- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
Патологічні процеси органів дихання можуть супроводжуватися такими змінами:
а) порушення дренажної функції трахеї і бронхів;
б) зміна повітряності і еластичності легеневої тканини;
в) ущільнення легеневої тканини;
г) формування порожнинних утворень в легенях;
д) накопичення рідини або повітря в плевральних порожнинах.
В залежності від особливостей патологічного процесу і характеру ураження тканин над легенями можуть визначаться такі зміни перкуторного звуку: ослаблення ясного легеневого звуку, його притуплення (притуплений звук, притуплено-тимпанічний, тупий звук), або посилення (тимпанічний, коробковий, металевий, «звук тріснутого горщика») (табл. 2.22).
При патологічних процесах невеликих розмірів, дифузно розташованих у незміненій легеневій тканині або тих, що глибоко лежать від поверхні грудної клітки, визначається ясний легеневий звук. Зменшення повітряності легеневої тканини, її ущільнення, часткове або повне порушення проведення звуку призводить до ослаблення легеневого звуку. В залежності від величини, характеру і локалізації патологічного процесу розрізняють: притуплення легеневого звуку, притуплено-тимпанічний або тупий звук.
Притуплений легеневий звук (неголосний, високий, тихий) обумовлений зменшенням вмісту повітря в альвеолах (вогнищева пневмонія, дольова пневмонія в початковій і кінцевій стадіях, туберкульоз, ателектаз, пухлина незначних розмірів), стовщенням або зрощенням на обмеженій ділянці плеври (пухлина, метастази), накопиченням помірної кількості рідини в плевральній порожнині (гідроторакс, піоторакс, гемоторакс).
Притуплено-тимпанічний звук (неголосний, високий, з тимпанічним відтінком) обумовлений зменшенням повітряності легеневої тканини в сполученні з ущільненням і зниженням еластичності альвеолярних стінок за рахунок запальної інфільтрації. Притуплено-тимпанічний звук може визначатися при:
– початковій стадії пневмонії (напруження інфільтрованої легеневої тканини);
– бронхопневмонії (чередування вогнищ ущільнення з ділянками інтактної легені);
– туберкульозі (напруження інфільтрація легеневої тканини, переважно у верхніх частках);
– компресійному ателектазі (стиснення легені пухлиною, рідиною або повітрям в плевральній порожнині);
– частковому обтураційниному ателектазі (порушення дренажної функції бронхів і надходження повітря в альвеоли);
– набряку легенів (наявність в альвеолах одночасно повітря і транссудату).
Притуплено-тимпанічний звук також може визначатися над безповітряною ділянкою з глибоко розташованими в ній порожнинами (бронхоектатична хвороба, кавернозна форма туберкульозу), а також за наявності патології плеври: її стовщення (шварти), метастази. Накопичення рідини або повітря в плевральній порожнині викликає на стороні ураження компресію легені, над яким визначається притуплення легеневого звуку або притуплено-тимпанічний.
Тупий звук (тихий, високий, короткий) обумовлений ущільненням легеневої тканини за рахунок заповнення альвеол транссудатом, ексудатом або кров'ю (пневмонія в стадії розпалу, інфаркт легені); масивної пухлини або абсцесу легені (над гноєм), розташованих поблизу поверхні грудної клітки; накопиченням у плевральній порожнині рідини більш 6 сантиметрів (ексудативний плеврит або гідроторакс). За рівнем притуплення перкуторного звуку можна приблизно судити про кількість рідини в плевральній порожнині: мінімальна кількість рідини, що виявляється перкуторно – не менш 500 мл; притуплення до IV ребра відповідає 1,5 л; до III ребра – 2 л; до II ребра – більш 3 л.
Коробковий звук (голосний, тимпанічний з низькою тональністю) обумовлений підвищенням повітряності легеневої тканини в результаті зниження її еластичності і порушення дренажної функції дрібних бронхів за рахунок спазму. Спостерігається при емфіземі легенів, бронхіальній астмі, хронічних обструктивних бронхітах.
Таблиця 2.22
Характеристика перкуторних звуків у нормі і патології
Характер-ристика перкутор-ного звуку |
Перкуторний звук |
|||||||
Ясний легеневий |
Притуп-лений |
Тупий |
Короб-ковий |
Тимпанічний |
Притуплений тимпаніт |
Металевий |
«Звук тріснутого горщика» |
|
Сила |
Голосний |
Тихий |
Тихий |
Голосний |
Голосний |
Тихий |
Голосний |
Тихий |
Тривалість |
Тривалий |
Короткий |
Короткий |
Тривалий |
Тривалий |
Короткий |
Тривалий |
Короткий |
Висота |
Низький |
Високий |
Високий |
Низький |
Низький |
Високий |
Низький |
Високий |
Тембр |
– |
– |
– |
– |
З тимпніч-ним відтінком |
З тимпа-нічним відтінком |
Металевий |
Деренчливий |
Умови виникнен-ня |
Легенева тканина в нормі |
Ущільнення легеневої тканини (зменшення повітряності і зниження її еластичності) |
Підвищен-ня повітря-ності легеневої тканини і зниження її еластич-ності |
Знижена щільність легенів зі збереженою еластичністю навколишніх тканин |
Зменшення повітряності легеневої тканини, обумовлене запальною інфільтрацією |
Порожнина діаметром більш 6 см, поверхово розташована і з'єднана з великим бронхом |
Порожнина діаметром більш 6 см, поверхово розташована і з'єднана вузь-кою щілиною з великим бронхом |
Тимпанічний звук (голосний, низький з тимпанічним відтінком) обумовлений наявністю великої порожнини з еластичними стінками, яка містить повітря під тиском і з’єднана з бронхом (абсцес після випорожнення гною, туберкульозна каверна, пухлина в стадії розпаду, кіста легені, ехінококоз, закритий пневмоторакс).
