- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Контрольні питання
1. Скарги хворих із захворюваннями печінки та жовчновивідних шляхів. Особливості болісного синдрому при ураженні гепатобіліарної системи
2. Особливості зміни шкірних покривів при ураженні печінки (жовтушність, еритема долонь, геморагічні висипання, «судинні зірочки», «голова медузи»). Пояснити їх патогенез
3. Дифдіагностика печінкової і підпечінкової жовтяниці
4. Пальпація печінки. Діагностичне значення зміни розмірів, щільності, поверхні і вільного краю печінки
Перкусія печінки за Курловим і Образцовим. Методика і діагностичне значення
Тест-контроль
1. Поява блювоти через 10-15 хвилин після прийому їжі характерна для:
А. Виразки стравоходу
В. Хронічного гастриту
С. Стенозу кардіального відділу шлунка
D. Рака шлунка
Е. Стенозу воротаря
2. Напруження м'язів передньої черевної стінки визначається при:
А. Хронічному холециститі
В. Перитоніті
С. Виразковій хворобі
D. Хронічному ентериті
Е. Хронічному панкреатиті
4. Для якої локалізації виразки характерні нічні болі?
А. езофагіт
В великої кривизни шлунка
С. дванадцятипалої кишки
D. задньої стінки шлунка
Е. малої кривизни шлунка
8. Хвора Н., 33 років пред'являє скарги на різку слабість, запаморочення, болі в епігастральній ділянці, що виникають відразу після їжі, дьогтьопідібний кал протягом 2 днів. В анамнезі – виразкова хвороба протягом 17 років. Останнє погіршення тиждень тому. Про яку патологію можна думати?
А. Перфорація
В. Пенетрація
С. Загострення виразкової хвороби
D. Кровотеча
Е. Пілоростеноз
9. Хворого Г. 60 років турбує почуття важкості в епігастральній ділянці, відраза до м'ясної їжі, блювота їжею, що з'їдена напередодні, зниження маси тіла Огляд: блідість шкірних покривів, виражене схуднення, над лівою ключицею пальпується щільний лімфатичний вузол. Відзначається випячування черевної стінки в епігастрії. При пальпації живота в епігастральній ділянці, більше ліворуч від серединної лінії, пальпується утворення розміром 34см. Ваш попередній діагноз?
А. Пілоростеноз
В. Кровотеча
С. Рак шлунка
D. Атрофічний гастрит
Е. Виразкова хвороба
10. Хвора К., 48 років, скаржиться на відчуття стиснення в правому підребер'ї, збільшення живота. Протягом 10 років страждає хронічним гепатитом. При огляді живота у вертикальному положенні – живіт відвислий, пупок трохи випнутий. У горизонтальному положенні відзначається збільшення бічних відділів живота. Ваші діагностичні припущення?
А. Метеоризм
В. Ожиріння
С. Пухлина
D. Асцит
Е. Киста
12. Хворий Н., 45 років, скаржиться на раптовий біль у надчеревній ділянці („кинжальний біль»), що поширився в праву половину живота, багаторазову блювоту. Об'єктивно: хворий лежить з приведеними до тулуба коліньми, дихання поверхневе, риси обличчя загострені; живіт доскоподібний, перкуторно в бічних відділах визначається тупий перкуторный звук.. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз?
А. Загострення виразкової хвороби
В. Перфорація виразки шлунку
С. Гострий холецистит
D. Гострий панкреатит
Е. Гастрит
17. «Жаб'ячий живіт» визначається при:
А. Метеоризмі
В. Перитоніті
С. Асциті
D. Ожирінні
Е. Кісті підшлункової залози
18. Розширення вен навколо пупка («голова медузи») характерна для:
А. Стенозу воротаря
В. Хронічного холециститу
С. Цирозу печінки
D. Хронічного гепатиту
Е. Спастичного коліту
19. Телеангіоектазії характерні для:
А. Виразкової хвороби шлунка
В. Грижі стравохідного отвору діафрагми
С. Хронічного панкреатиту
D. Цирозу печінки
Е. Ентероколіту
22. Що характерно для надпечіночної жовтяниці?
Знебарвлення калу
Наявність шкірної сверблячки
Спленомегалія
Підвищення прямого білірубіна
Еритроцитоз
23. Які інструментальні дослідження обов'язкові при підозрі на цироз печінки?
УЗД черевної порожнини
Ірригоскопія
Ангіографія
Сцинтиграфія печінки
Рентгенологічне дослідження ШКТ
25. Виберіть ознаки, найбільш характерні для паренхіматозної жовтяниці:
Збільшення прямого білірубіну в крові, білірубін в сечі є, стеркобілін у калі відсутній
Збільшення незв'язаного білірубіну в крові, білірубін у сечі відсутній, уробілін визначається, стеркобілін у калі є
Збільшення прямого (зв'язаного) і непрямого (незв'язаного) білірубіну в крові, у сечі визначається білірубін і уробілін, а в калі – стеркобілін
Збільшення зв'язаного білірубіну в крові, білірубін у сечі є, стеркобілін у калі не визначається
Збільшення непрямого білірубінау в крові, білірубін у сечі відсутній, уробілін визначається, стеркобілін у калі відсутній
27. Хворий Т., 34 років скаржиться на болі в правому підребер'ї, блювоту з домішкою крові. Об'єктивно: шкіра суха, «судинні зірочи» на шкірі обличчя і верхнього плечового пояса, гіперемія долонь. Язик малиновий зі згладженими сосочками. Живіт збільшений у розмірі, пупок випнутий, виражений малюнок підшкірних вен. Печінка на 6 см виступає з-під краю реберної дуги. Про яку патологію можна думати?
А. Гастрит
В. Холецистит
С. Гепатит
D. Цироз печінки
Е. Виразкова хвороба
28. Хворий П., 43 років, скаржиться на ниючий біль у правому підребер'ї, що підсилюється після прийому жирної і гострої їжі, після фізичного навантаження, нудоту, відрижку. В анамнезі вірусний гепатит. При огляді: живіт м'який, печінка на 3 см виступає з-під краю реберної дуги, ущільнена, болісна. Ваш попередній діагноз?
А. Рак печінки
В. Калькульозний холецистит
С. Гепатит
D. Цироз печінки
Е. Панкреатит