Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
Нирки (ren) – парний екскреторний орган, що утворює і виводить сечу. Довжина кожної нирки 10-12 см, маса – 150-160 г (мал. 5.1).
Рис. 5.1. Нирка. Загальний вигляд.
Поверхня нирки гладенька. Зверху нирка покрита щільною сполучнотканинною капсулою. В середньому відділі нирки мають ниркові ворота – поглиблення, в котрі входять нерви і ниркова артерія, з яких виходять ниркові вени, лімфатичні протоки і сечоводи. Розташовані нирки за черевиною з обох боків від хребта на рівні від середини XI грудного хребця до верхнього краю III поперекового хребця. Права нирка розташовується трохи нижче лівої. Фіксується нирка за допомогою жирової капсули, фасції і внутрішньочеревного тиску. Сечовий міхур розташовується в порожнині малого таза і лежить за лобковим симфізом. В жінок задня стінка сечового міхура прилягає до шийки матки і піхви, а в чоловіків – до прямої кишки. При наповненні сечового міхура його верхівка виступає над лобком і стикається з передньою черевною стінкою.
Жіночий сечівник 2,5-3,5 см довжиною. Довжина чоловічого сечівника близько 16 см, його початкова частина проходить через передміхурову залозу, що позначається на пасажі сечі у хворих з гіпертрофією або пухлиною простати.
На розрізі нирки добре помітні 2 шари: коркова і мозкова речовина (мал 5.2). В багатьох місцях коркова речовина глибоко проникає в товщу мозкового шару у вигляді радіально розташованих ниркових стовпів, що розділяють мозкову речовину на ниркові піраміди. Верхівки кожної ниркової піраміди утворюють ниркові сосочки з отворами, вони відкриваються в ниркові чашечки, які зливаються в ниркову миску, що переходить у сечовід.
Рис. 5.2. Нирка. Фронтальний розріз.
Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон (мал. 5.3). Кожен нефрон складається з ниркового (мальпігієвого) тільця і канальця. В канальці виділяють проксимальний звитий каналець I порядку, петлю Генле, дистальний звитий каналець II порядку. Каналець переходить у сполучну трубочку і впадає в збірну трубку, що уже не є частиною нефрону.
Ниркове (мальпігієво) тільце складається з капсули Шумлянського-Боумена і клубочка. Клубочок (гломерула) являє собою судинне утворення, що містить близько 50 капілярних петель, які починаються від приносної артеріоли і збираються в виносну артеріолу. Остання приблизно на 30 % вужче приносної артеріоли, що створює порівняно високий внутрішньокапілярний гідростатичний тиск.
Капсула Шумлянського-Боумена складається з внутрішнього (вісцерального) листка, що тісно прилягає до стінки клубочкових капілярів, і зовнішнього (парієтального) листка. Між ними розташована порожнина капсули, куди фільтрується сеча. Внутрішньоклубочковий простір заповнений мезангієм. Під вісцеральним листком капсули в безпосередній близькості від ендотелія капілярів розташована базальна капілярна мембрана.
Рис. 5.3. Нирка. Будова нефрона.
Клубочки юкстамедулярних нефронів також розташовуються в корковій речовині нирки, але ближче до мозкового шару. Петлі Генле цих нефронів глибоко опускаються в мозкову речовину нирки, досягаючи вершин пірамід.
Виносна артеріола юкстамедулярних нефронів не розпадається на другу капілярну мережу, на відміну від виносної артеріоли коркових нефронів, а утворює кілька прямих артеріальних судин, що направляються до вершин пірамід. Потім ці судини розвертаються у вигляді петлі і повертаються назад в коркову речовину, але вже як венозні судини. Прямі судини юкстамедулярних нефронів, розташовуючись поруч з висхідним і низхідним відділами петлі Генле і будучи істотними елементами протиточно-поворотної системи нирок, виконують важливу роль в процесах осмотичної концентрації і розведення сечі. У фізіологічних умовах кровообіг по великому і малому колу складає відповідно 85-90 % і 10-15 %, однак, в деяких випадках, основна маса крові починає циркулювати по малому колу. Тоді виникає ішемія коркової речовини, аж до утворення в ньому некрозів.