694 4£*2$Ъ*~ 6.3. Окремі види непідприємницьких товариств
6.3.1. Об'єднання громадян
Закон України «Про об'єднання громадян» (1992) визначив правовий статус громадських організацій та об'єднань. Цей Закон не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (у тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.
Стаття 1 Закону «Про об'єднання громадян» встановлює, що об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод і незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.
Увага! Головною особливістю правового статусу членів громадських організацій та партій є те, що їх члени не мають жодних майнових прав щодо цих юридичних осіб і не мають права отримання прибутку та майна у випадку їх ліквідації.
6.3.2. Громадські організації
Громадські організації - це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Існують різні види громадських організацій: спортивні організації, творчі спілки, громадські організації жертв нацистських переслідувань, молодіжні та дитячі громадські організації.
Відповідно до ст. 9 Закону «Про об'єднання громадян» об'єднання утворюються і діють за всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.
До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки в більшості її областей.
До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.
Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. Поділ об'єднань громадян на всеукраїнські, місцеві та міжнародні не можна вважати як визнання за ними окремої організаційно-правової форми, оскільки в даному випадку йдеться тільки про територіальне поширення діяльності цих юридичних осіб. До того ж порядок їх створення, реорганізації та припинення, реалізації права власності, порядок управління не має жодних особливостей.
Громадські організації можуть бути як юридичними особами, так і не мати таких прав. Перші підлягають обов'язковій державній реєстрації. Другі легалізуються (офіційно визнаються) шляхом їх повідомлення про заснування. Такі об'єднання громадян не є суб'єктами цивільних правовідносин. Тому не можуть визнаватися суб'єктами права власності, бути учасниками договірних відносин, а також мати будь-які цивільні права та обов'язки, нести цивільну відповідальність.
Процедура легалізації громадських організації здійснюється відповідно до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 140. Легалізація всеукраїнських об 'єднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюється Мін' юстом, їх місцевих осередків та місцевих об'єднань громадян - Головним управлінням юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Кшвським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів. У разі реєстрації об'єднання громадян засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого Положенням зразка. Зареєстрованому об'єднанню громадян присвоюється відповідний номер, і воно вноситься до Реєстру об'єднань громадян.
Відомості про реєстрацію всеукраїнських об'єднань громадян та міжнародних громадських організацій Мін'юст подає в 10-денний термін до головного обчислювального центру Мінстату. Відомості про реєстрацію місцевих об'єднань громадян реєструючий орган передає органу державної статистики відповідно в області, районі,
місті. Для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про її заснування до легалізуючого органу подається заява, підписана не менш як трьома засновниками громадської організації або її уповноваженими представниками.
Органи, які реєструють громадські організації, також реєструють зміни до статутів цих юридичних осіб. Про реєстрацію змін установчих документів приймається відповідне рішення про реєстрацію змін з виконанням відповідної позначки на титульному аркуші статуту. Але надалі такі зміни до установчих документів реєструє також державний реєстратор відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України; громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку. Стаття 12 Закону «Про об'єднання громадян» встановлює, що членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами відповідно до законодавства. Так, Закон «Про молодіжні та дитячі громадські організації» встановлює, що індивідуальними членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 35 років, індивідуальними членами дитячих громадських організацій - особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників (ст. 5 Закону).
Громадські організації є суб'єктами права власності, тому мають право бути власниками майна та коштів, необхідних для здійснення їх статутної діяльності. Відповідно до ст. 21 цього Закону громадська організація набуває права власності на кошти та інше майно, передане їй засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом, а також на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств. Стаття 23 Закону «Про об'єднання громадян» передбачає, що право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди
тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами. Окремі функції щодо управління майном може бути покладено вищими органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань громадян.
Увага! Нотаріусам потрібно уважно вивчати статут об'єднання громадян для визначення компетенції органів управління щодо розпорядження майном об'єднання громадян.
З метою виконання статутних завдань і цілей відповідно до ст. 23 Закону зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахунковихустанов і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством.
Натомість ст. 86 ЦК передбачає можливість здійснення непідприємниць-кими товариствами та установами поряд зі своєю основною діяльністю підприємницької, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Ураховуючи норми ЦК і Закону «Про об'єднання громадян», можна зробити висновок, що громадські організації не мають права здійснювати підприємницьку діяльність, але отримувати прибутки від створених ними підприємницьких юридичних осіб мають право. Однак із цього загального правила є винятки, зокрема, щодо національних спортивних федерацій.
Законами України встановлено право створювати особливі види громадських об'єднань, зокрема громадські наукові організації1, громадські організації та інші об'єднання ветеранш вшни2, громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей
1 Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-XII (зі змінами, внесеними згідно з декретами і законами) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 12. - Ст. 165.
1 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із законами) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 45. - Ст. 425.
