- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Контрольні питання
1. Правила та техніка дослідження пульсу
2. Характеристика основних властивостей пульсу, діагностичне значення їх змін.
3. Що таке вений пульс, його діагностичне значення
4.Нормативи артеріального тиску здорової дорослої людини
5.Правила та техніка вимірювання артеріального тиску
6.Діагностичне значення зміни артеріального тиску. Критерії визначення артеріальної гіпертензії
Тест-контроль
1. Для хвороб серцево-судинної системи характерне вимушене положення в ліжку:
А. Сидячи, спираючись руками на край ліжка
В. Сидячи з опущеними долілиць ногами
С. Лежачи на лівому боці
D. Сидячи в ліжку, нахилившись вперед, руками притискаючи передню стінку живота
Е. Лежачи на спині
2. Для хвороб серцево-судинної системи характерний відтінок шкірних покривів:
А. Жовтяничний
В. Бронзовий
С. Восковидний
D. Ціанотичний
Е. Рожевий
3. Серцеві набряки спочатку локалізуються:
А. На обличчі
В. На нижніх кінцівках
С. На руках
D. На повіках
Е. На губах
4. Біль за грудиною, що знімається нітрогліцерином, характерна для:
А. Артеріальної гіпертензії
В. Набутих вад серця
С. Міокардиту
D .Стенокардії
Е. Перикардиту
6. Пульсація сонних артерій найбільш характерна для:
А. Мітральної недостатності
В. Перикардиту
С. Мітрального стенозу
D. Аортальної недостатності
Е. Артеріальної гіпертензії
7. Блідість шкіряних покривів є ознакою:
А. Недостатності тристулкового клапана
В. Мітрального стенозу
С. Аортальної недостатності
D Аортального стенозу
Е. Мітральної недостатності
8. Хворий 52 років ранком під час ходьби на роботу періодично відзначає виникнення короткочасного почуття стиснення за грудиною. Під час нападу хворий сповільнює ходу або зупиняється. Вперше почуття стиснення виникло приблизно місяць назад. Про яку патологію можна думати на підставі скарг хворого?
А. Стенокардія
В. Інфаркт міокарда
С. Міокардит
D. Перикардит
Е. Мітральний стеноз
9. Хворий 48 років скаржиться на напад болю за грудиною, котрий нічим не припиняється, більше 30 хвилин, біль стискаючого і пекучого характеру, що супроводжується ірадіацією в ліве плече, руку, під ліву лопатку. Про яку патологію можна думати на підставі скарг хворого?
А.Стенокардія
В. Інфаркт міокарда
С. Міокардит
D. Напад серцевої астми
Е. Тромбоемболія легеневої артерії
10. Жінка 46 років, котра страждає тромбофлебітом, перебуваючи в хірургічному відділенні, на 7-ой день після операції з приводу гострого холециститу, при спробі сісти, раптово відчула ядуху. Про яку патологію можна думати на підставі скарг хворої?
А.Стенокардія вперше виявлена
В. Інфаркт міокарда
С. Міокардит
D. Напад серцевої астми
Е. Тромбоемболія легеневої артерії
11. У хворого при огляді передсерцевої ділянки визначається пульсація праворуч від рукояті грудини в I-ІІ міжребер’ях. Ваше діагностичне припущення.
A. Аневризм висхідного відділу аорти
B. Пульсація печінки
C. Пульсація черевної аорти
D. Аневризма серця
E. Легенева гіпертензія
12. Верхівковий поштовх зміщений ліворуч на 2 см, розлитий, високий, сильний, резистентний. Ліва межа відносної серцевої тупості зміщена ліворуч. Причина цих змін.
А. Мітральна недостатність
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
D. Перикардит
Е. Аортальна недостатність
13. При пальпації передсерцевої ділянки над аортою під час систоли визначається «котяче муркотіння». Верхівковий поштовх високий, розлитий, резистентний. Ліва межа відносної тупості серця зміщена ліворуч. Діагностичне припущення.
