- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Контрольні питання
1. Спірографічне дослідження: мета, методика, діагностичне значення
2. Основні показники зовнішнього дихання (легеневих об’ємів, вентиляції легенів, бронхіальної прохідності) і їхні нормативи
3.Типи вентиляційних порушень: обструктивний, рестриктивний, змішаний і їхнє діагностичне значення
4. Ознакою обструктивного типу вентиляційних порушень є:
5. Ознакою рестриктивного типу вентиляційних порушень є:
6. Пневмотахометрія: мета, методика, діагностичне значення
7. Пікфлоуметрія, показання, методика, нормативи і діагностичне значення
8. Лабораторні методи дослідження: аналіз мокротиння, плевральної рідини і їхнє діагностичне значення
Тест-контроль
1. Назвати патологічні форми грудної клітки:
Астенічна, рахітична, гіперстенічна
Гіперстенічна, човникоподібна, сколіотична
Емфізематозна, рахітична, астенічна
Емфізематозна, рахітична, паралітична
Воронкоподібна, човникоподібна, астенічна
2. Збільшення об’єму однієї половини грудної клітки спостерігається при:
Пневмонії
Ексудативному плевриті
Емфіземі легенів
Пневмосклерозі
Ателектазі легені
3. Для якої форми грудної клітки характерно: тупий епігастральний кут, горизонтальне розташування ребер, розширення верхньої половини грудної клітки?
A. Астенична
B. Гіперстенічна
C. Емфізематозна
D. Паралітична
E. Рахітична
4. Ослаблення голосового тремтіння спостерігається при:
Інфаркті легені
Пневмонії
Пневмотораксі
Бронхіті
Абсцесі легені
5. Голосове тремтіння не виявляється при:
A. Обтураційному ателектазі
B. Компресійному ателектазі
C. Пневмонії
D. Бронхіті
E. Абсцесі легені
7. У хворого ліва половина грудної клітки збільшена в розмірі, відстає в акті дихання, голосове тремтіння не визначається. Дихання поверхневе. Число дихальних рухів – 32 за хвилину. Ваше діагностичне припущення?
Пневмонія
Пневмоторакс
Емфізема легенів
Абсцес легені
Бронхіальна астма
8. Над грудною кліткою ліворуч по задній поверхні від VII ребра донизу визначається тупий перкуторний звук. Діагностичне припущення?
A. Пневмоторакс
B. Абсцес легені
C. Компресійний ателектаз
D. Каверна легені
E. Гідроторакс
9. При перкусії легенів над всією поверхнею, більше по передній поверхні, визначається коробковий звук. Ваше діагностичне припущення.
Каверна в легені
Пневмоторакс
Емфізема легенів
Обтураційний ателектаз легенів
Ексудативний плеврит
10. При перкусії грудної клітки визначається звук «тріснутого горщика» у такому випадку:
Пневмонія
Бронхіт
Пневмосклероз
Відкритий пневмоторакс
Ателектаз легенів
11. Відставання правої половини грудної клітки в диханні, голосове тремтіння посилене. Перкуторно – тимпанічний звук. Діагностичне припущення.
Емфізема легенів
Порожнина в легені, з'єднана із бронхом
Пневмоторакс
Ущільнення легеневої тканини
Гідроторакс
12 Ліва половина грудної клітки не бере участь в акті дихання, збільшена, голосове тремтіння не визначається; перкуторно визначається тимпанічний звук. Діагностичне припущення.
Емфізема легенів
Гідроторакс
Пневмоторакс
Пневмонія
Емфізема легенів
13. Що може служити причиною ослаблення везикулярного дихання?
