Удосконалення обліку запасів

Піддубна А.В., керівник ст. викл. Білова О.С.

Національна металургійна академія України

Важливим напрямком удосконалення організації оперативного і складського обліку запасів є раціоналізація форм документів, документообігу і всієї системи оформлення, реєстрації і обробки документів. Різновид форм облікових документів, в тому числі лімітно-забірні картки, вагомо ускладнюють роботу з обліку матеріальних ресурсів на складах підприємств виробничих підрозділів, в групах відділів матеріально-технічного забезпечення.

Облікова інформація в системі матеріально-технічного забезпечення на підприємстві характеризується не тільки значними обсягами, однак і подібністю її утворення за окремі періоди. Наприклад, лімітно-забірні картки, як правило, оформлюються на підприємствах нерегулярно і надходять у відділи матеріально-технічного забезпечення і в бухгалтерію у великій кількості і в основному під кінець місяця. Відповідно правилам систематичного використання ресурсів відпуск матеріалів, які систематично використовуються у виробництві, оформлюється лімітно-забірними картками, а у всіх інших випадках матеріальними вимогами.

Подібні надходження облікових документів на обробку і характерна тенденція збільшення їх кількості у кінці місяця значно ускладнюють роботу заводських складів підприємств і в групах матеріально-технічного забезпечення. Обсяг облікових робіт на кінець місяця зростає, що суттєво впливає на кількість роботи. Для вирішення цієї проблеми необхідно удосконалювати систему обліку, усувати дублювання інформації в різних документах, уніфікувати форми документів, регламентувати обсяг і терміни їх передачі на обробку.

Удосконалення обліку запасів підприємства слід робити за наступними напрямками:

- спрощувати оформлення операцій з надходжень і вибуття товарно-матеріальних цінностей (відпуск матеріалів у виробництво, де це доцільно, можна оформляти на основі встановленого ліміту безпосередньо в картках складського обліку матеріалів, передбачивши в них підпис особи, яка отримує цінності);

- слідкувати за ретельним та своєчасним проведенням інвентаризацій, контрольних і вибіркових перевірок, які мають важливе значення в збереженні матеріалів.

Вирішення цих і інших проблем дозволить налаштувати більш дійсний і менш трудомісткий облік і контроль за наявністю, рухом та використанням матеріальних ресурсів, а також досягнути їх економії.

ПІДСЕКЦІЯ ФІНАНСИ І КРЕДИТ

Процесний підхід у фінансовому управлінні підприємством

Мушников О.О., керівник проф. Харитонова Г.Г.

Національна металургійна академія України

В умовах недостатньої конкурентоспроможності українських підприємств на світовому ринку застосування процесного підходу у фінансовому управлінні організацією є актуальним і перспективним напрямком виходу зі сформованої ситуації.

Використання процесного підходу суб'єктами господарювання є однією з найважливіших ознак досконалого управління. Цей підхід, який використовується в якості базового в міжнародних стандартах ISO серії 9000:2000, насправді не новий. Ще наприкінці 60-х років була розроблена методологія структурного аналізу та проектування складних систем SADT.

Процесом називають стійку, цілеспрямовану сукупність взаємозалежних видів діяльності, що за певною технологією перетворює входи у виходи, які представляють цінність для споживача. Коли говорять про процесний підхід, мають на увазі насамперед те, що управління процесом і кожною із вхідних у нього робіт (діяльністю, підпроцесом, процесом другого або наступного рівнів або функцією) відбувається із застосуванням особливих методичних прийомів, досить добре розроблених і що дозволяють виключити багато помилок.

В основі процесного підходу до управління організацією лежить виділення в організації бізнес-процесів і управління цими бізнес-процесами.

Процесне управління - це управління компанією як системою взаємозалежних бізнес-процесів. Незважаючи на різноманіття підходів, вдається виділити, принаймні, два досить чітко виражених розуміння процесного підходу до управління підприємством.

 Перше розуміння процесного підходу засновано на комплексному, системному розгляді діяльності організації як сукупності процесів, розробці системи управління процесами з використанням принципів ISO серії 9000:2000.

Друге розуміння процесного підходу базується на виділенні в організації "наскрізних" процесів, їхньому описі й наступній реорганізації.