А. Аортальний стеноз
В. Мітральна недостатність
С. Мітральний стеноз
D. Аортальна недостатність
Е. Аневризма аорти
14. У другому міжребер’ї праворуч видна пульсація аорти.ширина Судинний пучок становить 16 см. Причина цих змін.
А. Аортальний стеноз
В. Аортальна недостатність
С. Мітральний стеноз
D. Аневризма аорти
Е. Мітральна недостатність
15. Перкуторно визначені такі межі відносної тупості серця: права – на 3 см назовні від правого краю грудини, верхня – верхній край III ребра по лівій парастернальній лінії, ліва – на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії. Дайте оцінку меж відносної тупості серця.причина в г с
А. Дилатація лівого шлуночка
В. Дилатація правого шлуночка
С. Дилатація лівого і правого шлуночків
D. Дилатація правого шлуночка і правого передсердя
Е. Дилатація правого шлуночка і лівого передсердя
16. Перкуторно межі відносної тупості серця: права – на 3,5 см назовні від правого краю грудини; верхня – верхній край II ребра по лівій парастернальній лінії; ліва на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії. Які відділи серця змінені?
А. Дилатація лівого шлуночка
В. Дилатація лівого і правого шлуночка
С. Дилатація лівого передсердя і лівого шлуночка
D. Дилатація лівого передсердя і правого шлуночка
Е. Дилатація правого передсердя і правого шлуночка
17. Перкуторно визначені такі межі відносної тупості серця: права на 1,5 см назовні і праоруч від грудини, верхня – в II міжребер’ї, ліва – на 0,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Які відділи серця змінен?
А. Дилатація лівого шлуночка
В. Дилатація лівого і правого шлуночка
С. Дилатація лівого передсердя і лівого шлуночка
D. Дилатація лівого передсердя і правого шлуночка
Е. Дилатація правого передсердя і правого шлуночка
18. При мітральному стенозі зміщаються назовні такі межі відносної тупості серця:
А. Права і ліва
В. Ліва і верхня
С. Верхня і права
D. Права, верхня, ліва
Е. Ліва
19. При стенозі вустя аорти зміщаються назовні межі відносної тупості серця:
А. Права і ліва
В. Права і верхня
С. Ліва
D. Права
Е. Права, ліва і верхня
20. При недостатності клапанів аорти межа відносної тупості серця зміщається:
А. Праворуч і догори
В. Праворуч і ліворуч
С. Догори і ліворуч
D. Ліворуч
Е. Праворуч
21. Назвати основний компонент першого тону:
А. Напруга і коливання клапанів аорти
В. Скорочення передсердя
С. Напруга клапанів легеневої артерії
D. Напруга і коливання мітрального клапана
Е. Скорочення лівого щлуночка
22. При якій патології виявляється послаблення першого тону на верхівці серця:
А. Мітральна недостатність
В. Стеноз вустя легеневої артерії
С. Гіпертонічна хвороба
D. Мітральний стеноз
Е. Аортальна недостатність
23. При якій патології виявляється посилення першого тону на верхівці серця:
А. Мітральна недостатність
В. Аортальний стеноз
С. Гіпертонічна хвороба
D. Мітральний стеноз
Е. Аортальна недостатність
24. При якій ваді вислуховується систолічний шум у місці прикріплення мечоподібного відростка?
А. Мітральний стеноз
В. Мітральна недостатність
С. Стеноз вустя аорти
D. Аортальна недостатність
Е. Недостатність тристулкового клапана
25. При якій ваді вислуховується діастолічний шум у точці Боткіна-Ерба?
А. Мітральний стеноз
В. Мітральна недостатність
С. Аортальний стеноз
D. Аортальна недостатність
Е. Недостатність тристулкового клапана
26. При якій ваді систолічний шум проводиться на сонні артерії?
А. Мітральний стеноз
В. Мітральна недостатність
С. Аортальний стеноз
D. Аортальна недостатність
Е. Недостатність тристулкового клапана
27. Де знаходиться ділянка максимального вислуховування шуму при недостатності мітрального клапана?
