Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя

1. Зубець P високий (>2,5мм) із загостреної верхівкою (“p-pulmonale”) у відведеннях ІІ, ІІІ, avF.

2. Тривалість зубця Р не перевищує 0,10-0,11 сек.

3. У відведенні V₁-V₁ зубець Р двофазний з позитивною загостреною першою фазою (“p-pulmonale”) (рис. 79 б, рис. 80).

Додаткова ознака:

у відведеннях І, avL, зубець Р низький, а у відведенні avL іноді інвертований.

Гіпертрофія лівого передсердя

1. Зубець Р роздвоєний ("двогорбий") із перевагою 2-ї фази (розщеплення на верхівці з інтервалом >0,03 с, “p-mіtrale”) у відведеннях І, ІІ, aVL, v₅-V₆.

2. Тривалість зубця P > 0,11-0,12 с.

3. Зубець P зі збільшеною амплітудою і тривалою другою негативною фазою у відведенні v₁ (рідше v₂) або негативною у відведенні v_1. (рис. 79 в, рис. 81.

Додаткова ознака:

Зубець P негативний або двофазний (непостійна ознака) у відведенні ІІІ.

Гіпертрофія обох передсердь

1. Зубець Р роздвоєний тривалістю більше 0,12 с (гіпертрофія лівого передсердя) з високою і загостреною першою фазою (гіпертрофія правого передсердя) – “p-cardіale” у відведенні ІІ.

2. У правих відведеннях ІІІ, aVF переважає ознака гіпертрофії правого передсердя (“p-pulmonale”).

3. У лівих відведеннях І, aVL, v₅-V₆ переважають ознаки гіпертрофії лівого передсердя (“p-mіtrale”) (рис. 79 г, рис. 82).

Рис. 79. Формування зубця Р у нормі та патології:

а) норма; б) гіпертрофія правого передсердя; в) гіпертрофія лівого передсердя; г) гіпертрофія обох передсердь.

Рис. 80. ЕКГ при гіпертрофії правого передсердя.

Рис. 81 ЕКГ при гіпертрофії лівого передсердя.

Рис.82. ЕКГ при гіпертрофії обох передсердь.

Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь

Індекс Макруза: , якщо

>1 – гіпертрофія лівого передсердя;

<1 – гіпертрофія правого передсердя

Гіпертрофія правого шлуночка

1. Відхилення ЕВС вправо (>+90 º, R_Ш/S_І).

2. Збільшення амплітуди зубця R у правих відведеннях ІІІ, aVF, v₁; Rv₁7мм або Rv₁ + Sv_5,6  10,5мм; синдром Rv₁Sv_2.

3. Збільшення амплітуди зубця S у лівих відведеннях І, aVL,V₅-v_6.

4. Розширення комплексу QRS >0,1 сек у правих відведеннях (збільшення часу внутрішнього відхилення у відведенні v₁>0,03 cек).

5. Поява у відведенні v₁ комплексу QRS типу rSR або QR.

6. Зсув сегмента ST донизу і поява негативного зубця T у правих відведеннях ІІІ, aVF, v₁-v_2.

7. Ознака повороту серця по годинниковій стрілці. Зсув перехідної зони (R = S) ліворуч у відведенні V₄-v₅ (рис. 83).

Рис. 83 ЕКГ при гіпертрофії правого шлуночка.

Гіпертрофія лівого шлуночка

1. Відхилення ЕВС ліворуч R_І/S_Ш, R_І+S_Ш >25мм (R_І 15мм; R_l 11мм) у відведенні aVL.

2. Збільшення амплітуди зубця R у лівих відведеннях І, aVL; Rv_5-6 >Rv₄; Rv₄ <Rv₆ (Rv_5,6 >25мм або Rv_5,6+Sv_1,2 35мм – в осіб старше 40 років; Rv_5,6+Sv_1,2 45мм – у молодих осіб).

3. Збільшення амплітуди зубця S у правих відведеннях ІІІ, aVF, v₁-v₂.

4. Розширення комплексу QRS >0,1 c у лівих відведеннях І, aVL, v₅-v₆ (збільшення часу внутрішнього відхилення QRS у відведеннях v₅-v₆ >0,05 c).

5. Зсув сегмента ST донизу і поява негативного або двофазного зубця T у лівих відведеннях І, aVL, v₅-v₆.

6. Синдром Tv₁ > Tv₆.

7. Ознака повороту серця проти годинникової стрілки: зсув перехідної зони (R = S) праворуч, у відведенні v₂, рідше у відведенні v₁, поглиблення зубця Qv_5,6, тобто QR (рис. 84).

Рис. 84. ЕКГ при гіпертрофії лівого шлуночка.