Значне ожиріння
Компресійний ателектаз
Скупчення рідини в плевральній порожнині
Підвищена повітряність легенів
Все перераховане вірно
14. Жорстке дихання вислуховується при:
Сухому плевриті
Бронхіальній астмі
Абсцесі легенів
Бронхіті
Запаленні легенів
15. Назвіть місце утворення вологих хрипів:
Голосова щілина
Плевральна порожнина
Альвеоли
Порожнина в легені
Всі відповіді вірні
16. Везикулярний подих з подовженим видихом вислуховується при:
Пневмотораксі
Ексудативному плевриті
Запаленні легенів
Бронхіальній астмі
Сухому плевриті
17. Патологічне бронхіальне дихання вислуховується при:
Пневмонії (стадія завершення)
Обтураційному ателектазі
Бронхіальній астмі
Ексудативному плевриті
Наявності порожнини в легені
18. Металеве дихання вислуховується при:
Пневмогідротораксі
Абсцесі легені
Емфіземі легені
Відкритому пневмотораксі
Пухлині легені
19. Крепітація вислуховується при;
Пневмонії (I і III стадії)
Пневмонії (II стадія)
Бронхіті
Пневмотораксі
Бронхіальній астмі
20. У хворого 32 років після травми грудної клітки з'явився короткочасний гострий біль, що потім змінився задишкою. Об'єктивно: праворуч над легенями визначається ослаблення голосового тремтіння, перкуторно – тимпанічний звук, аускультативно – дихання не прослуховується. Ваше діагностичне припущення
A. Емфізема легенів
B. Пневмоторакс
C. Бронхіальна астма
D. Бронхіт
E. Ексудативний плеврит
21. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання, у правій підключичній ділянці перкуторно визначається тимпанічний звук і вислуховується амфоричне дихання. Діагностичне припущення
A. Бронхіт
B. Ексудативний плеврит
C. Пневмоторакс
D. Емфізема легенів
E. Абсцес легені
22. Положення хворого вимушене: сидить, упираючись руками на край стільця. Об'єктивно: коробковий звук та ослаблене везикулярне дихання, на всією поверхнею легенів вислуховуються свистячі хрипи. Ваше діагностичне припущення
A. Рак легені
B. Бронхіт
C. Емфізема легенів
D. Бронхіальна астма
E. Абсцес легені
23. У хворого 29 років над лівою половиною грудної клітки в ділянці IV-Х міжребер’я визначається притуплений тимпанічний звук, ослаблене везикулярне дихання, крепітація. Ваше діагностичне припущення
A. Абсцес легені
B. Інфаркт легені
C. Пневмонія (1 стадія)
D. Набряк легенів
E. Пневмоторакс
24. Хворий Б., 23 років, скарги на кашель із виділенням іржавого мокротиння, задишку, підвищення температури. Об'єктивно: ліворуч у підлопатковій і аксилярній ділянках посилення голосового тремтіння. Перкуторно: тупий звук. Аускультативно: бронхіальне дихання, дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Про яке захворювання можна думати?
Бронхіт
Пневмонія (стадія розпалу)
Пневмонія (початкова стадія)'
Абсцес легені
Бронхіальна астма
25. Виявлення в мокротинні атипічних клітин є ознакою:
Хронічного бронхіту
Пневмонії
Плевриту
Бронхіальної астми
Рака легені
26. Виявлення спіралей Куршмана в мокротинні є ознакою:
Абсцесу легені
Пневмонії
Плевриту
Бронхіальної астми
Рака легені
27. Для ексудату характерно:
Відносна щільність 1,020
Вміст білка більше 30 г/л
А/Г коефіцієнт 0,5
Прозорість
Все назване
28. Що характерно для плеврального випоту?
Ослаблення або відсутність голосового тремтіння
Задишка
Дихання різко ослаблене
Рентгенологічно : рівень рідини по лінії Дамуазо-Соколова
Всі відповіді вірні
29. Для якого захворювання характерне виявлення в мокротинні тетради Ерліха?
Хронічного бронхіту
Рака легені
Абсцесу легені
Бронхіальної астми
Туберкульозу легені
30. Хвора скаржиться на напади утрудненого дихання, переважно при видиху, кашель ранком з невеликою кількістю слизового мокротиння. При мікроскопічному дослідженні мокротиння знайдений епітелій бронхів, еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена. Ваше діагностичне припущення
Емфізема легенів
Плеврит
Бронхіальна астма
Рак легені
Пневмонія
31. У хворого над лівою половиною грудною кліткою перкуторно визначається тимпанічний звук від II до III міжребер’я. При рентгенологічному дослідженні виявлена порожнина з горизонтальним рівнем рідини. При лабораторному дослідженні мокротиння – еластичні волокна. Діагностичне припущення
Рак легені
Бронхіальна астма
Пневмонія
Хронічний бронхіт
Абсцес легені
32. Хворий Н. пред'являє скарги на періодичне підвищення температури до 38,0-38,9 °С із ознобом, виділення великої кількості мокротиння гнійно-слизового характеру, неприємного запаху, при відстоюванні спостерігається розшарування мокротиння на 3 шари. Макроскопічно виявлені «пробки Дитріха»; мікроскопічно – лейкоцити, гематоїдин, кристали жирних кислот, велика кількість бактеріальної флори. Для якої легеневої патології характерне це мокротиння?
Бронхіт
Рак легені
Бронхоектатична хвороба
Бронхіальна астма
Пневмонія
32. У хворого кашель із виділенням помірної кількості слизово-гнійно-кров’янистого мокротиння, що містить щільні білуваті грудочки (мікроскопічно вони оцінені як «рисові зерна»). Про яку патологію можна думати?
Абсцес легені
Бронхоектатична хвороба
Кавернозний туберкульоз легені
D Пневмонія
E. Рак легені