Відведення по Небу

Двополюсні відведення по Небу, запропоновані в 1938 році для реєстрації різниці потенціалів з поверхні грудної клітки. Для цього електроди від трьох стандартних відведень накладаються на поверхню грудної клітки: червоний в ІІ міжребер'ї по правому краї грудини, зелений – у позиції V₄, жовтий – по задній пахвовій лінії на рівні зеленого електрода (позиція V₇). Попарно з'єднані електроди одержують 3 відведення по Небу:

"D" (dorsalіs) – червоний (-) – жовтий (+) – задня стінка лівого шлуночка

"A" (anterіor) – червоний (-) – зелений (+) – передня стінка лівого шлуночка

"Й" (іnferіor) – жовтий (-) – зелений (+) – нижні відокремлюючі передньо-бокової стінки лівого шлуночка.

Положення перемикача відведення:

"І" – "D"

"ІІ" – "A"

"ІІІ" – "T"

Техніка реєстрації екг

1. Умови: дослідження проводити після 10-15 хвилин відпочинку не раніше ніж через 2 години після прийому їжі. Кушетку необхідно розташувати на відстані не менш 1,5-2 м від електропроводки й екранування. Реєстрацію ЕКГ проводять у положенні хворого лежачи на спині, що дозволяє досягти максимального розслаблення м'язів. Хворий повинен бути роздягнений до пояса, гомілки й стопи звільнені від одягу.

2. Накладання електродів: на внутрішні поверхні нижньої третини передпліч і гомілок пластинчасті електроди за допомогою гумових стрічок, на поверхню грудної клітки – гумові груші-присоски. Для поліпшення якості запису ЕКГ і зменшення наведених струмів варто забезпечити гарний контакт електродів зі шкірою:

– попередньо знежирити шкіру спиртом у місцях накладення електродів;

– при значному оволосінні – змочити контактні місця мильним розчином;

– під електроди покласти марлеві прокладки, змочені 10 % розчином хлориду натрію або покрити електроди спеціальною струмопровідною пастою. У цей час використовують електродну пасту або шкіру в місцях накладання електродів рясно змочують фізрозчином.

3. Підключення електродів до електрокардіографа проводиться у відповідність із маркуванням вхідних проводів:

права рука – червоний,

ліва рука – жовтий,

ліва нога – зелений,

права нога – чорний (заземлення),

грудний електрод – білий.

При наявності 6-канального електрокардіографа, що дозволяє одночасно реєструвати ЕКГ в 6 грудних відведеннях, використається таке маркування проводів:

V₁ – червона; V₂ – жовта;

V₃ – зелена; V₄ – коричнева;

V₅ – чорна; V₇ – синя або фіолетова.

4. Калібрування напруги й установка швидкості стрічкопротягувального механізму для стандартизації посилення сигналу. Перемикач відведень установлюють у положення "0". За допомогою кнопки "1 mV" на вхід подають напругу в 1 мВ і регулюють відхилення реєструючої системи, на 10 мм; тобто напруга в 1 мВ повинна викликати реєстрацію сигналу 10 мм. Звичайна швидкість руху стрічки 50 або 25 мм/с.

5. Запис ЕКГ здійснюється при спокійному диханні, використовуючи перемикач відведень. Спочатку реєструється ЕКГ у стандартних відведеннях (І, ІІ, ІІІ), запис у посилених відведеннях від кінцівок (aVR, aVL, aVF) і грудних відведеннях (V₁-V₆). У кожному відведенні реєструється не менш 4 серцевих циклів (при швидкості 50 мм/с).

Для діагностики порушень ритму використовують меншу швидкість (25 мм/с) з метою більш тривалого запису ЕКГ.

6. Оформлення ЕКГ. Відразу після закінчення реєстрації на паперовій стрічці записують прізвище, ім'я, по батькові і вік пацієнта, вказують час і дату дослідження, номер історії хвороби (амбулаторної карти), підписують відведення.