Менеджмент і ефективні шляхи розвитку металургії в україні

Коцуба Д.В., керівник доц. Черченко О.Л.

Національна металургійна академія України

Формування, розвиток і використання конкурентних певних переваг наших фірм за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання в менеджменті економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії є особливо важливим для галузей, що працюють на експорт, перш за все металургійних підприємств.

Металургія, гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є основним донором бюджету, забезпечуючи понад 40% надходжень валюти в країну. Майже 30% становить його частина у валовому внутрішньому продукті. Разом з тим необхідно підкреслити, що сьогодні ГМК, як єдиного цілого не існує, є певна кількість металургійних, гірничорудних та інших підприємств, що розташовані на території держави.

Необхідна модернізація підприємств ГМК в напрямі нарощування експортного потенціалу та розширення обсягів виробництва продукції високого ступеня переробки і вищої якості. Найгострішою для металургії України є проблема тепло та енергозбереження, перехід до нових технологічних напрямів, зокрема, конвертерний спосіб виплавляння і безперервне лиття слябів та ін.

Нові ефективні рішення для економії енергоресурсів у металургії України впроваджуються поки ще повільно тому, що, незважаючи на технічне та технологічне відставання ряду металургійних підприємств, у їхніх власників нерідко відсутня мотивація для проведення реконструкції і модернізації виробництва, для вкладання в цей напрям значних фінансових ресурсів. Корінні зміни способів виробництва металопродукції повинні відбуватись сьогодні і плануватись на перспективу. В цьому процесі необхідні мотиваційні заходи економічного і адміністративного характеру з боку держави.

Міжнародний ринок інвестицій: критерій доцільності інвестування

Уласевич А.О., керівник доц. Черченко О.Л.

Національна металургійна академія України

У сучасних умовах світове господарство особливо складним механізмом світової економічної системи виступає міжнародний інвестиційний ринок, на якому відбувається формування та перерозподіл фінансових ресурсів між різними країнами.

Міжнародний інвестиційний ринок відрізняється від інших специфічним характером свого товару, яким виступають міжнародні інвестиції. В економічній літературі міжнародні інвестиції визначаються як міжнародні потоки капіталів, що здійснюються у формі прямих та портфельних інвестицій. Відповідно, міжнародний інвестиційний ринок поділяється на ринок об’єктів реального інвестування та фінансовий ринок .

У світовій практиці обсяг таких інвестицій розглядається як один із найважливіших показників процвітання національної економіки, як фактор макроекономічної стабілізації країни.

Розглядаючи міжнародний інвестиційний ринок, необхідно визначити, що стимулює потоки міжнародних інвестицій і які фактори є визначальними в рішенні інвестувати в ту чи іншу країну. Пояснення руху міжнародних інвестиційних потоків надають теорії міжнародних інвестицій. Першою теорією, прямих іноземних інвестицій є теорія руху капіталу, яка базується на припущеннях про досконалу конкуренцію і пояснює рух капіталу різницею у відсоткових ставках між країнами. Другою теорією, яка пояснює, чому прямі іноземні інвестиції можуть бути найбільш привабливою формою використання іноземного капіталу, є теорія інтерналізації прямих іноземних інвестицій. Третю теорію є електрична теорія пояснює розміщення міжнародного виробництва особливостям приймаючих країн.

Врахувавши економічну суть інвестицій, можна зробити висновок, що інвестування є вкладенням капіталу у всіх його формах в різні об’єкти з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або не економічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов’язане з чинниками часу, ризику і ліквідності.