А. На верхівці серця
В. У другому міжребер’ї праворуч
С. У другому міжребер’ї ліворуч
D. У місці прикріплення мечоподібного відростка
Е. У точці Боткіна-Ерба
28. Хвора 20 років скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, серцебиття. Об'єктивно: пульсація в III-V міжребер’ї ліворуч, в епігастральній ділянці; над верхівкою діастолічне тремтіння. Аускультативно: підсилення I тону на верхівці, II тон роздвоєний, пресистолічний наростаючий шум. Про яку патологію можна думати?
А. Аортальна недостатність
В. Мітральна недостатність
С. Аортальний стеноз легеневої артерії
D. Стеноз вустя аорти
Е. Мітральний стеноз
29. Хвора 30 років скаржиться на задишку при ходьбі, біль в ділянці серця та серцебиття. Об'єктивне стан середньої тяжкості, шкірні покриви бліді, ціаноз губ. Аускультативно: I тон на верхівці ослаблений, грубий систолический шум на верхівці, акцент II тону на а. pulmonalis. Про яку патологію можна думати?
А. Недостатність клапанів аорти
В. Недостатність митрального клапана
С. Стеноз клапанів аорти
D. Мітральний стеноз
Е. Недостатність тристулкового клапана
30. Хвора 44 роки скаржиться на слабість, біль в ділянці серця при навантаженні, запаморочення. Об'єктивно: I тон на верхівці ослаблений, грубий систолический шум в II межреберье біля грудини, що проводиться на сонні артерії. II тон на аорті ослаблений. АТ 100/70 мм рт.ст. Про яку патологію можна думати?
А. Недостатність клапанів аорти
В. Недостатність мітрального клапана
С. Стеноз вустя легеневої артерії
D. Стеноз вустя аорти
Е. Складна мітральна вада з перевагою недостатності
31. Хворий 40 років скаржиться на серцебиття, біль у ділянці серця. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Посилення пульсації сонних артерій. Аускультативно: I тон на верхівці ослаблений, II тон на аорті ослаблений, діастолічний шум, що проводиться в точку Боткіна. Про яку патологію можна думати?
А. Аортальна недостатність
В. Мітральна недостатність
С. Аортальний стеноз
D. Мітральний стенозЕ. Недостатність тристулкового клапана
32. Хворий 32 років скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель зі світлим мокротинням, ранком із прожилками крові, набряки нижніх кінцівок.. Об'єктивний стан середньої тяжкості, шкірні покриви бліді, ціаноз губ. ЧД 26 за хвилину. Аускультативно: I тон на верхівці посилений, протодіастолічний і короткий систолічний шум на верхівці, акцент і роздвоєння II тону на а. pulmonalis. Набряки нижніх кінцівок. Про яку патологію можна думати?
А. Аортальна недостатність
В. Мітральна недостатність
С. Аортальний стеноз
D. Мітральний стеноз
Е. Комбінована мітральна вада з перевагою стенозу
33. При якій патології визначається асиметричний пульс?
А. Мітральний стеноз
В. Недостатність тристулкового клапана
С. Гіпертонічна хвороба
D. Аортальна недостатність
Е. Аортальний стеноз
34. При якій патології визначається ниткоподібний пульс?
А. Гіпертонічна хвороба
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
D. Шок
Е. Кардіосклероз
35. Дефіцит пульсу визначається як:
А. Різниця між характеристиками пульсу на лівій і правій руці
В. Різниця між характеристиками пульсу на верхніх і нижніх кінцівках
С. Різниця між частотою серцевих скорочень i кiлькiстю пульсових хвиль
D. Різниця між частотою серцевих скорочень i кiлькiстю пульсових хвиль на сонній артерії
Е. Різниця між характеристиками пульсу на правій i лівій ногах
36. Які показники систолічного артеріального тиску класифікуються як артеріальна гіпертензія?
А. 158-159
В. 120-130
С. 130-159
D. 140 i вище
Е. 142-158
37. Яка послідовність обстеження пульсу?
А. Ритм, частота, наповнення, синхронність, напруження
В. Ритм, синхронність, частота, наповнення, напруження
С. Наповнення, напруження, синхронність, ритм, частота
D. Синхронність, ритм, частота, напруження, наповнення
Е. Ритм, синхронність, наповнення, напруження, частота
38. Що таке pulsus differens?
