Основні напрями аудиту капітальних інвестицій

Погребняк О.І., керівник доц. Сокольська Р.Б.

Національна металургійна академія України

Одним з основних видів інвестиційної діяльності підприємств є капітальні інвестиції, обсяг яких представляє собою один з головних показників фінансово-господарської діяльності підприємств. Сучасні підприємства самостійно обирають найважливіші напрями своєї інвестиційної діяльності з урахуванням цілей свого розвитку, умов зовнішньоекономічного середовища, рівня свого виробничого та фінансового потенціалу.

Капітальні інвестиції здійснюються підприємствами в різноманітних формах, основними з яких є: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкція, модернізація, відновлення окремих видів устаткування, інноваційне інвестування в нематеріальні активи.

Оскільки здійснення капітальних інвестицій є дуже важливим та складним видом діяльності підприємств та може здійснюватися у різних формах особливого значення набуває облік і аудит капітальних інвестицій.

До основних задач, які розв'язуються про проведенні аудиту капітальних інвестицій, можна віднести наступні:

• оцінити відповідність прийнятої інвестиційної політики підприємства його установчим документам і чинному законодавству;

• перевірити правильність організації і методики ведення бухгалтерського обліку інвестицій, формування облікової політики і дотримання загальноприйнятих принципів обліку (особливу увагу необхідно приділити на принцип обережності);

• перевірити правильність оцінки інвестицій відображення їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;

• переконатися в порівнянності фінансових показників щодо інвестицій у відповідних облікових регістрах, Головній книзі і балансі;

• оцінити надійність і ефективність системи внутрішнього контролю (або функціонування внутрішнього аудиту) у процесі реалізації інвестиційного проекту;

Таким чином, проведення якісного аудиту капітальних інвестицій дозволить підвищити ефективність інвестиційної діяльності в цілому.

Удосконалення обліку заробітної плати

Потаман Ю.О., керівник проф. Шпанковська Н.Г.

Національна металургійна академія України

Розрахунок з оплати праці є одним з найважливіших об'єктів бухгалтерського обліку, що пояснюється соціальною значущістю заробітної плати, складністю законодавчого механізму регулювання оплати праці в країні, комплексною перебудовою організації заробітної плати в сучасних умовах господарювання. Реалізація завдань реформування системи бухгалтерського обліку та сучасні ринкові зміни діючої системи організації оплати праці потребують удосконалення обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві та її інформаційного забезпечення.

Одним з важливих питань реформування бухгалтерського обліку заробітної плати є вдосконалення діючої моделі аналітичного обліку. Дані аналітичного обліку відіграють важливу роль, характеризуючи розміщення та склад персоналу за місцями його використання, відпрацьований і невідпрацьований час, обсяг продукції, виконання норм виробітку, фонд заробітної плати і його структуру, динаміку заробітної плати за категоріями персоналу, місцями виникнення витрат.

Діючу модель аналітичного обліку оплати праці слід упорядкувати й удосконалити, а саме: ввести відповідні субрахунки до рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам": 661 "Розрахунки за заробітною платою": 6611 "Розрахунки за нарахованими виплатами": 66111 "Поточні виплати", 66112 "Заробітна плата за окладами і тарифами", 66113 "Інші нарахування з оплати праці", 66114 "Виплати за невідпрацьований час", 66115 "Премії та інші заохочувальні виплати", 66116 "Комісійні винагороди"; 6612 "Виплати при звільненні"; 6613 "Виплати після закінчення трудової діяльності"; 6614 "Розрахунки за виплатою відпускних".