Фізіологія гепатобіліарної системи

Функції печінки: обмін речовин (жирів, білків, вуглеводів); обмін вітамінів; обмін мікроелементів; обмін гормонів; енергетична функція; дезінтоксикаційна функція; травна функція; пігментний обмін; підтримка кислотно-лужного і онкотичного балансу; гемодинамічна функція; регуляція гемостазу; кровотворення.

Обмін жирів: окислення жирних кислот (-окислення); глюконеогенез (перетворення жирів у вуглеводи з подальшим їхнім окисленням і виділенням енергії: "жири згоряють в полум'ї вуглеводів"); синтез холестерину; синтез лецитину; утворення жовчі; енергетична функція – запас енергії у вигляді жирів (при окисленні яких виділяється енергія: 1 г = 9,8 ккал); синтез стероїдних гормонів і вітаміну D.

Обмін білків: метаболізм амінокислот (дезамінірування, переамінірування, гліконеогенез); синтез білків, властивий даному організму: а) гепатоцити: альбуміни, 75 % -глобулінів, 50 % -глобулінів; б) купферовські клітини і лімфоцити: -глобуліни (за добу синтезується 80-100 г білка, з них 13-15 г альбумінів); синтез специфічних білків (протромбіну, фібриногену, проконвертину, проакцелерину), що беруть участь у згортанні крові; синтез азотистих основ, нуклеїнових кислот; знешкодження продуктів білкового обміну (дезінтоксикація): синтез сечовини, креатиніну, утворення кетонових тіл.

Обмін вуглеводів: глікогенез (утворення глікогену з моносахаридів, максимально вночі і мінімально вдень) і депо глікогену; глюконеогенез (утворення вуглеводів з білків і жирів); ресинтез глікогену (з молочної кислоти); гліколіз (окислювання глюкози з виділенням енергії: 1 г вуглеводів = 4,2 ккал); глікогеноліз (перетворення печінкового глікогену в глюкозу).

Обмін вітамінів: обмін і депо вітамінів А, D, Е, К, РР, групи В; синтез вітаміну D (з холестерину); участь вітамінів у ферментативних процесах (як коферменти вітамінів В₁, В₂, РР і В₁₂).

Обмін мікроелементів: всмоктування заліза; депонування міді, цинку, магнію, кобальту.

Обмін гормонів: розщеплення та інактивація: естрогенів, стероїдних гормонів, тироксину, АДГ, інсуліну, альдостерону; інактивація біологічно активних речовин: серотоніну, гістаміну, катехоламінів.

Енергетична функція: печінка є місцем утворення і депо енергії у вигляді АТФ внаслідок розщеплення та окислення жирів, білків і вуглеводів (гліколіз, пентозний цикл, цикл Кребса, -окислення). При окисленні 1 г білків і вуглеводів звільняється 4,2 ккал енергії, жирів – 9,8 ккал енергії.

Дезінтоксикаційна функція: знешкодження аміаку з утворенням сечовини, а також продуктів білкового обміну (індол, скатол, фенол); зв'язування металів з білками (свинець, мідь); фагоцитарна активність купферовських клітин; метаболізм білірубіна і естрогенів шляхом кон'югації з глюкуроновою і сірчаною кислотами, гліцином, таурином з утворенням парних жовчних кислот; руйнування (гідроліз) стрихніну, верапамілу, алкалоїдів, наркотиків, барбітуратів; окислення гормонів; відновлення стероїдних гормонів; знешкодження пуринів, катехоламінів і вітаміну РР шляхом метілірування.

Травна функція: жовчоутворення (1 л/доб). Функції жовчі (жовчні кислоти, жовчні пігменти, холестерин, сечовина, молочна кислота, мінеральні солі): а) переварювання жирів: емульгування жирів, активізація ліпази; б) усмоктування: жиророзчинних вітамінів (А, D, Е, каротину), жирних кислот, холестерину, солей кальцію, амінокислот; в) стимуляція перистальтики кишечника.

Пігментний обмін: участь в метаболізмі жовчних пігментів (білірубіна, уро-билина, уробіліногена): а) у купферовських клітинах при гемолізі еритроцитів утворюється білірубін (непрямий, вільний); б) у гепатоцитах білірубін зв'язується з глюкуроновою кислотою і перетворюється в прямий (зв'язаний) білірубін; секреція жовчі.

Підтримка кислотно-лужного і онкотичного балансу. Печінка забезпечує сталість кислотно-лужної та онкотичної рівноваги шляхом регуляції обмінних процесів (білкового, електролітного).

Гемодинамічна функція. Печінка регулює обсяг циркулюючої крові: 1,5-2 л депонується в печінці завдяки роботі сфінктерів у внутрішньочасточкових артеріях і венах на межі синусів. Так, наприклад, під час підвищення артеріального тиску відкриваються внутрішньочасточкові сфінктери і збільшується печінковий кровотік; навпаки, під час зниження артеріального тиску сфінктери закриваються, печінковий кровотік зменшується. В положенні стоячи на 40 % зменшується кровотік в печінці, в положенні лежачи – печінковий кровотік збільшується. Катехоламіни збільшують кровотік у печінці шляхом підвищення артеріального тиску.

Регуляція гемостазу. Печінка бере участь в регуляції згортання крові шляхом синтезу тканинних і плазменних факторів згортання: протромбіну, фібриногену, гепарину, антитромбіну, антиплазміну, вітаміну К, а також факторів ІІ, V, VІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІІ.

Кровотворення. Печінка приймає участь у еритропоезі ембріона.

Вікові особливості печінки: швидкий ріст у дітей; зменшення розмірів печінки (70-80 років); зниження синтезу білків після 60 років.