А. Чергування великих і малих пульсових хвиль
В. Різний пульс на обох руках
С. Різниця між кількістю серцевих скорочень і пульсових ударів
D. Випадання окремих пульсових ударів
Е. Пульс при ембріокардії
39. Від чого залежить наповнення пульсу?
А. Загального периферійного судинного опору
В. Хвилинного об'єму крові
С. Синхронності пульсу
D. В'язкості крові
Е. Ударного об'єму крові та об'єму циркулюючої крові
40. Для якої патології характерний pulsus celer et altus?
А. Мітральний стеноз
В. Гіпертонічна хвороба
С. Мітральна недостатність
D. Аортальна недостатність
Е. Аортальний стеноз
41. Позитивний пульс на яремних венах характерний для:
А. Мітральної недостатності
В. Аортальної недостатності
С. Аортального стенозу
D. Недостатності тристулкового клапана
Е. Мітрального стенозу
42. При якій патології діастолічний тиск крові може дорівнювати 10 мм рт.ст.?
А. Гіпертонічній хворобі
В. Аортальній недостатності
С. Мітральному стенозі
D. Мітральній недостатності
Е. Аортальному стенозі
3.3. Інструментальні методи дослідження
серцево-судинної системи
Електрокардіографічне дослідження
Серед численних інструментальних методів дослідження, якими в досконалості повинен володіти сучасний практичний лікар, провідне місце належить електрокардіографії – одному з основних інструментальних методів дослідження серця.
Електрокардіографія – метод реєстрації біоелектричних потенціалів серця, що виникають в результаті його роботи.
Анатомо-функціональні особливості міокарду
Умовно в серці можна виділити два види тканин, що відрізняються будовою і функціями: провідна система і скорочувальний міокард.
Анатомічні особливості провідної системи:
1. Провідна система являє собою атипічні великі одноядерні клітини двох видів:
– Р-клітини, що виконують функцію водія ритму;
– Т-клітини, що виконують функцію провідності.
2. Провідна система представлена у вигляді вузлів і пучків.
3. Провідна система розташована субендокардіально, за винятком синусового вузла, що розташований субепікардіально у вусті порожнистих вен.
4. Провідна система багата іннервацією.пронизана багатьма
5. Провідна система складається з таких вузлів і пучків (рис. 74):
а) синоаурикулярний вузол Кіса-Фляка (синусовий вузол, СА-вузол), розташований субепікардіально у вусті порожнистих вен.
б) додаткові передсердні шляхи: пучки Бахмана, що з'єднують передсердя і синоатріальний вузол з атріовентрикулярним з'єднанням; пучки Венкебаха і Тореля, що з'єднують синоаурикулярний вузол з атріовентрикулярним з'єднанням;
в) атріовентрикулярне з'єднання (АВ-з’єднання) Ашофф-Тавара, розташоване субендокардіально на межі правого передсердя і лівого шлуночка (у міжшлуночковій перетинці);
г) пучок Гіса, розташований субендокардіально в міжшлуночковій перетинці з боку лівого шлуночка;
д) ніжки пучка Гіса (права і ліва), розташовані субендокардіально по внутрішніх стінках відповідних шлуночків; ліва ніжка поділяється на передню і задню гілки;
е) волокна Пуркін'є, кінцеві розгалуження провідної системи, розташовані субендокардіально на бічних стінках і базальних відділах шлуночків.
Рис. 74. Схема провідної системи серця:
1 – синоаурикулярний вузол Кіса-Фляка; додаткові передсердні шляхи: 2 – пучок Бахмана, 3 – пучок Венкебаха, 4 – пучок Тореля; 5 – атріовентрикулярне з'єднання Ашофф-Тавара; 6 – пучок Гіса; 7 – ліва ніжки пучка Гіса; 8 – задня гілка лівої ніжки пучка Гіса; 9 – передня гілка лівої ніжки пучка Гіса; 10 – права ніжка пучка Гіса; 11 – волокна Пуркін’є.