", 6612 "Виплати при звільненні"; 6613 "Виплати після закінчення трудової діяльності"

Ще одним, не менш важливим питанням щодо оплати праці є стимулювання працівників. Однією з форм винагороди за працю, що останнім часом все активніше використовується в регулюванні трудових відносин на національному ринку праці, є соціальний пакет, під яким у широкому значенні слід розуміти надання підприємством ЗАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» благ у вигляді пільг, компенсацій, привілеїв і соціальних гарантій, які перевищують розмір його основної заробітної плати. В узагальненому вигляді зміст конкурентного пакета можна подати як сукупність чотирьох блоків: забезпечення здоров'я; розвиток корпоративної культури, навчання, підвищення кваліфікації за рахунок підприємства; відпочинок та розваги; мотивація праці. Соціальний пакет, включаючи його структуру та величину, є потужним інструментом впливу на рівень психологічного та фізичного залучення працівника, індивідуальну й організаційну дієвість, а відтак, тривалість і успішність трудових відносин між працівником і роботодавцем. Для обліку виплат працівникам за соціальним пакетом таж доцільно вирисовувати окремий субрахунок.