Мікроскопічне дослідження

Дані мікроскопічного дослідження можуть дати уявлення про здатність кишечника переварювати білки, жири і вуглеводи, про стан слизової оболонки (головним чином товстого кишечника), про наявність гельмінтів і кишкових найпростіших. Обов'язкова умова проведення мікроскопії – відсутність синдрому прискореного випорожнення (3-4 рази на добу).

Метою мікроскопічного дослідження є визначення м'язових волокон сполучної тканини, нейтральних жирів, жирних кислот, рослинної клітковини і крохмалю.

М'язові волокна в калі здорової людини не виявляються. Наявність їх (креаторея) свідчить про недостатню функцію підшлункової залози, зниження секреторної функції шлунка.

Сполучна тканина. В нормальному калі сполучна тканина не виявляється. Наявність її в калі свідчить про анацидний стан шлункової секреції.

Жир, що надійшов з їжею в помірній кількості (не більш 10 г), засвоюється майже цілком (90-95 %). Виявлення великої кількості нейтрального жиру (стеаторея) є наслідком зниження ліполітичної функції підшлункової залози.

Жирні кислоти виявляються при порушенні надходження жовчі в кишечник, тобто при мікроскопії ахолічного випорожнення.

Переварена клітковина в нормі відсутня. Виявляється вона при анацидному стані.

Крохмаль при нормальному травленні відсутній. Присутність його (амілорея) вказує на недостатність функції підшлункової залози.

Елементи слизової оболонки кишечника: слиз, еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини.

• Слиз – кількість слизу збільшується при захворюваннях кишечнику (коліт, дизентерія, виразкові процеси).

• Лейкоцити – вказують на запальні процеси кишечнику (дизентерія, виразковий коліт, глистна інвазія та ін.).

• Еритроцити – виявляються в калі при виразкових, запальних процесах, розпаді пухлини товстого кишечнику

• Епітеліальні клітини циліндричного кишкового епітелію з'являються при запаленні слизової оболонки товстого кишечнику.

Дослідження калу на найпростіші і гельмінти

Обов'язковою умовою дослідження на найпростіші і гельмінти є вивчення свіжого калу. З метою виявлення найпростіших кишечнику (амеби, лямблії, балантидії та ін.) кал досліджується не пізніше 15-20 хвилин після дефекації, тому що вегетативні форми швидко гинуть в зовнішньому середовищі. Вегетативні форми виявляються в рідких і напіврідких випорожненнях. Використовуються нативні мазки з розчином Люголя. Негативну відповідь можна отримати після 4-5 кратного дослідження з інтервалами 2-3 дні.

В калі зустрічаються яйця таких гельмінтів: трематод, або сисунів (печінкової двовустки, сибірської двовустки, ланцетоподібної двовустки), цестод, або стрічкових хробаків (теніїд, лентеця широкого, ціп'яка карликового), або нематод круглих хробаків (аскарид, гостриць, власоглава, вустриці кишкової). При дослідженні калу на гельмінти, спочатку він піддається огляду. При цьому можуть бути виявлені цілі екземпляри паразитів та їхні фрагменти. Потім фекалії розводять водою 1:10, окремими порціями поміщують в чашки Петрі і ретельно оглядають спочатку неозброєним оком, потім за допомогою лупи.