Металевий звук (різновид тимпанічного звуку зі зниженою тональністю, схожий на звук від удару по металевій посудині) зустрічається за наявності поверхнево розташованої великої порожнини (не менш 6 см у діаметрі), із гладкими стінками, яка містить повітря, і з'єднана з вузьким бронхом (абсцес легені, пневмоторакс).
Звук «тріснутого горщика» (тихий, високий, з переривчастим відтінком) обумовлений наявністю поверхнево розташованої великої порожнини, з'єднаної вузькою щілиною з бронхом або з зовнішнім середовищем (відкритий пневмоторакс).
Особливість перкуторного звуку при патологічних станах в легенях визначаються властивостями зміненої легеневої тканини і характером патологічного процесу, що викликав ці зміни. Збільшення повітряності легеневої тканини супроводжується посиленням перкуторного звуку, а характер навколишньої тканини впливає на його тембр: при збереженні еластичних властивостей навколишніх тканин визначається тимпанічний відтінок перкуторного звуку (абсцес, пневмоторакс), а при зниженні еластичності – коробковий звук (емфізема легенів, пневмосклероз). У разі зменшення повітряності легенів у залежності від ступеня вираження може визначатися притуплення легеневого звуку, притуплено-тимпанічний або тупий звук. Формування порожнинних утворень також, в залежності від стадії розвитку, супроводжується або тупим перкуторним звуком (до прориву порожнини), або тимпанічним (після розкриття порожнини) (рис.34
Ясний легеневий звук
Ослаблення
Коробковий
Тупий
Притуплений
тимпаніт
Посилення
Тимпанічний
Рис. 34 Варіанти змін перкуторного звуку (пояснення в тексті).
Варіанти змін перкуторного звуку узагальнені в таблиці 2.23
Таблиця 2.23
Зміни перкуторного звуку при патології
Перкуторний звук |
Умови виникнення |
Патологічні стани |
1 |
2 |
3 |
Ясний легеневий
|
Патологічний процес невеликих розмірів, дифузно розташований серед незміненої легеневої тканини або глибоко розташованих від поверхні грудної клітки |
Вогнищева пневмонія, бронхопневмонія |
Притуплення легеневого |
Зменшення вмісту повітря в альвеолах)
Помірна кількість рідини в плевральній порожнині
Ущільнення плеври (шварти) Зміщення органів середостіння в здорову сторону |
Інфільтративні процеси: дольова пневмонія в початковій стадії і стадії видужання; туберкульоз легенів; ателектаз легені; пухлина легені Ексудативний плеврит, гідроторакс, гематоракс, піоторакс Плевральні зрощення, метастази, пухлина плеври Ексудативний плеврит |
Притуплений тимпаніт
|
Одночасне зменшення повітряності і зниження еластичності легеневої тканини
Безповітряна ділянка з глибоко розташованими в ньому порожнинами
Компресія легеневої тканини на стороні ураження |
Дольова пневмонія в початковій стадії і стадії видужання; частковий обтураційний ателектаз; набряк легенів; компресійний ателектаз (пухлина, пнемоторакс); вогнищевий туберкульоз Бронхоектатична хвороба; кавернозна форма туберкульозу Ексудативний плеврит |
Тупий
|
Зниження повітряності легенів за рахунок заповнення альвеол рідиною
Ущільнення легеневої тканини
Порожнина, заповнена рідиною Рідина в плевральній порожнині |
Дольова пневмонія (стадія розпалу); інфаркт легені (синдром середньої частки) Пухлина легені; абсцес легені (до випорожнення) Ексудативний плеврит; масивний гідроторакс |
Продовження таблиці 2.23
1 |
2 |
3 |
Коробковий |
Одночасне підвищення повітряності і зниження еластичності легеневої тканини |
Емфізема легенів; бронхіальна астма; пневмосклероз |
Тимпанічний |
Велика порожнина з еластичними стінками, що містить повітря під тиском і з’єднана великим бронхом
Накопичення повітря в плевральній порожнині |
Абсцес легені, що прорвався; туберкульозна каверна; пухлина в стадії розпаду; кіста легені; ехінококоз легенів Пневмоторакс |
Металевий |
Поверхнево розташована велика порожнина (не менш 6 см у діаметрі) із гладкими стінками і з’єднана з великим бронхом |
Абсцес легені; пневмоторакс |
Звук “трісну-того гор-щика” |
Накопичення повітря в плевральній порожнині Поверхнево розташована велика порожнина, з'єднана з бронхом вузькою щілиною |
Відкритий пневмоторакс
Абсцес легені |